Понад 500 скарг за рік: українці масово «здають» російськомовний сервіс та музику агресора
9 Квітня 14:48
ЕКСКЛЮЗИВ
Питання мови у сфері обслуговування та публічного простору залишається однією з найбільш конфліктних точок в українському суспільстві. Попри три роки повномасштабної війни, бізнес продовжує «грішити» російською, а в кафе досі лунають треки виконавців із паспортом РФ.
Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови у відповідь на запит «Комерсант Український»
надав ексклюзивну статистику та роз’яснив, чому за російський шансон карає не омбудсмен, а поліція.
Мова обслуговування: сплеск у 2025-му
Згідно з даними Секретаріату, динаміка звернень щодо порушень у сфері послуг демонструє цікаву тенденцію. Після певного спаду у 2024 році, початок 2025-го позначився новим сплеском невдоволення громадян.
«За ІІ півріччя 2022 року на адресу Уповноваженого… надійшло 752 скарги… У 2023 році таких скарг зареєстровано 615, у 2024 – 372, у 2025 – 517», — йдеться у відповіді.
При цьому у відомстві уточнюють: «скарги стосувались застосування недержавної мови у сфері обслуговування. Окремо облік скарг щодо застосування російської мови Секретаріатом не здійснюється». Проте очевидно, що в українських реаліях «недержавна» у 99% випадків означає саме російську.
Музика окупанта: статистика скарг
З кожним роком українці все гостріше реагують на російську музику в публічних місцях. Якщо у 2022 році Офіс мовного омбудсмена отримав лише 3 такі скарги, то за поточний період 2025 року їх уже 51. Це рекордний показник за весь час моніторингу.
Хто має право штрафувати?
Багато хто помилково вважає, що Тарас Кремінь має особисто виписувати штрафи кожному водію маршрутки чи власнику кафе за пісні Лепса чи Лободи. Насправді юридична ситуація складніша.
Секретаріат пояснює: питання мови пісень виведено за межі мовного закону.
«Питання застосування мови під час виконання пісень перебуває поза сферою регулювання Закону та, відповідно, не належить до повноважень Уповноваженого із захисту державної мови».
Натомість діє Закон «Про культуру», який прямо забороняє контент від громадян держави-агресора:
Забороняється на території України публічне виконання… фонограм, відеограм та музичних кліпів, які містять зафіксоване виконання музичного недраматичного твору з текстом, здійснене співаком (співачкою), який є або був у будь-який період після 1991 року громадянином держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором».
Тому, якщо ви чуєте в ресторані російського артиста, скаржитися мовному омбудсмену — малоефективно.
«Притягнення до адміністративної відповідальності за порушення вимог… Закону «Про культуру» належить до повноважень Національної поліції. Секретаріат не володіє інформацією щодо кількості складених протоколів органами поліції», — підкреслюють у відомстві.
Місцеві «мораторії»
Окремий важіль впливу мають органи місцевого самоврядування. У багатьох містах ухвалено рішення про повну заборону російськомовного культурного продукту.
«З метою захисту українського інформаційного простору від гібридних впливів держави-агресора… у низці міст та областей України ухвалено рішення про обмеження публічного використання російськомовного культурного продукту».
Контроль за цими рішеннями — на совісті місцевих чиновників та спеціальних комісій міських рад.
Підсумок для громадян:
- Якщо вас обслуговують не державною мовою — пишіть Уповноваженому.
- Якщо в закладі співають або крутять запис артиста з РФ — викликайте поліцію.
- Якщо в місті діє локальна заборона на будь-який російськомовний контент — звертайтеся на «гарячу лінію» міськради.
Чи зменшиться кількість порушень до кінця 2025 року — залежить не лише від законів, а й від принциповості кожного клієнта.
