Провал наступу рф і нові ризики: чи зможе росія відновити наступальні спроможності
22 Жовтня 14:44
РОЗБІР ВІД 
Україна та росія навряд чи зможуть досягти прориву на фронті в найближчі шість місяців — до такого висновку дійшли аналітики The New York Times.
Війна в Україні залишається динамічною та потенційно непередбачуваною, однак поточна ситуація на передовій демонструє відносну стабільність. Про це заявив військовий експерт Франц-Стефан Гаді.
«Наразі ані в росії немає достатніх оперативних спроможностей для масштабного прориву, ані в України — необхідних людських ресурсів», — зазначив аналітик.
Що може змінитися на полі бою найближчим часом — читайте у матеріалі «Комерсант Український»
Павло Лакійчук, військовий експерт і керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», в ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український» оцінив загрозу прориву на фронті, логіку російської воєнної машини та ключові завдання ЗСУ на найближчий період.
Російська стратегія: ставка на прорив
За словами експерта, стратегічна наступальна операція росії завжди передбачає прорив першої лінії оборони та вихід на оперативний простір.
«Задача і задум російської стратегічної наступальної операції — це прорив. Перше — зламати оборону, друге — вивести у прорив резерви, зайти в глибину оборони, вийти на оперативний простір, щоб реалізувати стратегічні цілі», — пояснив Лакійчук.
Наразі, за оцінками експерта, росії не вдається реалізувати цей план — і не через власні помилки, а через ефективну оборону України:
«Прориву немає. Є певні просочування, “язики”, які ми бачимо на мапах, але це лише тактичні успіхи. Вони не дають змоги прорвати лінію оборони в цілому».
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Втім Лакійчук визнає: попри відсутність прориву на даний момент, така загроза залишається реальною.
«Чесно скажу — прорив можливий. Це найбільша небезпека. Бо якщо противник таки проб’є оборону, фланги починають сипатись, зона прориву розширюється. Якщо у них є резерви — можливий марш до Маріуполя, Херсона чи навіть Дніпра», — попереджає експерт.
Завдання №1 — не допустити прориву
Утримання оборони — головна мета українського командування:
«Це і є суть першої оборонної операції. Задача номер один — не дати противнику прорвати нашу лінію. І над цим щодня працюють і командувач ЗСУ Олександр Сирський, і всі наші воєначальники», — наголошує Лакійчук.
Завдання №2 — виснаження ворога
Друге стратегічне завдання — виснажити противника, тобто знищити ті ресурси, які рф могла би використати у разі прориву:
«Противник має бути знекровлений до того, як зможе використати резерви. Якщо ці резерви “перемеляться” в боях, прорив буде безглуздим — наступати далі просто не буде ким і чим».
На думку експерта, провал весняно-літньої кампанії росіян вже є очевидним навіть на рівні заяв Генштабу рф.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
«У вересні по російському телебаченню показували виступ Герасимова, де він говорив про продовження наступу. Але фактично це було визнання провалу», — зауважує Лакійчук.
Він додає: російська наступальна операція була чітко спланована по напрямках, ресурсах і часі. Але з часом схема дала збій:
«Минуло пів року. Другі ешелони стираються, перші — не проривають оборону, стираються під Авдіївкою, Бахмутом, Покровськом, Турецьком. Росіяни кидають нові сили, ресурси, паливо, боєприпаси. І навіть якщо з’являється можливість прориву — далі наступати просто нічим».
Осінній наступ: перепланування в Кремлі
За словами Лакійчука, російське командування уже готує нову фазу бойових дій:
«Герасимову вже кажуть: готуйте осінню наступальну операцію. Вони переплановують ресурси, змінюють таймінг, визначають нові напрямки ударів».
Та успіх цієї операції знову залежатиме від української оборони.
«Якщо ми стримаємо їх знову, якщо ресурси, які мають йти на прорив, перемеляться в боях — результат буде той самий. І тоді New York Times може чесно сказати: так, ми зробили ставку на ЗСУ — і не помилилися», — підсумовує експерт.
Отже, поточна ситуація на фронті характеризується відносною стабільністю, але ця стабільність не є синонімом безпеки. Відсутність масштабного прориву свідчить про те, що жодна зі сторін поки не змогла накопичити і ефективно застосувати необхідні для перелому ресурси: росія — через виснаження першої й других ешелонів та неправильні таймінги операцій, Україна — через обмежені людські резерви.
Відтак ключовим завданням українського командування залишається саме поєднання двох ланок — надійної оборони лінії зіткнення та мобілізації можливостей для поступового виснаження противника.
У такій парадигмі навіть дрібні тактичні успіхи ворога не перетворюються на стратегічний прорив, якщо українські сили спроможні не допустити розширення зони прориву й паралізації флангів.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
