Рента падає, залежність зростає: що показала карта ресурсних платежів бізнесу
17 Лютого 20:08
У 2025 році український бізнес сплатив майже 93 млрд грн ресурсних платежів — за надра, землю та довкілля. Сума майже не змінилася, але її значення для бюджету зменшується. Держава дедалі більше залежить від обмеженого кола великих видобувних компаній, тоді як падіння ренти компенсується зростанням земельних податків лише частково.
Про це йдеться у спільному дослідженні професора КНЕУ Романа Корнилюка та R&D-центру YouControl у співпраці з ГО “Асоціація Відкритих Даних”, передає «Комерсант Український».
Що показує дослідження
Спільне дослідження професора КНЕУ Романа Корнилюка та R&D-центру YouControl у співпраці з ГО “Асоціація Відкритих Даних” фіксує ключовий зсув: ресурсні платежі більше не зростають разом із бюджетом.
У 2025 році вони становили 92,7 млрд грн — лише на 0,9% більше, ніж роком раніше. Для порівняння, доходи зведеного бюджету за цей самий період зросли більш ніж на 20%.
Це означає, що роль плати за користування природними ресурсами в державних фінансах поступово слабшає.
Газ залишається головним донором — але теж втрачає позиції
Найбільшим джерелом ресурсних надходжень залишається газовидобуток: 44 компанії забезпечили понад третину всіх платежів. Однак рентна плата за газ скоротилася більш ніж на 10%.
Ще глибше падіння — у нафтовому та вугільному сегментах. Надходження від видобутку кам’яного вугілля зменшилися більш ніж на третину, що підкреслює кризовий стан галузі в умовах війни та руйнування інфраструктури.
Частково спад пояснюється і змінами в податковому режимі — зокрема, появою окремого “активу природних ресурсів” із пільговими ставками.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Земля і екологія — нові компенсатори втрат
На тлі зниження ренти зростають земельні платежі: земельний податок і орендна плата збільшилися двозначними темпами. Так само помірно зросли екологічні платежі.
Втім, ці джерела не перекривають падіння надходжень від надрокористування. Сукупна рента за користування надрами у 2025 році скоротилася більш ніж на 8%.
Бюджет залежить від кількох десятків компаній
Дослідження показує високу концентрацію: близько 65% усіх ресурсних платежів забезпечують лише 20 компаній.
Серед них — державні гіганти Укргазвидобування та Укрнафта, а також великі гравці гірничо-металургійного комплексу — зокрема підприємства групи Метінвест і АрселорМіттал Кривий Ріг.
Така концентрація означає високі фіскальні ризики: проблеми одного великого платника можуть мати відчутний ефект для державного та місцевих бюджетів.
Київ збирає гроші, регіони — видобувають
Майже 60% усіх ресурсних платежів акумулюються в Києві — через реєстрацію головних офісів компаній. Фактичний видобуток при цьому відбувається в Полтавській, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій та західних областях.
Це знову порушує питання територіальної справедливості: регіони, що несуть екологічні та інфраструктурні ризики видобутку, не завжди отримують пропорційні бюджетні вигоди.
Автори дослідження наголошують: податкова дисципліна за ресурсними платежами стає ключовим ESG-індикатором. Системні недоплати або борги за екологічним податком сигналізують не лише про фінансові проблеми компаній, а й про ризики для громад, довкілля та потенційних інвесторів.
У воєнній економіці, де бюджет дедалі більше залежить від стабільності великих платників, прозорість і контроль за ресурсними платежами набувають стратегічного значення.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
