Прозорість понад усе: як українські лобісти готуються з 1 вересня працювати по-новому
29 Серпня 13:21
РОЗБІР ВІД 
Український парламент давно став місцем, де можна багато чого повирішувати. Неофіційно. В кулуарах, кабінетах парламентських комітетах чи, скажімо, десь поблизу цих будівель – в кафе та ресторанах. Тепер все це можна буде робити офіційно – в Україні з 1 вересня починає реально діяти Закон “Про лобістську діяльність” та запускається Реєстр прозорості, у якму лобісти мають реєструватись і повідомляти про свої угоди. Як це працюватиме – з’ясовував «Комерсант Український».
Українська бізнес-спільнота у серпні закликала парламент доопрацювати закон про лобіювання та уточнити деякі його положення, що допускають різне трактування, а також відтермінувати запровадження відповідальності за порушення вимог цього закону. Але так вже вийшло, що лобісти поки що не змогли пролобіювати такі новації. У бізнес-спільноті з цього великих проблем не роблять – закон є і його вимоги потрібно виконувати. Але й від намірів відтермінувати запровадження відповідальності не відмовляються. Говорить Вікторія Куликова, керівниця Департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації.
“Компанії у більшості своїй ще не бачили, як працює Реєстр прозорості, яку інформацію туди можна і потрібно вносити. Також чимало питань може бути до НАЗК, яке зможе після 1 вересня давати офіційні роз’яснення, тому в такій ситуації одразу запроваджувати відповідальність за те, що хтось неправильно виконав якусь вимогу, а ти її можеш просто неправильно розуміти, як на мене, це досить критично. Тому ми плануємо, зі свого боку, від Європейської бізнес-асоціації ще раз звернутися до депутатів щодо відтермінування відповідальності”,
– зазначає Вікторія Куликова.
Є більш ніж достатньо приводів і для того, аби уточнити положення самого Закону “Про лобістську діяльність”.
Питання, які поки що без точних відповідей
Судячи з того, що проєктом Закону №13339, яким і передбачалось внести зміни до Закону про лобіювання і який не удостоївся поки що уваги депутатів, пропонується майже три десятки уточнень та змін, можна зробити висновок, що неоднозначних моментів у лобістській діяльності все ще вистачає. На деякі з них звертає увагу Анна Лачихіна, Голова Правління Української асоціації лобіювання.
“Декілька питань залишаються без відповідей. Наразі визначено, що лобізмом вважається намагання, приміром, змінити закон, внести правки або унеможливити прийняття якогось рішення. Але якщо ми говоримо, наприклад, про виділення державного фінансування або створення якихось додаткових бюджетних програм, то тут є питання: чи вважати це лобіюванням”,
– зазначає експертка.
Також є питання щодо відповідної діяльності громадських організацій.
“Приміром, ті громадські організації, які є галузевими об’єднаннями, здійснюють лобістську діяльність. Але перебуваючи в статусі громадської організації, вони законом не зобов’язані фіксувати цю інформацію. Хоча є кілька ключових ознак, і якщо присутній комерційний інтерес, є вплив на законодавство і люди діють в інтересах свого замовника, то це, власне, є лобістська діяльність. Тобто все це ще має з’ясовуватись і пройти певний еволюційний процес”,
– наголошує Анна Лачихіна.
Йдеться, зокрема і про еволюцію ставлення тих, хто не готовий визнавати себе лобістом. Натомість у Європейській Бізнес Асоціації вважають: якщо, приміром, громадська організація займається лобіюванням, то вона має визнавати себе лобістом, реєструватися, бути в рівних умовах, як і всі інші. Одночасно в Асоціації наголошують: якщо є фактично “батіг” у вигляді відповідальності, то мав би бути і “пряник”, тобто переваги для тих, хто визнаватиме себе лобістом. Говорить Вікторія Куликова, керівниця Департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації.
“У нас ідея була, щоб цим поки що непроголосованим законопроєктом про внесення змін до Закону про лобістську діяльність передбачити якісь додаткові переваги зареєстрованим лобістам. Наприклад, спрощений доступ до приміщень державної влади, якісь покращені умови інформування, передбачити таку форму, як лобістський запит, щоб у компаній була зацікавленість реєструватися і визнавати себе лобістами”,
– зазначає Вікторія Куликова.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Прозрість понад усе
Вже найближчими днями ті, хто вважають себе лобістами, матимуть змогу про це заявити офіційно. Таку можливість надасть Реєстр прозорості, функціонування та адміністрування якого забезпечує Національне агентство з питань запобігання корупції. Саме там українські лобісти звітуватимуть про свою діяльність, клієнтів та фінансові витрати. Доступ до Реєстру прозорості з усіма його даними буде відкритим і загальнодоступним. Початок функціонування Реєстру прозорості означатиме і те, що у НАЗК з’являться повноваження для контролю і моніторингу. Про це нагадує Анна Лачихіна, Голова Правління Української асоціації лобіювання, і одночасно заспокоює тих, хто готовий заявити про себе, як лобіста.
“Ми оцінюємо, що принаймні до кінця року, а то і перші пів року, всі будуть тільки звикати, освоювати функціонал. Можливо, будуть допускатись помилки, але, знову ж таки, за просту якусь помилку в інформації чи щось подібне, звичайно, не настає відповідальність. І буде можливість для того, щоб виправити дані в реєстрі, якщо такі помилки з’являються. Це такий собі перший крок для того, щоб взаємодія між бізнесом і владою стала ще прозорішою. Тому закликаю всіх протягом першого року активно залучатися і реєструватися в реєстрі”,
– говорить Анна Лачихіна.
За її словами, чим більше людей буде користуватися реєстром, тим швидше можна буде зрозуміти, що і де потребуватиме удосконалення.
У Європейській Бізнес Асоціації нагадують, що вимоги закону про лобіювання і потреба в реєстрації поширюється на всіх, хто так чи інакше подає пропозиції до нормативно-правих актів у власних комерційних інтересах або в комерційних інтересах своїх бенефіціарів. І оскільки багато хто при цьому стверджує, що займається не лобіюванням, а адвокацією, то потрібно такі моменти роз’яснювати і НАЗК, і всім іншим причетним інституціям. Продовжує Вікторія Куликова, керівниця Департаменту комітетів ЄБА.
“Якщо ви системно пропонуєте якісь законодавчі зміни і зустрічаєтеся з об’єктами лобіювання, тобто державними органами – це підпадає під діяльність лобіювання, і компанія має це визнавати, реєструватися, все фіксувати і звітувати. Але, з іншого боку, не кожна комунікація з представниками державних органів є лобіюванням. Якщо компанія вирішує проблеми з податковою чи на митниці, скажімо, з приводу декларування митної вартості якогось товару – це не є лобіюванням. Це ви просто вирішуєте свої індивідуальні проблеми. Треба все це розуміти. І для цього проводити навчання, тренінги для своїх співробітників”,
– зазначає фахівчиня.
Голова Правління Української асоціації лобіювання Анна Лачихіна також пояснила, як контролюватиметься лобістська діяльність:
“Це має бути двосторонній процес, де відповідальність лежатиме не лише на самих лобістах, але і на об’єктах лобіювання, тобто, насамперед, на народних депутатах, оскільки вони займаються правотворчою діяльності і важаються об’єктом лобіювання згідно з цим законом. Саме вони за логікою, перед тим як зустрічатися з людьми, які хочуть з ними обговорити певні законотворчі моменти, мають перевіряти, чи ці люди, які фактично займаються лобістською діяльністю, є в цьому Реєстрі прозорості”.
Таким чином мав би створюватися додатковий контроль, пояснює експертка.
“Але також є НАЗК – орган, який може приймати повідомлення про порушення, які можуть надійти від будь-кого. Далі моніторинг, з’ясування всіх обставин, і тоді вже може настати дійсно адміністративна відповідальність, якщо людина не зареєструвала певну комунікацію в реєстрі, або сама вчасно не зареєструвалася”,
– зазначає Анна Лачихіна.
Більше роботи – більше можливостей
Для багатьох компаній, яка підпадають під критерії лобістської діяльності, не буде проблемою заявити про себе в Реєстрі прозорості. Приміром, у Європейській Бізнес Асоціації наголошують, що будуть реєструватися і звітувати, а також нагадують, що ніколи не приховували, що займаються лобіюванням. Продовжує Вікторія Куликова, керівниця Департаменту комітетів ЄБА.
“Звісно, зареєструємо своїх співробітників, які комунікують з державними органами, як представники асоціації. Якщо говорити про зміст нашої роботи, то особливо нічого не зміниться, бо і так завжди комунікували з державними органами прозоро, відповідально, у відповідності з найкращими міжнародними практиками та стандартами. Але доведеться подавати дуже багато додаткової звітності налагоджувати внутрішні процеси, бо фактично звітність подається за пів року. І потрібно все прописати: з ким зустрічались, щодо яких нормативно-правових актів тощо”,
– зазначила Вікторія Куликова.
У Реєстрі прозорості можна буде свого часу ознайоитись і зі звітами комунікаційного агентства Good Politics. Воно прямо заявляє, що займається лобіюванням та комунікціями. Розповідає співзасновник та генеральний директор Good Politics Максим Джигун.
“Ми хочемо самі проактивно цю тему просувати, реєструватися і бути підзвітними, тому що у нас компанія, яка прагне відкритості, ми точно взаємодіємо завжди у прозорий і такий доброзичний спосіб із українською владою. І ми вже у вересні хочемо зареєструватися як компанія, яка в цілому займається такою діяльністю і яка може в будь-який момент займатися просуванням конкретної законодавчої ініціативи”,
– зазначив Максим Джигун.
Він вважає, що велика перевага лобіювання в тому, що воно допомагає приймати більш виважені рішення.
“Як свідчить досвід усіх держав, лобіювання від малого до великого бізнесу має бути робочим інструментом, який повинен працювати в інтересах, в першу чергу, бізнесу, але і суспільства в цілому. Одна справа, коли є якийсь монополіст бізнесовий, який може про щось домовитися, і це працює на користь однієї компанії. Інша справа, коли є відкритий ринок лобіювання, де є відкритий підхід і доступ для всіх гравців, які можуть конкурувати позиціями, баченнями і уявленнями про те, як це має бути. І тому той бізнес, який в цій системі, який активний, він завжди виграватиме”.
Хто ще виграє від запровадження нових правил лобістської діяльності, так це українські громадяни. Вже за кілька місяців кожен охочий зможе зануритись в Реєстр прозорості і дізнатись, мабуть, чимало цікавого про те, хто, що і за скільки лобіює, а також про замовників лобістських послуг та бенефіціарів – тих, в чиїх інтересах щось лобіюється. Нагадаємо, Реєстр прозорості буде відкритим і загальнодоступним.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Сергій Василевич
