Проксі-війна чи пряма агресія: що стоїть за терміном, який просуває Кремль
9 Липня 19:32
РОЗБІР ВІД 
Війна росії проти України часто описується в західних медіа як проксі-конфлікт — тобто війна, у якій великі держави ведуть боротьбу через «третю» країну. Такий термін присутній і в риториці російських чиновників і пропагандистів. Що таке проксі-війна — і чи можна застосовувати цей термін до війни росії проти України? Чому Кремлю вигідно просувати тезу про «конфлікт із Заходом» – більше у матеріалі “Комерсанту Українського”.
Що таке проксі-війна
Проксі-війна (proxy war) — це конфлікт, у якому дві або більше великі держави протистоять одна одній опосередковано, через підтримку третіх сторін — зазвичай у вигляді зброї, грошей або впливу, але не шляхом прямої участі.
Типові приклади:
- Війна у В’єтнамі (США vs. СРСР/Китай).
- Війна в Сирії (США, рф, Іран, Туреччина через локальні сили).
- Конфлікт у Ємені (Саудівська Аравія vs. Іран).
Випадок України: агресія чи проксі?
Українська держава та суспільство не є “маріонетками” Заходу, як це постійно намагається подати Кремль. Україна — суверенна держава, яка зазнала акту збройної агресії з боку росії. Це – пряма війна росії проти України з метою знищення української державності, підпорядкування народу та імперського реваншу. Так само вважає і попередня адміністрація США. Джо Байден прямо відкидав формулювання «проксі-війна» щодо України, наголошуючи, що це боротьба українського народу за свободу.
«Ми не домагаємося війни НАТО з росією. Як би я не був незгоден з паном Путіним, якою б дикістю мені не здавались його дії, США не домагатимуться його повалення в Москві. Поки США або їхні союзники не зазнають нападу, ми не будемо брати прямої участі у цьому конфлікті, ні посилаючи американських солдатів воювати в Україну, ні атакуючи російські сили»,
— зазначав Байден.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
А що кажуть ті, хто називає це проксі-війною
Заяви щодо війни в Україні як проксі-війни з’явилися у США за другої каденції Дональда Трампа у Білому домі. У березні 2025 державний секретар США Марко Рубіо заявив, що війна росії проти України є «проксі-війною» між Вашингтоном і Москвою.
«Відверто кажучи, це є проксі-війна між ядерними державами — США, які допомагають Україні, та росією — і вона має завершитися. Але ніхто не має жодного уявлення чи плану, як це зробити»,
— заявив Рубіо в інтерв’ю Fox News, опублікованому на сайті Держдепу США.
Коментарі чиновника не залишилися без реакції з Москви. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що це повністю відповідає позиції російської влади.
«Ми можемо і хочемо з цим погодитися, і ми погоджуємося з цим. Так і є. І про це неодноразово говорили ми. Ми говорили, що це, власне, конфлікт росії і колективного Заходу, а головною країною колективного Заходу є США»,
— заявив Пєсков на брифінгу.
Ризики риторики: кому вигідна формула «проксі-війни»
Термін «проксі-війна» вже кілька років активно просувається російською пропагандою. Його мета — знецінити українську боротьбу, представити Україну як “пішака” у глобальній геополітиці та зняти відповідальність із Кремля за агресію.
Це формулювання також зручне для тих політиків у США, які виступають за згортання підтримки Києва: мовляв, конфлікт затягнутий, безперспективний, а отже, потребує «компромісного» завершення.
Україна від початку повномасштабного вторгнення наполягає: це не проксі-війна, а класичний акт агресії — вторгнення однієї держави в іншу. І країна бореться не «замість когось», а за своє існування.
Уникнення терміну “проксі-війна” — не слабкість, а зважена дипломатична позиція. Сергій Ягодзінський, доктор філософських наук, професор, проректор Європейського університету в ексклюзивному коментарі зазначив, ми не заслуговуємо статусу країни, на території якої ведуть проксі-війну.
Науковець наголошує, що росія активно використовує термін «проксі-війна», аби перекласти відповідальність за свою агресію на Захід.
«Російській федерації доволі вигідна така позиція — назвати, що війна в Україні – це проксі-війна, яка ведеться тому, що є якісь глобальні інтереси. І тому на території України різні держави вирішують свої питання»,
– Сергій Ягодзінський
Але це не більше ніж спроба зняти з себе відповідальність за вторгнення і перетворити Україну на другорядного гравця. А Україна — не поле для чужих битв, наголошує професор.
«Ми не перетворилися навіть попри війну на якесь зборище певних приватних військових компаній. І ми зберігаємо правове поле»,
— підкреслює Сергій Ягодзінський
Попри обмеження в правах і виклики воєнного часу, державність збережено. Україна — не failed state і не чужа арена.
«Світ глобальний — але це не робить нас проксі»
Ягодзінський визнає: будь-яка війна в XXI столітті має міжнародний контекст.
«Будь-яку війну сьогодні можна назвати проксі-війною. Тому що світ глобальний. У глобальному світі не буває, щоб війна велась на локальній території і щоб вона не велася із залученням інтересів сторонніх осіб»,
– Сергій Ягодзінський
Втім, за словами професора, треба розрізняти вплив і контроль. Ми воюємо не за інтереси інших держав. Ми воюємо за те, щоб збройна агресія проти нашої країни зупинилася, наголошує Ягодзінський.
Хто отримує вигоду від війни в Україні?
Професор наводить приклад: інші держави можуть отримувати вигоди від війни, але це не змінює головного – прямого воєнного конфлікту двох суверенних держав:
«Давайте не будемо приховувати, що від війни в Україні доволі багато бонусів отримав Китай. Отримав їх і Тайвань, який, відповідно, отримав послаблення з боку Китаю. Тому що США сьогодні не стільки зав’язані на цьому конфлікті. Європа виграла? Так. У 20–21 роках Путін виставляв надвисокі тарифи на енергоносії. А сьогодні Європа живе прекрасно — отримали нафту, газ за тарифами, яких ніколи не очікували».
Проте, зазначає професор, це не причина применшувати роль України у війні. Адже ми воюємо не тому, що нас хтось використав. Ми воюємо, бо росія напала. Бо вона вважає, що ми її васал. Бо вона не визнає нашу суб’єктність. І ми відстоюємо своє право на існування.
Тож, заяви про те, що в Україні ведеться проксі-війна – відверта маніпуляція і елемент російської пропаганди.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
