Рада хоче змінити правила фінмоніторингу для політиків і держбанків: у законопроєкт про посилки вставили норму про PEP
7 Квітня 09:56
У Верховній Раді розгорілася нова дискусія навколо законопроєкту №15112-1, який офіційно стосується оподаткування операцій електронної торгівлі податком на додану вартість. Проєкт зареєстрували 3 квітня 2026 року, його ініціатором є народний депутат Андрій Мотовиловець, а профільний комітет уже рекомендував парламенту взяти саме цю версію за основу, відхиливши кілька альтернатив.
Однак публічний резонанс виник не через самі посилки, а через іншу норму, про яку повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, інформує «Комерсант Український»
За її словами, до законопроєкту внесли положення, яке обмежує статус національних публічних діячів, що підлягають довічному фінансовому моніторингу, трьома роками після завершення повноважень.
“У законопроєкт Мотовиловця про оподаткування посилок 15112-1 вставили норму про обмеження статусу національних публічних діячів, що підлягають пожиттєвому фінансовому моніторингу, до 3 років після дати закінчення повноважень”, – написала вона.
Крім того, за словами депутатки, пропонується зробити національними публічними діячами працівників держбанків, які відповідають за проведення фінансового моніторингу.

Що таке PEP і чому ця тема чутлива
PEP — це politically exposed person, тобто політично значуща особа. В українському законодавстві йдеться про людей, які обіймають або обіймали важливі державні посади, а тому вважаються групою підвищеного ризику для фінансового моніторингу. Саме щодо таких осіб банки й інші суб’єкти фінмоніторингу мають застосовувати посилену увагу до походження коштів та фінансових операцій.
Тема особливо чутлива тому, що у жовтні 2023 року в Україні вже повертали довічний статус PEP, і Національний банк тоді прямо пояснював: це рішення було потрібне для відповідності міжнародним стандартам та зобов’язанням перед ЄС і МВФ.
НБУ наголошував, що йдеться саме про пожиттєвий статус, хоча це не означає автоматичного однаково жорсткого підходу до кожної операції такої особи.
Що саме хочуть змінити зараз
Якщо вірити публічним повідомленням про зміст правки, нова норма фактично пропонує повернути обмеження статусу PEP трьома роками після завершення повноважень. Тобто замість нинішньої моделі довічного статусу знову з’являється строковий підхід.
Окрема новація, про яку теж ідеться в публічних повідомленнях, — визнання національними публічними діячами працівників держбанків, які відповідають за фінансовий моніторинг. Це означало б розширення переліку осіб, до яких застосовуються правила PEP, уже не лише серед політиків і посадовців у класичному сенсі, а й серед певної категорії банківських службовців у державному секторі.
Чому це викликало резонанс
Резонанс виник одразу з двох причин. Перша — змістовна: пропозиція зачіпає дуже чутливу сферу антикорупційного контролю та фінмоніторингу політично значущих осіб.
Друга — процедурна: мова йде про правку в законопроєкті, який офіційно стосується оподаткування електронної торгівлі та посилок, тобто теми, на перший погляд, далекої від режиму PEP.
Чи справді зараз в Україні діє довічний PEP
Так. Саме таке правило було повернуто після змін 2023 року. Нацбанк у своїх офіційних роз’ясненнях прямо зазначав, що закон повернув PEP пожиттєвий статус, який до того певний час був обмежений строком перебування на посаді та трьома роками після звільнення.
Тому якщо норма із законопроєкту 15112-1 справді буде ухвалена в описаному вигляді, це означатиме зміну моделі назад — від довічного статусу до трирічного обмеження після завершення повноважень. Саме через це правка й виглядає політично та репутаційно чутливою.
Що відомо про сам законопроєкт 15112-1
Картка законопроєкту на сайті Верховної Ради підтверджує, що №15112-1 зареєстрований як проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій електронної торгівлі податком на додану вартість. Профільний комітет уже рекомендував парламенту прийняти саме його за основу, а також зареєстровано окремий проєкт постанови про таке рішення.
Тобто з формального погляду це справді законопроєкт про посилки та електронну торгівлю. І саме тому історія з PEP-правкою привернула стільки уваги: вона виглядає як норма іншого тематичного блоку, додана до економічного документа. Це не доводить автоматично неправомірність такого підходу, але точно створює політичний і суспільний конфлікт навколо законопроєкту.
Що це може означати далі
Якщо правка залишиться в тексті та буде підтримана парламентом, в Україні може змінитися логіка фінмоніторингу для колишніх високопосадовців. Це означатиме, що через три роки після завершення повноважень людина вже не матиме спеціального статусу національного PEP для цілей фінмоніторингу. Одночасно частина працівників держбанків, відповідальних за фінмоніторинг, навпаки, може отримати такий статус.