Резерви для гривні: чиїм коштом Нацбанк підтримує українську національну валюту
5 Лютого 11:43
РОЗБІР ВІД 
У Національному банку України, реагуючи на січневі коливання гривні, заявляють, що нічого надзвичайного не відбувається і ситуація під контролем. Чи так це – з’ясовував «Комерсант Український».
Українські громадяни, які звикли стежити за курсовими рухами гривні, у січні мали не один привід для хвилювань і запитань на кшталт «що ж це відбувається». Саме у січні гривня не один раз оновлювала історичні мінімуми щодо євро, досягнувши 30 січня позначки 51,24 грн за євро. Змагання гривні з доларом теж розгорталось не на користь української національної валюти. 12 січня було подолано психологічний рубіж у 43 гривні за долар, а 19 січня планка піднялась до рекордного рівня у 43,41 гривні. Словом привід для запитань був і у НБУ наприкінці першого місяця року спробували на них відповісти.
Валютні перегони
Січневі коливання на валютному ринку в НБУ кваліфікують, як сезонні і тимчасові. І в якості аргумента нагадують, що після ослаблення гривні вже спостерігається зворотна тенденція – її укріплення. Основним фактором тиску на гривню називають рекордні бюджетні виплати у грудні 2025 року. Вони сягнули близько 93 млрд грн. А це традиційно підвищує попит на іноземну валюту, передусім на долар США. Додатковий тиск на валютний ринок також пов’язується з потребою збільшити імпорт в Україну пального, електроенергії та енергетичного обладнання.
Загалом, як вважають в НБУ, динаміка змін на валютному ринку є типовою для переходу між завершення року та початком нового фінансового циклу.
Хоча є фактори і не зовсім типові. Як зазначає Олександр Савченко, професор, ректор Міжнародного інституту бізнесу, те, що відбувається з гривнею значною мірою зумовлене також коливаннями курсу євро/долар на світовому ринку.
«Непередбачувана політика нинішнього американського президента призводить до нестабільності на міжнародних фінансових ринках. Американську валюту періодично лихоманить. І якщо, приміром, долар втрачає, то євро додає у вазі. Гривня ж залишається заручником цього змагання. Але Нацбанку за рахунок валютних інтервенцій вдавалось заспокоїти ситуацію», – констатує фахівець.
І заспокоювати ринок Нацбанку довелось не один раз. Особливо в середині січня, коли українська національна валюта тимчасово ослабла до рівня 43,41 грн за долар. Якщо пригадати, що рік почався з курсу близько 42,35 грн, то девальвація, як порахували в НБУ, склала близько 2,5 відсотка. Приборкати курс гривні до євро було складніше. 30 січня євро облаштувалось на позначці 51,24 грн за євро. Продовжує фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
«У перші два тижні січня ми побачили керовану девальвацію. Потім ця девальвація вийшла на такі дещо неочікувані рівні, що вимагало від НБУ різкого втручання, і він почав гасити існуючий попит валютними інтервенціями. І зараз все стабілізувалося. Тут ще був такий важливий фактор, як стрімке подорожчання євро на світовому ринку. Взагалі-то НБУ може опускати долар і фіксувати євро, але з таким стрімким зростанням, яке ми бачили на минулому тижні, це було нереально. І НБУ вимушено пропустив гривню до євро вище 51 грн. Зараз, скоріше за все, відбудеться стабілізація на рівні 51 грн до євро, а далі НБУ буде корегувати долар відповідно до крос-курсу, який ми побачимо на світовому ринку», – пояснює фахівець.
Валютна підтримка
Упродовж січня міжнародні резерви України «схуднули» на понад 3 млрд доларів. Можливо це і не так багато. Як відомо, станом на 1 січня 2026 року ці резерви становили 57, 29 млрд дол. США, що є найвищим показником за всю історію незалежної України.
Саме ці понад 3 млрд доларів є тією ціною, яку довелось Нацбанку заплатити за згладжування курсових коливань та забезпечення керованої девальвації гривні, а не обвальної чи панічної. Хоча такий варіант розвитку подій, мабуть, не припускається навіть в думках представників НБУ. Та й резервів більш, ніж достатньо. Продовжує фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
«Якщо ми подивимося на прогноз НБУ, який було опубліковано після рішення щодо облікової ставки, то побачимо, що НБУ передбачає значне зростання золотовалютних резервів у 2026-му році – до 65 мільярдів доларів. Тобто ми маємо досягти нового рекордного максимуму. Це прогноз, який базується на очікуванні надходжень допомоги, і він переглянутий, щоб було зрозуміло, з 52,2 мільярда до 65, тобто покращення золотовалютних резервів майже на 13 мільярдів доларів. Якщо буде надходити допомога в тому обсязі, у якому вона заявлена, то ці 3 мільярди інтервенцій, витрачені в січні, не проблема. Більше того, думаю, надалі не 3 мільярди на місяць витрачатиметься, а може навіть більше, оскільки імпорт буде перевищувати експорт. Це пов’язано з необхідністю додаткового імпорту електроенергії, з військовим імпортом і з іншими існуючими проблемами. Але ресурсів, щоб підтримувати гривню достатньо і Нацбанк за певних обставин буде це робити», – вважає фахівець.
Тобто знову буде привід згадати про керовану девальвацію. Тим більше, що в законі про державний бюджет на 2026 рік прогнозний курс долара зафіксовано на рівні 45,7 грн за долар. Його можна сприймати і як орієнтир для бюджетного балансування. Але не лише бюджету може допомогти девальвація. Про це нагадує Олександр Савченко, професор, ректор Міжнародного інституту бізнесу.
«Гривня дуже поступово рухатиметься в бік орієнтиру, визначеного в бюджеті цього року. Тим більше, що і Міжнародний валютний фонд висловлюється за повільну девальвацію гривні. Це має допомогти українським експортерам, зробивши їх продукцію більш конкурентоздатною», – наголошує фахівець.
Словом, нічого особливого. Як відомо, в рамках політики керованої гнучкості українській національній валюті дозволяється коливатись. Головне – без різких рухів.
Автор: Сергій Василевич
