Рада схвалила створення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери: що це означає для українців
26 Вересня 2025 14:44
РОЗБІР ВІД Через рік Верховна Рада ухвалила законопроєкт №11377, який має підвищити ефективність надання соціальних послуг, модернізувати застарілі бази даних і скоротити витрати на соціальний захист населення. Народні депутати проголосували за створення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, до якої будуть включені дані про всіх українців — хто вони, що собою являють і чим володіють. І це буде серйозніше, ніж «Дія». До чого готуватися громадянам, з’ясовував «Комерсант Український».
Законопроєктом передбачається створення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (ЄІССС) для централізованого збору, обробки та зберігання даних громадян із різних державних реєстрів. Завдяки цій системі держава зможе актуалізувати дані про громадян, на основі яких формуватимуться аналітичні матеріали та статистика населення. По суті, після введення ПІБ держава знатиме все про кожного, адже до Єдиної системи увійдуть такі реєстри:
- Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів («Оберіг»)
- Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ)
- Демографічний реєстр
- Реєстр транспортних засобів
- Реєстр фізичних осіб — платників податків
- Автоматизована система виконавчого провадження
- Державний реєстр актів цивільного стану громадян
- Державний реєстр речових прав на нерухоме майно
- Державний земельний кадастр
- Єдина судова інформаційно-комунікаційна система
- Інші електронні інформаційні ресурси тощо
«Передбачено об’єднання понад 30 наявних реєстрів і баз даних соціальної сфери в Єдиний реєстр. Це має спростити отримання соціальних виплат і надати можливість громадянам звертатися по соціальну підтримку в будь-якій точці України — онлайн або особисто», — повідомила народна депутатка від «Слуги народу», голова Комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.
Цей перелік реєстрів уряд зможе розширити на власний розсуд, якщо понад 30 реєстрів виявиться недостатньо.
Місцева влада — проти об’єднання
До речі, не в захваті від цього законопроєкту була Асоціація міст України, яка вважає, що документ передбачає запровадження обов’язкового надання соціальних послуг виконавчими органами сільських, селищних і міських рад виключно через ЄІССС.
Таким чином вводиться суцільний контроль Міністерства соціальної політики України над повноваженнями органів місцевого самоврядування. Вони, надаючи соціальну допомогу, стануть залежними від програмних функцій ЄІССС, тобто — від рішень Мінсоцполітики.
Асоціація міст України запропонувала народним депутатам обмежити обов’язковість використання міністерської електронної системи лише тими видами соціальної допомоги, які фінансуються з державного бюджету. Адже ОМС уже мають негативний досвід роботи з державними електронними системами у сфері соціального захисту. Зокрема, ЄІССС протягом двох років з моменту запуску не охоплює вісім видів соціальних виплат і компенсацій. Якщо ситуацію не виправити, законопроєкт може заблокувати виконання повноважень ОМС у сфері соцзахисту та реалізацію місцевих програм.
Уся інформація про кожного українця — в одній базі
Цілий рік цей законопроєкт, поданий Кабміном Шмигаля, пролежав у Раді — й рівно через 12 місяців був ухвалений. Варто зазначити, що ідея об’єднати реєстри — не нова. Ще уряд Гройсмана планував реалізувати механізм верифікації пільговиків і субсидіантів. Тоді Мінсоцполітики хотіло виявляти недоброчесних отримувачів субсидій, які приховували додаткову нерухомість, великі покупки, рахунки в банках тощо.
Раніше перевірка матеріального стану родини займала чимало часу: потрібно було надсилати численні запити в різні установи. Тепер усе буде в одному місці. І кожен, хто звернеться по державну допомогу, буде «як на долоні» — система покаже всю інформацію.
«Цим законом буде створена одна надійна система замість безлічі розрізнених баз даних. Це забезпечить ефективний облік, захист і швидку обробку інформації, а також зробить процес отримання соцдопомоги зручнішим для громадян», — запевняють у парламенті.
Щоб не допустити витоку даних, як це сталося з порталом «Дія», коли нещодавно злили 1 млн облікових записів, із яких понад 983 тис. належали реальним податковим резидентам України, вирішено використовувати дата-центри за межами України з обов’язковим погодженням договорів про надання послуг із СБУ.
Єдиний реєстр — під вибори
Колишній міністр соцполітики Андрій Рева вважає, що ухвалення цього законопроєкту саме зараз свідчить не стільки про бажання депутатів покращити життя українців, скільки про підготовку до виборів і створення єдиної бази українців.
«Свого часу ми збиралися об’єднати деякі функції в соцсфері, для чого створювали “Прозорі офіси”. Але нам тоді сказали, що це неправильно. І ось з’явилася “правильна схема”. І ця база буде цікавою саме до виборів, до яких уряд активно готується. Зараз активно ухвалюються законопроєкти, які довго лежали в шухляді», — зазначив в коментарі «Комерсант Український» Андрій Рева.
Юристи ж здивовані тим, що до цієї ЄІССС потрапив реєстр військовозобов’язаних «Оберіг» і вважають, що тепер майно військовозобов’язаного або військовослужбовця, які притягуються до адміністративної чи кримінальної відповідальності, легко можна буде знайти й, в разі несплати штрафу, продати.
«От усе просто дуже вдало складається — і «Оберіг», і земельні кадастри, і дані про нерухомість, і реєстр транспортних засобів, а також Єдина судова інформаційно-комунікаційна система і система виконавчого провадження — усе буде в одному місці. Це полегшить як розшук активів, з яких можна стягнути штраф, так і продаж цього майна в разі його несплати. Тобто держава повністю візьме під контроль кожного українця остаточно», — вважає адвокат Валентин Серков.
Фінансування та корупційний скандал
Фінансування нової програми передбачене з державного бюджету, міжнародної технічної допомоги, благодійних внесків та інших джерел, не заборонених законом.
Вартість розробки та впровадження нових підсистем Єдиної системи та модернізація наявних у 2024 році мала скласти 562 млн грн, у 2025 році — приблизно 682 млн грн, а в 2026 році — близько 320 млн грн. Загалом — трохи понад 1,5 млн доларів США (за підтримки ВПП та інших джерел). Однак освоювати кошти вже почали.
НАБУ та САП повідомили про підозру п’ятьом особам — серед них колишні чиновники Мінсоцполітики, Держспецзв’язку та Пенсійного фонду, причетні до корупційної схеми закупівлі ПЗ для Мінсоцполітики. Збитки держбюджету склали понад 29 млн грн.
Спочатку вони зупинили вже розпочатий проєкт інформатизації, на який витратили понад 950 тис. доларів США, щоб відкрити шлях для підконтрольної компанії для виведення грошей.
Авторка: Алла Дуніна