Рада відмовилася скасувати “правки Лозового”: на їх підтримку висловився бізнес
16 Січня 2025 14:51
Народні депутати України не внесли до порядку денного законопроєкт, який скасовує так звані “правки Лозового”. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк, передає «Комерсант Український».
“Правки Лозового…. 185 голосів за включення у порядок денний сесії … ❌ зірвали навіть таке. Це буде велика проблема по МВФ”,
– написав депутат у Telegram.
Що таке “правки Лозового”
“Правки Лозового” Верховна Рада ухвалила в жовтні 2017 року. Вони отримали назву від прізвища народного депутата від Радикальної партії Ляшка, який їх запропонував, Андрія Лозового. Ці норми набрали чинності 15 березня 2018 року.
“Поправки Лозового” зумовили такі зміни до законодавства:
- Ч. 1 ст. 284 КПК була доповнена п. 10, за яким підставою для закриття кримінального провадження стало закінчення строку досудового розслідування після повідомлення про підозру.
- Змінено порядок продовження строку досудового розслідування. Якщо раніше продовжити строк до 6 та 12 місяців міг керівник органу прокуратури, то після цих змін такі повноваження перейшли до слідчого судді.
Ці правки стали резонансними і контроверсійними, зокрема проти них активно висловлюються антикорупційні активісти.
5 грудня 2023 року посли G7 рекомендувати взяти за основу поточний проєкт реформи САП та скасувати “поправки Лозового”.
6 грудня 2023 року Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності ухвалив версію законопроєкту про реформу САП (№ 10060), який не скасовує повністю “правки Лозового”.
У Центрі протидії корупції зазначили, що документ дозволяє надалі безперешкодно закривати корупційні справи через маніпуляції зі строками.
8 грудня 2023 року Верховна Рада України ухвалила закон про незалежність САП, але не скасувала “правки Лозового”.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Поточні законопроєкти
На розгляді парламенту є кілька законопроєктів, що стосуються “правок Лозового”, але лише один із них повноцінно скасовує їх. Це законопроєкт № 12367-3, який вже підтримали НАБУ і САП. Там Зазначили, що цей законопроєкт передбачає важливі зміни до Кримінального процесуального кодексу України, зокрема:
- скасовує норму про закриття кримінального провадження через закінчення строків досудового розслідування. Це дозволить унеможливити ситуації, коли особи уникають відповідальності через формальні строки, навіть у випадках, коли їм повідомлено про підозру. Це особливо важливо для розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів;
- дозволяє керівнику САП продовжувати строки досудового розслідування без необхідності звернення до слідчого судді. Це унеможливить автоматичне закриття проваджень через формальне закінчення строку розслідування;
- надає САП право створювати спільні слідчі групи у справах НАБУ, що дозволить швидше розкривати складні корупційні схеми, вчинені в різних юрисдикціях;
- врегульовує питання екстрадиції у корупційних злочинах: запити про видачу осіб, підозрюваних у кримінальних провадженнях НАБУ, відтепер зможуть направляти як Генеральний прокурор, так і керівник САП. Це пришвидшить процес повернення осіб до України для притягнення їх до відповідальності.
Бізнес – за “правки Лозового”
Однак, як виявилося, далеко не всі авторитетні діячі хочуть скасування правок. Зокрема, в їх підтримку виступила низка бізнес-об’єднань та бізнесменів.
Так, з відповідною спільною заявою сьогодні виступили такі об’єднання:
- Федерація роботодавців України;
- Асоціація Підприємців-ветеранів АТО;
- Спілка українських підприємців;
- Спілка Diia.City United;
- Маніфест 42;
- Коаліція бізнес-спільнот за модернізацію України;
- Український союз промисловців і підприємців;
- Міжнародна бізнес-спільнота Board;
- Торгово-промислова палата України.
У своїй заяві вони наголошують, що вказані законопроєкти передбачають скасування автоматичного закриття кримінального провадження після закінчення строку досудового розслідування. І ця норма, яка так подобається антикорупційним активістам, надзвичайно не подобається бізнесу.
Антикорупційні активісти стверджують, що через імплементацію “правок Лозового” низка кримінальних проваджень за корупцію закривається через закінчення строків розслідування. І це є причиною того, що багато корупціонерів уникають покарання.
Бізнес же стверджує, що скасування “дедлайну” по розслідуваннях фактично зробить їх безстроковими і “вічними”, і це створить додаткову можливість тиску на бізнес.
“…зараз справу розслідують не більше 12 місяців після підозри, а хочуть, щоб при бажанні вона для усіх була безстроковою. Це ще одна можливість додаткового тиску на громадян, а ще обшуки, арешти і все таке інше з боку органів досудового розслідування без обмеження строків!”
– стверджує голова Всеукраїнського об‘єднання роботодавців легкої промисловості Олександр Соколовський.
Бізнесмен наголошує, що, за даними Офісу генпрокурора, в 2024 році частка кримінальних справ проти бізнесу, які порушуються правоохоронцями без подальшої передачі до суду з обвинувальним актом, сягнула історичного максимуму – 77%. Він переконаний. що абсолютна більшість цих справ використовується силовиками виключно для корупційного тиску на бізнес. Якщо ж у них ще й забрати дедлайн по строках розслідування, то цей тиск лише посилиться, вважає бізнес.
“…такі зміни можуть створити додаткові важелі впливу на підприємців та потенційний тиск на бізнес, а також створити підстави для свавілля правоохоронних органів”,
– йдеться в заяві бізнес-асоціацій.
Там закликали нардепів:
- не підтримувати вказані законопроєкти;
- ініціювати широке обговорення з представниками бізнесу, експертами та громадськістю для розробки збалансованих змін, які сприятимуть покращенню доступу до правосуддя без створення додаткових ризиків для бізнесу.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
