Путін дозволив конфіскацію житла українців на окупованих територіях: що передбачає закон
17 Грудня 03:48
Кремлівський диктатор Володимир Путін підписав закон, який узаконює вилучення житла на тимчасово окупованих територіях України. Документ дозволяє окупаційним адміністраціям забирати квартири та будинки громадян, які виїхали з окупованих регіонів або не змогли підтвердити право власності за російськими правилами. Про це повідомляють російські видання Moscow Times та «Важные истории», передає «Комерсант Український»
Що саме дозволяє новий закон
Йдеться про зміни до федерального конституційного закону рф, ухвалені Держдумою та Радою Федерації 9–10 грудня і підписані Путіним 15 грудня.
Згідно з документом, вилученню підлягають:
- житлові будинки;
- квартири;
- кімнати,
- які мають ознаки так званого «безгосподарного майна».
До цієї категорії окупаційна влада відноситиме житло:
- якщо власника «неможливо встановити»;
- якщо відсутні «дійсні документи» на право власності;
- якщо власник виїхав і не пройшов процедуру перереєстрації за законами рф.
Фактично це створює правову основу для масового відчуження житла українців, які залишили окуповані території.
Куди передаватимуть конфісковане житло
Після вилучення нерухомість переходить у розпорядження окупаційних адміністрацій.
Закон передбачає кілька варіантів її використання:
- передача місцевим жителям, які втратили житло через бойові дії;
- використання як службового житла для: російських чиновників, військових, силовиків, вчителів і лікарів;
- здавання житла в оренду;
- надання за договорами соціального найму особам, яких окупаційна влада визнає «такими, що потребують житла».
Крім того, вилучене майно дозволили здавати в оренду згідно з Житловим кодексом рф або розміщувати в ньому за договором соціального найму жителів, «які перебувають на обліку як нужденні».
Таким чином, житло українців може бути легально використане для заселення представників окупаційної адміністрації та силових структур рф.
Чи передбачена компенсація власникам
Закон формально допускає можливість компенсації, але лише для громадян росії. Якщо власник житла з’явиться після конфіскації, питання відшкодування вирішуватиме сама окупаційна адміністрація.
Для громадян України жодних гарантій компенсації не передбачено.
Нові правила діятимуть до 2030 року.
Що відбувається в Маріуполі та інших містах
Раніше Маріупольська міська рада повідомляла, що російська влада скоротила термін обов’язкової реєстрації нерухомості на окупованих територіях до 1 липня 2026 року. До цього дедлайн був встановлений на 1 січня 2028 року.
У вересні 2025 року так званий «мер» Маріуполя, призначений РФ, заявляв, що на той момент уже було вилучено близько 1200 об’єктів житла.
У тимчасово окупованому Криму росіяни повідомили про вилучення майна ще 84 фізичних і юридичних осіб. Йдеться про людей і компанії, які нібито «співпрацюють із Києвом» і водночас «заробляють у Криму».
Серед тих, чиє майно оголосили «націоналізованим», назвали українського боксера, уродженця Сімферополя Олександра Усика.
«Націоналізація» майна українців у тимчасово окупованому Криму триває з початку повномасштабної війни
Так звана «націоналізація» майна українців у Криму триває з початку повномасштабної війни. Раніше окупаційна влада вже заявляла про вилучення активів експрем’єра України Арсенія Яценюка, співачки Джамали та її родичів, а також інших публічних осіб і бізнесів.
Офіційним приводом зазвичай називають «підтримку України» або «ворожу діяльність», однак реальних судових процедур, визнаних міжнародним правом, не відбувається.
Позиція України
У Представництві Президента України в Автономній Республіці Крим неодноразово заявляли, що всі рішення окупаційної влади про «націоналізацію» не мають жодної юридичної сили. В українській владі наголошують: право власності постраждалих буде відновлено після деокупації півострова, а дії росії фіксуються як порушення міжнародного гуманітарного права.
Українські правоохоронні органи та прокуратура АР Крим продовжують документувати факти незаконного вилучення майна на окупованій території. Ці матеріали, як заявляє Київ, можуть бути використані у національних та міжнародних судах для притягнення винних до відповідальності.
