Радіаційна небезпека: російський удар по Чорнобильській АЕС створює загрозу для всієї Європи
15 Лютого 12:09
РОЗБІР ВІД 
Росія продовжує свої атаки на Україну. У ніч на 14 лютого російський безпілотник з фугастою бойовою частиною потрапив в укриття Чорнобильської АЕС.
Ця споруда забезпечує захист від радіації, що вивільняється зруйнованим 4-м енергоблоком Чорнобильської атомної станції. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що російські війська завдали удару по укриттю, яке було побудовано Україною спільно з іншими країнами, зокрема європейськими. За словами Зеленського, пожежу вдалося ліквідувати.
Наразі рівень радіації залишається в межах норми. Проте попередні оцінки вказують на значні пошкодження об’єкта. Уражено укриття, яке захищає світ від радіації зруйнованого 4-го енергоблоку.
Загроза екологічної катастрофи міжнародного масштабу
Лідерка “Let’s do it Ukraine” та екоактивістка Юлія Мархель ексклюзивно для КУ прокоментувала цю ситуацію. За її словами, ця атака є не лише злочином проти України, а й глобальною загрозою для всього світу. Радіація не знає кордонів, і ми маємо об’єднатися для захисту довкілля та життя мільйонів людей.
За даними на 14 лютого 2025 року, радіаційний фон у Чорнобилі залишається в межах типових для зони відчуження, коливаючись між 0.166 та 0.378 мкЗв/год. Показники вимірюються як за допомогою онлайн станцій моніторингу, так і через щоденні ручні заміри.
Однак, індекс якості повітря в Чорнобилі станом на 08:00 того ж дня становить 106, що є шкідливим для чутливих груп населення, таких як люди з респіраторними захворюваннями, астмою, серцевими хворобами, а також дітей і літніх людей. Такий рівень забруднення може спричинити дискомфорт при диханні.
Що робити людям у разі витоку радіації?
Експерти закликають населення бути готовими до можливих наслідків радіаційного витоку та дотримуватись простих, але важливих правил:
- Слідкувати за офіційною інформацією від Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС), МОЗ та міжнародних організацій.
- Залишатися у приміщеннях: закрити всі вікна, двері та вентиляційні отвори.
- Зберігати запас води та їжі, використовуючи герметичні контейнери.
- Приймати йодид калію за офіційними рекомендаціями, щоб зменшити вплив радіоактивного йоду на щитоподібну залозу.
- Уникати місцевих продуктів, таких як овочі, фрукти, молоко та вода з відкритих джерел.
- Одягати захисний одяг при необхідності виходити на вулицю: респіратор, захисний плащ або дощовик, рукавички.
- Очищення після перебування на вулиці: прийняти душ і змінити одяг, щоб уникнути потрапляння радіаційного пилу в організм.
Довготривалі екологічні наслідки
Радіоактивне забруднення повітря може поширюватися на значні відстані, створюючи загрозу для людей і природи навіть далеко за межами зони ураження. Високий рівень радіації може спричинити загибель рослин і тварин, що, в свою чергу, призведе до втрати біорізноманіття. Крім того, забруднення водойм матиме довготривалі наслідки для екосистем, впливаючи на питну воду, рибні ресурси і сільське господарство.
Радіоактивний пил, який осідає на ґрунтах, може зробити їх непридатними для вирощування сільськогосподарських культур, що створить серйозну загрозу продовольчій безпеці.
Що кажуть в уряді?
Голова Офісу президента України Андрій Єрмак повідомив, що українська сторона передасть американським партнерам інформацію щодо останнього інциденту. Він зазначив: “Ми надамо значну кількість інформації нашим американським союзникам про російський удар по Чорнобильській АЕС, а також про постійні запуски дронів через зону відчуження, що створюють загрозу для укриття і ядерної безпеки.”
Міністр енергетики України Герман Галущенко закликав МАГАТЕ прискорити зусилля для запобігання подальшим атакам на ядерні об’єкти.
“Україна вимагає від міжнародної спільноти терміново посилити дії проти російського ядерного тероризму. Атака на укриття 4-го енергоблока ЧАЕС є загрозою для всього континенту,” – наголосив він.
Міністр підкреслив, що російські удари по критично важливих енергетичних об’єктах, особливо на ядерних об’єктах, є абсолютно неприйнятними.
Будь-яке порушення захисних бар’єрів, систем електропостачання чи моніторингового обладнання, на його думку, може мати серйозні наслідки не лише для України, а й для всього європейського регіону.
Тим часом міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) підтвердило наявність даних про вибух на Чорнобильській атомній станції. У своїй заяві МАГАТЕ зазначило, що в ніч з 13 на 14 лютого, близько 01:50, їхня команда, яка перебувала на майданчику ЧАЕС, почула вибух в районі нового безпечного конфайнменту. Це спричинило пожежу. За їхніми словами, безпілотний літальний апарат (БПЛА) вдарив у дах цього захисного укриття.
Ярослав Ємельяненко, член Громадської ради з управління зоною відчуження, пояснив на своїй сторінці у Фейсбуці, що дірка, яка утворилася після удару дрону, знаходиться в арці, через яку зазвичай “проходять делегації”. За його словами, цей отвір не вплине на радіаційний фон в Україні, оскільки під аркою все ще є незнятий об’єкт “Укриття”, який закриває руїни четвертого реактора. Проте він підкреслив, що інцидент може призвести до підвищення рівня радіації в околицях Чорнобильської АЕС.
Отже, незважаючи на те, що радіаційний фон наразі залишається в межах норми, атака на Чорнобильську АЕС чітко демонструє, наскільки близько ми можемо бути до глобальної ядерної катастрофи. У разі подальших атак на цей об’єкт можуть виникнути непередбачувані екологічні наслідки, які торкнуться не лише України, а й усієї Європи. Усі країни повинні об’єднати зусилля для запобігання подібним інцидентам і забезпечення безпеки ядерних об’єктів.
