Повітря після обстрілів: які токсичні речовини вдихають кияни та як це впливає на здоров’я
7 Вересня 09:15
ЕКСКЛЮЗИВ
Після масованих обстрілів Києва у повітрі фіксують викиди десятків токсичних речовин: продукти горіння, оксиди азоту і сірки, чадний газ тощо. Деякі з цих речовин можуть нашкодити вже після кількох вдихів, інші – накопичуються в організмі і завдають шкоди з часом. Як моніторити рівень забруднення повітря, чому не можна орієнтуватися на середні показники і що робити в перші години після атаки – в коментарі «Комерсант Український» розповів фахівець ГО SaveDnipro Костянтин Федоров.
Проблема небезпечного повітря після обстрілів має кілька рівнів – фізичний, інформаційний і системний. За словами Федорова, більшість киян дійсно відчувають наслідки атак: запах гару, дим, подразнення в горлі. Але основна небезпека – у мікрочастинках, які є найнебезпечнішим видом забруднення повітря.
«Те, що кияни відчувають наслідки обстрілів – однозначно. Особливо коли хтось перебуває дуже близько до місць займання. Адже найвища концентрація шкідливих речовин – саме поблизу таких осередків, далі вони розсіюються. Тому ситуація в місті дуже неоднорідна», – коментує він.
Експерт наголошує: оцінювати стан повітря треба за локальними даними, а не усередненими цифрами. Із цим допомагають системи моніторингу, наприклад SaveEcoBot або додаток «Київ Цифровий», де є інтерактивна карта з показниками якості повітря у різних районах столиці.
Основним індикатором є концентрація дрібнодисперсних твердих частинок (PM2.5) – це мікроскопічні продукти горіння, які зависають у повітрі після пожеж.
«Ці частинки – дуже малі, і саме через це найбільш небезпечні. Вони проникають крізь природні бар’єри організму, потрапляють у кров і далі вражають різні органи. Вплив їх доведено – вони можуть провокувати серцево-судинні, онкологічні, ментальні порушення», – каже Федоров.
Також у повітря потрапляють оксиди сірки, азоту, чадний газ (CO), леткі органічні сполуки. Однак, ці речовини не фіксуються онлайн-станціями моніторингу. Деякі з них вимірює Український гідрометеорологічний центр, але його дані не публікуються оперативно – результати вимірювань з’являються вже після того, як ситуація змінилася. Тож орієнтуватися на них у моменті – малоефективно. Федоров наголошує, що найбільший ризик від шкідливих викидів – у людей, які перебувають у замкнених приміщеннях, де трапилося загоряння.
«Скажімо, чадний газ може сягати таких концентрацій у закритих приміщеннях, що це вже смертельно. Його вплив не завжди видно одразу, але він може викликати непритомність або знерухомлення, і зрештою призвести до летальних наслідків», – попереджає експерт.
Але навіть на відкритому повітрі перебування поблизу осередків пожежі несе значну шкоду.
«Якщо ви не берете участі в рятувальних роботах – не наближайтеся до місць займання. Тримайтеся подалі. Це небезпечно не лише через полум’я, а й через повітря, яким ви дихаєте. Шкода для здоров’я критична», – наголошує Федоров.
Окрема тема – довготривалий вплив. Після згоряння всі шкідливі речовини не зникають – вони осідають на поверхнях, проникають у ґрунт, можуть потрапити у воду, продукти харчування, накопичуватись у тілі.
«Розсіювання продуктів горіння в атмосфері – це ще не кінець. Токсичні сполуки потрапляють у ґрунти, потім у підземні води, накопичуються в рослинах, і зрештою – прямують у наші тарілки. Це довготривалий ризик, і про нього треба пам’ятати», – резюмував він.
Що робити після обстрілу:
- Уникати перебування біля місць загоряння. Якщо ви не задіяні в ліквідації наслідків – не наближайтеся.
- Закрити вікна та вимкнути вентиляцію, увімкнути на максимум очищувачі повітря. Особливо у перші години після обстрілу.
- Пити більше води. Слідкувати за якістю повітря. Найзручніше – через SaveEcoBot або додаток «Київ Цифровий».
- Використовувати респіратори, якщо треба виходити надвір.
- Не виходити з дітьми, літніми людьми чи тваринами на прогулянку в день обстрілу до покращення показників якості повітря.
