Путін почав боятися держперевороту через погіршення ситуації в економіці – The Telegraph
27 Жовтня 04:06
Спровоковані війною з Україною економічні проблеми, що викликають невдоволення населення, посилили побоювання російського диктатора Володимира Путіна щодо можливого держперевороту, пише The Telegraph, передає «Комерсант Український».
У Путіна з’являється все більше причин для занепокоєння, зазначають аналітики: ЄС та США вводять нові санкції, бізнес паралізований високими відсотковими ставками, держборг зростає, товари дорожчають, а голова Мінекономрозвитку Максим Решетніков попереджає, що економіка перебуває «на межі рецесії». З початку війни інфляція перевищила 40% навіть за даними Росстату.
Згідно з прогнозом Мінфіну, дефіцит бюджету Росії в 2025 може досягти 2,6% ВВП або 5,7 трлн рублів. Це вп’ятеро більше за плановий рівень у 0,5%. Для покриття дефіциту влада змушена підвищувати податки (з 2026 року ставка ПДВ збільшиться до 22%) і різко нарощуватиме внутрішні запозичення, що веде до зростання держборгу. Використовувати Фонд національного добробуту, запаси якого скоротилися вдвічі порівняно з довоєнним рівнем: з майже 10 трлн рублів до 4,2 трлн рублів, для латання «дір» влада більше не хоче .
Нафтові доходи падають, а бензин стає менш доступним через удари України по НПЗ. Крім того, не можна не враховувати загрози банківської кризи, вважає співробітник Центру російських та євразійських досліджень Гарвардського університету Крейг Кеннеді. За його оцінкою, заборгованість військових підприємств становить $190 млрд. — близько 37% річного бюджету країни. Кеннеді нагадав, що російські банки активно кредитували оборонні компанії без достатніх гарантій, щоби підтримати виробництво для потреб фронту. Тепер значна частина цих позик опинилася під загрозою неповернення. Деякі великі банки приготувалися просити допомоги у Центробанку, пише Bloomberg.
Ситуацію посилюють наростаюча залежність від Китаю та західні санкції. Президент США Дональд Трамп нещодавно запровадив обмеження проти найбільших нафтових компаній Росії — «Роснефти» та «Лукойлу» через відсутність прогресу в українському врегулюванні. Після цього Китай та Індія, головні покупці російської нафти скоротили імпорт, що загрожує Кремлю падінням валютних доходів. “Вперше за 3,5 роки Росія дійсно відчула біль”, – говорить Тімоті Еш, науковий співробітник програми вивчення Росії та Євразії аналітичного центру Chatham House. На його думку, у Кремлі «назріває паніка».
У зв’язку з цим оточення Путіна шукає вихід із ситуації за допомогою дискредитації опозиції, щоб «показати, що Захід намагається розколоти Росію» — це стандартна тактика при внутрішній нестабільності, зазначає Анджела Стент, почесний директор Центру євразійських, російських та східноєвропейських досліджень Джорджтаунського університету.
14 жовтня ФСБ завела на колишнього власника ЮКОСу Михайла Ходорковського та 22 членів Антивоєнного комітету кримінальну справу щодо підготовки «насильницького захоплення влади» з метою «зміни конституційного ладу» в країні. Сам Ходорковський, який перебуває на еміграції в Лондоні, назвав звинувачення «брехнею», покликаною залякати опозицію. «Це показує параною Кремля — Путін шукає ворогів, щоб зміцнити свій режим», — каже старший директор Євразійського центру Атлантичної ради, колишній посол США в Україні Джон Гербст.
Путін і раніше стикався зі спробами переворотів. У червні 2023 року засновник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин очолив заколот та відправив танки на Москву під приводом давнього конфлікту з Міноборони. В останній момент він відмовився від свого задуму і зупинив найманців, а за кілька місяців загинув в авіакатастрофі. Незважаючи на провал, заколот яскраво продемонстрував хиткість режиму Путіна, вважають експерти.
