Процедурні моменти: хто і що заважає українським агровиробникам торгувати соєю та ріпаком
16 Жовтня 18:42
РОЗБІР ВІД 
На початку жовтня Кабінет Міністрів затвердив механізм, який дозволяє аграріям експортувати вирощену ними сою та ріпак без сплати 10% мита. Але повноцінний експорт цієї продукції так ще і не відновився. Чому так складається і що відбувається на цьому ринку, з’ясовував «Комерсант Український».
Ця експортно-митна історія, яка триває з червня, має поки щонайменше три епізоди, два з яких розгортались в парламенті, де було дві спроби — невдала й успішна — ухвалити правки, якими врешті-решт було узаконено експортне мито на сою та ріпак, і ще один – в урядових кабінетах, де починаючи з другого вересня, коли закон завізував президент, розроблявся механізм, що дозволяє виробникам експортувати вирощену ними сою та ріпак без сплати мита. Все це відбувалось на фоні суцільної невизначеності: спочатку навколо того, чи будуть ухвалені правки, потім — чи буде підпис президента під законом, а далі – щодо того, у який же спосіб аграрії мають доводити, що це вони виростили сою чи ріпак. Все це торгівлі аж ніяк не сприяло.
Результатом для виробників стали проблеми зі сплатою мита на митниці, зниження цін всередині країни, відсутність повноцінного експорту. Який, до речі, все ще на повну силу і не запрацював. Одна з головних причин — не завершене узгодження процедурних деталей того ж таки механізму, який дозволяє аграріям експортувати вирощену ними сою та ріпак без сплати 10% мита.
Головне — процедура
Порядок підтвердження агровиробниками та сільськогосподарськими кооперативами того, що це вони виростили продукцію, передбачену для експорту, Кабмін ухвалив 3 жовтня і того ж дня відповідна постанова набула чинності. Визначено, що документом, який підтверджує право агровиробників експортувати вирощену ними сою та ріпак без сплати мита, буде експертний висновок про походження продукції, виданий Торгово-промисловою палатою (ТПП) України або її регіональними відділеннями. Для отримання висновку ТПП аграрії повинні зареєструвати посівні площі та врожай у Державному аграрному реєстрі, створити електронний кабінет на сайті палати, завантажити необхідні документи й подати заявку. Розгляд має тривати від одного до двох днів. Але у високих кабінетах, як виявляється, ще не все узгоджено.
Про які саме неузгоджені процедурні деталі йдеться — під час виступу в парламенті наприкінці минулого тижня розповів міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев.
Зараз спільно з ТПП і Держмитслужбою ми закінчуємо детальний перелік необхідних документів для того, щоб сільгоспвиробники могли отримати це підтвердження. І також ми напрацьовуємо алгоритм подання висновків до ТПП і до Держмитслужби, — зазначив посадовець.
Але результат цих кількатижневих урядових узгоджень та напрацювань вже отримує критичні оцінки від аграрної спільноти. Приміром, операційний партнер компанії “Barva Invest” Богдан Костецький називає запропоновану процедуру “поганою, старовинною, кульгавою”. Але при цьому він все ж визнає, що “ліпше така процедура, аніж ніяка”.
На складність і нелогічність запропонованого урядом механізму звертає увагу виконавчий директор “Першого Українського сільськогосподарського кооперативу” Олександра Буюклі.
Механізм підтвердження походження товару є дуже непродуманим. Його ускладнили і зробили нелогічним. Приміром, щоб отримати довідку із Торгово-промислової палати, потрібно надати попередню митну декларацію, а її не можливо відкрити, не сплативши мито. Тому експорт фактично не розпочався. І все це додатковий час на бюрократію та додаткові кошти, оскільки, приміром, та ж довідка не є безплатною: її вартість коливається від 13 до 20 тисяч грн залежно від регіону та швидкості її надання. До цих нововведень практично всі трейдери вимагали від фермерів великий пакет документів, які б підтверджували походження товару. Тому ми зараз маємо подвійну роботу і новий орган, який видає довідки, — констатує фахівець.
За словами Олександра Буюклі, в профільному міністерстві обіцяють доопрацювати цей механізм, але це все потребує часу і відповідно деякі аграрії просто будуть змушені платити мита та експортувати. А далі, через суд, будуть намагатись повернути ці мита.
Хоча у міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства обіцяють це питання врегулювати. Виступаючи в парламенті, керівник міністерства Олексій Соболев заявляв і про це.
Ми подали правки до Державного бюджету 2026 року щодо можливості повернення аграрним виробникам мита, сплаченого при експорті ріпаку та сої у вересні 2025 року – до прийняття рішення уряду про порядок звільнення. Таким чином, якщо ми це все приймемо, у нас будуть діяти єдині правила від моменту застосування закону, — зазначив міністр.
За його словами, ухвалення таких правок — питання найближчих тижнів.
Експорт тим часом пробуксовує
Експорт фактично не розблоковано, оскільки процедура підтвердження виробниками власно вирощеної сої та ріпаку і відповідно звільнення від сплати мита прописана некоректно. Так характеризує ситуацію виконавчий директор “Першого Українського сільськогосподарського кооперативу” Олександр Буюклі.
За жовтень експорт по ріпаку маємо в обсязі 8.55 тисяч тонн та 70.85 тисяч тонн по сої. Поки ми не бачимо сильного зростання експорту, особливо по ріпаку, оскільки виробники не поспішали його продавати. Щодо сої, то є форвардні угоди й частка аграріїв виконують свої зобов’язання, а тому цифра експорту вища, аніж у ситуації з ріпаком, — констатує фахівець.
Щодо цін, то, за словами Олександра Буюклі, суттєвих змін немає. Він нагадує, що основна динаміка була після 4-го вересня, коли набули чинності експортні мита і частина агровиробників почала продавати сою та ріпак на внутрішньому ринку, що призвело до зниження цін. Але через декілька днів все зупинилося. Яка ж нині ситуація? Пояснює Олександра Буюклі.
По ріпаку ціни зростають, оскільки пропозиція на ринку дуже слабка. У деяких переробників недостатньо покриття по сировині й вони повернулися до високих рівнів 24000-24400 грн/т СРТ-завод. Трейдери теж готові купувати ріпак, але з умовою, що мито оплачує продавець самостійно. Щодо сої, то тут ціна у вересні знизилась і майже місяць була без суттєвих змін. Але погодні умови вносять свої корективи. Погода ускладнює збиральну кампанію, стримує пропозицію на ринку і це впливає на ціни, — зазначає фахівець.
Тим часом в асоціації “Укроліяпром” поділились приємною для переробників новиною. Як виявляється, у вересні 2025 року, в умовах дії експортного мита на насіння ріпаку, його перероблювання на вітчизняних підприємствах зросла до рекордного за всі роки місячного обсягу у 250 тисяч тонн.
Автор — Сергій Василевич
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
