«Приватизація оборонки» під час війни: акціонер заявив про корупційну схему Сметаніна-Камишина
4 Лютого 13:52
Після кадрових змін у секторі оборони державний концерн Укроборонпром опинився в центрі нових публічних звинувачень. Бізнесмен і акціонер одного з підприємств оборонного комплексу Вадим Гриб заявив про існування системної корупційної моделі, яка, за його словами, діє на «верхньому» та «нижньому» рівнях управління холдингом, повідомляє «Комерсант Український»
На думку автора заяви, після підпорядкування «Укроборонпрому» новому міністру оборони з’явився шанс на реальний аудит процесів. Утім, якщо цього не станеться, питанням можуть зайнятися антикорупційні органи та політичні сили напередодні майбутніх виборів.
«Сьогодні Укроборонпром підпорядкований новому міністру оборони, і теоретично є шанс, що він розбереться, що там відбувається. Якщо не розбереться він, то розберуться НАБУ, антикорупціонери та політичні сили, які підуть на майбутні вибори», — написав Гриб.
«Найбільший холдинг, який залишається закритим»
За словами бізнесмена, попри скорочення кількості підприємств у складі концерну — з приблизно 90 до близько 40 — «Укроборонпром» залишається найбільшим державним холдингом, але при цьому не став ані публічним, ані прозорим.
«Укроборонпром, як і раніше, не є публічним, не є прозорим, і будь-яка інформація закривається грифом “таємно”. А ми всі давно привчені, що там, де все таємно, там завжди процвітає корупція», — зазначає він.
Гриб підкреслює, що його оцінка базується не лише на публічних даних, а й на власному досвіді акціонера одного з підприємств оборонної галузі.
Два рівні корупції: керівництво і директори заводів
Гриб стверджує, що корупція в оборонному холдингу поділена на два рівні. Перший, за його словами, пов’язаний із чинним керівництвом, другий — із директорами підприємств і менеджментом середньої ланки.
«Корупція в Укроборонпромі поділена на два блоки: один курує чинний керівник Сметанін, а другий, більш низовий, — це директори підприємств спільно з менеджментом середньої ланки», — заявив він.
Як працювала стара схема — і що змінилося з приходом нових менеджерів
За словами бізнесмена, протягом приблизно 15 років з моменту створення холдингу корупційна модель була відносно простою.
«До приходу Сметаніна та Камишина у цю систему корупція була примітивною і зводилася до призначення потрібних директорів та отримання відкатів. Так схема працювала всі 15 років», — зазначає він.
Втім, із початком повномасштабної війни та кадровими змінами, на думку Гриба, модель трансформувалася.
«З приходом Камишина ситуація змінилася. Він побачив можливості системи», — пише автор.
«Схема стартапів»: як, за словами Гриба, працює модель
Ключовою проблемою автор називає зміну моделі фінансування оборонного виробництва після приходу колишнього міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна.
«До війни в оборонний комплекс ніхто не вкладав гроші. МО було простіше закуповувати за кордоном. Але війна внесла свої корективи, і з’явилася, на мій погляд, “геніальна” схема», — пише Гриб.
За його словами, на ринку з’явилися приватні компанії-стартапи, які отримали патенти та права на оборонну продукцію, не маючи власних виробничих потужностей.
«З’являються компанії-стартапи, які одномоментно стали власниками патентів і прав на оборонну продукцію, при цьому не маючи виробничої бази, наукового потенціалу чи полігонів», — зазначає він.
Після перемог у тендерах ці компанії, за його словами, фактично не виробляли продукцію самостійно, а розміщували замовлення на державних підприємствах оборонного комплексу.
«Усі напрацювання були саме нашого оборонного комплексу. Але тепер МО укладає контракти зі стартапами, а ті — розміщують виробництво на державних підприємствах», — стверджує він.
Приклад Fire Point і питання монополізації
У дописі як приклад наводиться компанія Fire Point. За твердженням автора, після початкової співпраці з державними заводами вона почала монополізувати ринок, витісняючи конкурентів.
«Компанія Fire Point стала монстром і, не маючи власних виробничих потужностей в Україні, розпочала будівництво заводу за кордоном з прицілом виходу на світовий ринок озброєнь», — пише він.
На думку Гриба, ключова проблема полягає не у виході на міжнародні ринки як такому, а в тому, що державні оборонні підприємства не отримують такого ж розвитку.
«Здавалося б, теж нічого поганого, якщо наші компанії виходять на світовий ринок озброєнь. На мій погляд, проблема полягає в тому, що Сметанін і Камишин були поставлені для того, щоб розвивати наш оборонний комплекс, який мав стати флагманом економіки в довгостроковій перспективі, і робити все для того, щоб саме наші оборонні підприємства виходили на міжнародний ринок і залучали міжнародних партнерів, але цього не відбувається», — зазначив він.
Приватні замовлення замість державних
Окремо Гриб звертає увагу на ситуацію, коли оборонні підприємства фактично працюють не на державу, а на приватні структури.
«Усі інтелектуальні розробки дивним чином перекочували в приватні компанії, і тепер вони виступають замовниками оборонної продукції. Я не жартую: на моєму підприємстві в графі «оборонні замовлення» стоїть 0, при цьому є замовлення від приватних компаній. То на кого працює оборонний комплекс країни?», — зазначає він.
На його думку, за такої моделі державні активи втрачають перспективу розвитку, а вигоду отримують приватні структури.
За його словами, після налагодження технологічних процесів приватні компанії почали орендувати цехи разом із персоналом, формально виступаючи виробниками продукції.
«Тому всі розмови про те, що ця компанія не здатна виробляти ракети або виробляє якісь не такі чи дорогі безпілотники, є неспроможними з однієї простої причини. Цю продукцію виробляють не вони, а наш оборонний комплекс, а вони разом зі Сметаніним і Камишиним менеджерять цей процес. За такої схеми майбутнє є лише у цих стартапів, а наш оборонний комплекс піде за копійки, як це було завжди в умовах приватизації, хоча у нас був реальний шанс підняти капіталізацію оборонних підприємств», — додає Гриб.
За його слова він “навіть колись пропонував Сметаніну: запропонуйте компанії Fire Point добровільно передати контрольний пакет своєї компанії державі, залишивши їх у капіталі”.
«Так було б чесніше щодо держави, за рахунок якої вони й побудували свій бізнес, але кому пропонувати…? Очевидно, у всіх є своя мотивація», — зазначає Гриб.
Роль антикорупційних органів і політичний фактор
У дописі також згадується Національне антикорупційне бюро України. Гриб вважає, що розслідування оборонного сектору може бути відкладене з політичних міркувань.
«Якщо зараз підняти цю тему, Зеленський зреагує заміною менеджерів, і тема до виборів помре. А якщо дотягнути до виборів — скандал буде грандіозний», — пише він.
Він також погоджується з оцінками Юлія Тимошенко щодо впливу політичної доцільності на роботу правоохоронних органів.
«Розібратися не складно»
На завершення Вадим Гриб наголошує, що перевірка озвучених фактів не потребує надскладних розслідувань.
«Подивіться обсяг замовлень МО у стартапів, потім — де реально виробляється ця продукція, і порівняйте ціну контрактів зі звітністю підприємств Укроборонпрому. Різниця — це заробіток приватних компаній», — підсумував він.
За його словами, у разі політичної волі в Міністерстві оборони розібратися з цим питанням цілком можливо.
Редакційна примітка. Редакція залишає за всіма згаданими в авторському дописі особами та структурами право на власну позицію.
У разі надання коментарів або роз’яснень редакції, ці позиції будуть обов’язково висвітлені та опубліковані.
