Рекордні податки і втрати: що не так з гральним бізнесом в Україні
23 Січня 12:30
Українська гральна індустрія за підсумками 2025 року забезпечила рекордні 17,4 млрд грн податкових надходжень до державного бюджету. Про це повідомила Асоціація українських операторів грального бізнесу (АУОГБ), повідомляє «Комерсант Український»
Попри зростання легального сегмента, галузь стикається з серйозним викликом — масштабною тінізацією ринку, яка, за оцінками експертів, уже охоплює до половини індустрії. Саме це, за словами представників ринку, не дозволяє державі отримувати ще кілька мільярдів гривень податків щороку.
Рекордні податки та динаміка зростання
Президент АУОГБ Олександр Когут наголосив, що порівняно з попереднім роком надходження до бюджету зросли на 279 млн грн.
«Порівняно з аналогічним періодом минулого року ми спостерігаємо зростання податкових надходжень на 279 мільйонів гривень. Водночас переконані, що галузь могла б забезпечувати ще більше — орієнтовно 19,6 млрд гривень на рік, якби не зростання нелегального сегмента», — заявив Олександр Когут.
За даними Асоціації, члени АУОГБ забезпечують близько 82% усіх податкових надходжень гральної індустрії, залишаючись найбільшими платниками податків у секторі.
Які податки формують основні надходження
Структура податкових платежів гральної галузі у 2025 році виглядає так:
- податок на прибуток підприємств — 11,2 млрд грн;
- податок на доходи фізичних осіб — 4,1 млрд грн;
- військовий збір — 1,2 млрд грн.
Саме ці три статті формують основу фіскального ефекту від легального гемблінгу для державного бюджету.
Скільки становить тіньовий ринок
У 2025 році компанії KANTAR, Gradus та Factum провели перші в Україні незалежні комплексні дослідження рівня тінізації гральної індустрії.
Результати виявилися тривожними: частка нелегального сегмента коливається від 39% до 53% усього ринку.
Це означає, що значна частина коштів гравців проходить поза податковим та регуляторним контролем, не потрапляючи до бюджету України.
Чому зростає «сірий» ринок
За словами Олександра Когута, ключових причин кілька:
- неефективне блокування нелегальних гральних сайтів, значна частина яких контролюється громадянами російської федерації;
- міграція українських гравців з легальних платформ до тіньового сегмента;
- фінансові канали, через які нелегальні оператори продовжують приймати платежі.
Окрему увагу президент АУОГБ звернув на роль банків і платіжних систем.
«Ми бачимо, що українська банківська та платіжна інфраструктура досі толерує нелегальний ринок: заплющуються очі на міскодинг, очевидне використання дропів, різні схеми з криптовалютами», — зазначив Когут.
Чого очікують від НБУ
В АУОГБ наголошують: простого блокування сайтів недостатньо. Ключовим інструментом боротьби з нелегальним гемблінгом має стати блокування фінансових потоків.
«Ми щиро сподіваємося, що саме НБУ допоможе виправити цю ситуацію. Нові вимоги до комплаєнсу в банках і міжнародних платіжних системах, використання ШІ, мають забезпечувати блокування незаконних банківських транзакцій у нелегальних казино. Без активного втручання НБУ, з яким ми вже розпочали діалог, побороти нелегальний гемблінг в Україні неможливо. Блокувати сайти не достатньо. Потрібно блокувати нелегальні платежі до сірих казино», — підкреслив Когут.
За його словами, діалог між Асоціацією та регулятором уже розпочато.
Чому це важливо для держави
Зменшення тіньового сегмента навіть на кілька відсотків може додатково принести до бюджету мільярди гривень — кошти, які в умовах війни та дефіциту ресурсів є критично важливими.
Експерти наголошують: без системної взаємодії регуляторів, банків та платіжних систем легальний гральний бізнес і надалі конкуруватиме з «сірою» зоною, втрачаючи потенціал для зростання податкових надходжень і розвитку індустрії в цілому.
