Рекордний світовий борг і слабкий долар: як це впливає на економіку
26 Вересня 00:35
Глобальний світовий борг на кінець другого кварталу досяг рекордного рівня 337,7 трильйонів доларів, що було спричинено пом’якшенням глобальних фінансових умов, ослабленням долара США та більш поступливою позицією основних центральних банків. Про це повідомляє «Комерсант Український» з посиланням на Reuters.
За даними Інституту міжнародних фінансів (IIF), глобальний борг зріс на понад 21 трильйон доларів у першій половині 2025 року до 337,7 трильйона доларів.
Найбільший приріст боргових зобов’язань у доларовому еквіваленті спостерігався у Китаї, Франції, США, Німеччині, Великій Британії та Японії, частково через слабший долар, який втрачав 9,75% від початку року щодо кошика основних торгових партнерів.
Зростання боргу порівнянне з пандемічним періодом
За словами IIF, масштаб збільшення боргу порівнянний із другим півріччям 2020 року, коли реакція урядів на пандемію спричинила рекордне нарощування боргового навантаження у світі.
“Масштаби цього зростання були порівнянні зі зростанням, яке спостерігалося у другому півріччі 2020 року, коли політичні заходи, пов’язані з пандемією, призвели до безпрецедентного накопичення глобального боргу”, – йдеться у звіті Global Debt Monitor.
Борг до ВВП: хто найбільше зростає
Якщо подивитися на співвідношення боргу до ВВП (показник спроможності погасити борг у порівнянні з виробленою продукцією), то найрізкіше зростання спостерігалося в Канаді, Китаї, Саудівській Аравії та Польщі. Згідно з доповіддю, це співвідношення знизилося в Ірландії, Японії та Норвегії.
Загалом світове співвідношення боргу до економічного виробництва поступово знижується, нині воно трохи перевищує 324%.
У країнах, що розвиваються, цей показник досяг нового рекорду 242,4%, а загальний борг у другому кварталі зріс на $3,4 трлн, перевищивши $109 трлн.
Вплив військових витрат і геополітики
Емре Тіфтік, директор IIF з досліджень сталого розвитку, зазначив, що зростання військових витрат і загострення геополітичної ситуації створюють додатковий тиск на державні бюджети. Основне збільшення боргу спостерігається у державному секторі, особливо у країнах G7 та Китаї.
Водночас ринок облігацій у розвинених економіках демонструє жорсткішу реакцію: дохідність 10-річних облігацій G7 наближається до найвищих значень з 2011 року.
Ризики для ринків та інвесторів
Країни, що розвиваються, стикаються з рекордним обсягом обслуговування боргових зобов’язань – майже $3,2 трлн у вигляді облігацій та кредитів протягом залишку 2025 року.
Звіт IIF також попереджає про ризики для Японії, Німеччини та Франції, зокрема через так званих «бондівських вартових» – інвесторів, які можуть масово продавати облігації держав з нестабільними фінансами.
У США близько 20% боргу припадає на короткострокові позики, що створює додатковий політичний тиск на центральний банк щодо підтримки низьких ставок і може загрожувати незалежності монетарної політики.
