Репараційний кредит для України: що пропонує ЄС і чому це ризиковано
11 Вересня 17:53
РОЗБІР ВІД 
Європейський Союз виступає за розробку нової стратегії підтримки України, закликаючи якнайшвидше знайти рішення щодо військового фінансування Києва коштом заморожених активів Росії. Про це 10 вересня заявила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу в Європейському парламенті, повідомляє “Європейська правда”.
Фон дер Ляєн наголосила, що саме Росія розпочала цю війну, і саме вона повинна нести за неї фінансову відповідальність.
Саме тому ми маємо терміново напрацювати новий механізм фінансування оборони України, який базуватиметься на прибутках від заморожених російських активів. Ми можемо використати ці фінансові ресурси для надання Україні репараційного кредиту. При цьому самі активи залишаться недоторканими, а ризики будуть розподілені між усіма, — пояснила вона.
За словами очільниці Єврокомісії, Україна повертатиме ці кошти лише після того, як Росія компенсує завдані збитки. Утім, фінансування може допомогти вже зараз.
Ці гроші відіграють ключову роль не лише сьогодні, а й у забезпеченні безпеки України в середньо- та довгостроковій перспективі. Зокрема, вони можуть бути спрямовані на зміцнення українських Збройних сил як першої лінії оборони та гаранта безпеки, — додала фон дер Ляєн.
Також вона повідомила, що Єврокомісія планує запропонувати нову ініціативу, спрямовану на підтримку інвестицій у розвиток оборонного потенціалу України.
Як повідомляє Reuters, Урсула фон дер Ляєн не уточнила ані точних сум, ані деталей щодо структури запропонованого репараційного кредиту.
Тим часом 10 вересня Україна отримала восьмий транш у розмірі 1 мільярда євро в рамках ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), про що поінформувало Міністерство фінансів України.
Загалом у межах програми ERA Україна вже отримала від Євросоюзу 10 мільярдів євро, а решту коштів планується надати поступово до кінця 2025 року.
Програма ERA передбачає виділення Україні 50 мільярдів доларів, які гарантуються майбутніми прибутками від заморожених російських активів. Внесок Європейського союзу в цю суму становить 18,1 мільярда євро (20 мільярдів доларів), — йдеться у повідомленні.
У Мінфіні також наголосили, що з початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року Європейський союз залишається найбільшим донором прямої бюджетної підтримки для України – загалом надано 58,5 мільярда євро на ключові потреби держбюджету. Лише за вісім місяців 2025 року Україна вже отримала понад 16,5 мільярда євро від ЄС.
Вже є прецедент використання доходів від російських активів
Олег Пендзин, член Економічного дискусійного клубу, в ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український» розповів про механізм фінансування України коштом доходів від заморожених російських активів та оцінив перспективи отримання повноцінних репарацій.
За словами експерта, механізм використання заморожених активів Росії вже частково реалізовано в межах ініціативи G7 «Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine» (ERA), яка передбачає надання Україні $50 млрд кредиту, що буде повертатись із прибутків, отриманих від цих активів.
Ми вже маємо прецедент використання заморожених російських активів, принаймні доходів від них. На 2025 рік Україна отримала $50 мільярдів кредиту, який упродовж 10 років буде повертатись коштом доходів від заморожених активів Росії, — пояснює Пендзин.
За його словами, щорічні надходження від цих активів становлять близько €3,5 млрд. Таким чином, протягом десятиліття ці доходи мають повністю покрити суму кредиту.
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн нещодавно запропонувала надати Україні репараційний кредит, тобто фінансування, яке буде повернуто користуючись з можливих майбутніх репарацій з боку Росії.
Урсула фон дер Ляєн запропонувала надати Україні репараційний кредит. Тобто гроші дають сьогодні, а повертатимуться вони коштом репарацій, які Росія можливо погодиться виплатити після укладення мирної угоди, — зазначає економіст.
Такий підхід дозволяє надавати Україні необхідну допомогу вже зараз, не конфіскуючи самі активи, а лише використовуючи прибутки від них. Водночас це несе політичні та юридичні ризики.
Європа й Америка погодились на це, щоб надати Україні кошти, не чіпаючи самих активів. Але ті країни, що видають репараційний кредит, фактично ризикують, якщо Росія не погодиться на репарації, гроші може не бути з чого повертати, — додає Пендзин.
Чому конфіскувати російські активи складно
Пендзин наголошує: повна конфіскація російських активів на користь України наразі юридично та політично малоймовірна. Він виділяє три можливі шляхи такого рішення — усі вони наразі виглядають нереалістичними:
- Рішення Ради безпеки ООН — заблоковано через право вето Росії і Китаю.
- Рішення міжнародного суду — процедура може тривати 15 років і більше.
- Згода Росії на репарації у мирній угоді — малоймовірно в нинішніх умовах.
Перший варіант — Рада безпеки ООН – неможливий. Другий — суди — це роки затягування. А третій — згода Росії на репарації – наразі виглядає малореально. Але Україні гроші потрібні вже, — підкреслює експерт.
Де взяти гроші: активи чи податки європейців?
З огляду на складнощі з ухваленням рішень про використання бюджетних коштів, країни ЄС шукають альтернативи. І заморожені російські активи — наразі чи не єдиний реалістичний варіант.
Є два джерела грошей: перше — податки громадян ЄС. Але там усе контролюється опозицією, рахунковими палатами, парламентами. Це дуже складно. Друге — доходи від заморожених активів РФ. Їх розписали на 10 років, частина вже пішла на покриття програми до 2025 року, — пояснює Пендзин.
Особливе занепокоєння викликає 2026 рік. Пендзин попереджає: наразі немає чіткого розуміння, звідки Україна отримає необхідне фінансування на військові та бюджетні потреби.
На 2026 рік потрібно щонайменше $25 мільярдів на армію і ще $40 – 45 мільярдів на макрофінансову підтримку. І звідки взяти ці гроші – поки що не зрозуміло, — зазначає він.
Підсумовуючи, економіст визнає: репараційний кредит — неідеальний інструмент, але в нинішніх умовах — один із небагатьох можливих.
Репараційний кредит — це, по суті, спроба знайти гроші хоч якось. А як воно буде далі — ніхто не знає, — резюмує Пендзин.
Отже, у нинішніх умовах, коли традиційні юридичні шляхи до конфіскації російських активів заблоковані або надто тривалі, Європейський союз змушений шукати компромісні рішення. Репараційний кредит — це не ідеальна, але наразі практично єдина альтернатива прямому вилученню заморожених активів. Вона дозволяє підтримати Україну вже сьогодні, не порушуючи складних правових рамок. Проте ключове питання залишається відкритим: хто нестиме ризики у разі, якщо Росія не визнає своїх зобов’язань? Відповіді на нього поки немає, як і чітких гарантій для країн-кредиторів. Але зрозуміло одне: без нових механізмів фінансування Україна не зможе стабільно пройти 2026 рік.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
