Результати соцопитувань під час війни варто оцінювати обережно, – Разумков
1 Лютого 22:12
YOUTUBE
Соціологічні опитування, які проводяться під час повномасштабної війни, можуть відображати загальні настрої суспільства, однак потребують дуже уважного аналізу методології та вибірки. Про це в інтерв’ю YouTube-каналу «Комерсант Український» заявив голова міжфракційного депутатського об’єднання “Розумна політика”, екс-спікер Верховної Ради Дмитро Разумков, коментуючи результати досліджень щодо готовності українців продовжувати війну.
Зазначимо, що упродовж 26 листопада-13 грудня 2025 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», до якого за власною ініціативою додав запитання, які стосуються війни і миру, довіри до Західних партнерів, внутрішньої ситуації.
Так, за даними КМІС, 63% українців готові терпіти війну стільки, скільки буде необхідно. Лише 9% українців очікують на завершення війни до початку 2026 року і ще лише 14% очікують хоча би в першій половині 2026 року, свідчать дані КМІС.
Коментуючи дані соціологічного дослідження, Разумков зазначив, що самі цифри можуть бути близькими до реальності, однак ключове значення має те, як саме ці дані були отримані.
“Таку соціологію в принципі можна вважати об’єктивною. Але завжди виникає питання: скільки людей відмовилися брати участь в опитуванні і з яких саме регіонів”, – зазначив Разумков.
Він наголосив, що низький рівень участі респондентів може суттєво впливати на кінцеві результати, адже соціологи отримують відповіді лише від частини громадян, які погодилися на контакт.
Окрему увагу екс-спікер звернув на обмеженість вибірки в умовах війни, коли значна частина суспільства фактично випадає з поля досліджень.
“Не завжди є можливість опитати людей на прифронтових територіях, військовослужбовців або тих, хто перебуває за кордоном. Це об’єктивні обмеження, які варто враховувати при інтерпретації результатів”, – пояснив він.
Разумков також наголосив, що сприйняття війни та її тривалості може суттєво відрізнятися залежно від регіону, життєвих обставин та особистого досвіду людини.
“Чим далі людина від фронту, тим простіше говорити про стратегічні цілі та тривалу боротьбу. Це людська психологія, і соціологія має це враховувати-, — підкреслив політик.
Він підсумував, що соціологічні дослідження залишаються важливим інструментом для розуміння суспільних настроїв, однак у воєнний час їхні результати варто аналізувати комплексно та без спрощених висновків.
