Робота над помилками: хто і як може та має розблокувати експорт сої та ріпаку
18 Вересня 2025 16:43
РОЗБІР ВІД 
В ініціаторів запровадження 10% експортних мит на сою та ріпак вистачило винахідливості й наполегливості, аби “протягнути” це рішення через парламент під прикриттям непрофільного закону, але у них не вистачило чи-то часу, чи-то просто бажання, аби виписати механізм звільнення від мит, обіцяний фермерам, які експортують власно вирощену продукцію. До чого це призвело і що з цим робити — з’ясовував «Комерсант Український».
“Зупинка експорту, збитки для фермерів, прибутки для переробників” — і так, якщо в кількох словах, можна змалювати ситуацію. Але можна і не економити на словах та процитувати, приміром, звернення Асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ) із закликом до Кабінету Міністрів та Верховної Ради якнайшвидше скасувати дію закону, який встановлює 10% мито на експорт соєвих бобів і насіння ріпаку.
“Через відсутність чітких правил документального підтвердження походження товару механізм фактично не працює, і експорт олійних культур опинився заблокованим. За даними учасників ринку, судна зі збіжжям простоюють у портах, а відвантаження затримуються. Багато партій формуються із зерна як безпосередніх виробників, так і трейдерів, і це унеможливлює оформлення документів навіть у разі готовності сплатити мито. Це призводить до додаткових логістичних витрат, штрафів і демереджу, що б’є по агровиробниках та підриває довіру іноземних партнерів, знижуючи конкурентоспроможність української продукції”, — зазначається у зверненні.
УКАБ наголошує, що відтермінування розв’язання проблеми лише посилює негативні наслідки. Попри те, що Кабінету Міністрів надано три місяці для узгодження підзаконних актів, бізнес уже зазнає значних втрат, а виконання експортних контрактів опинилося під загрозою зриву.
Хто ж – у програші, а хто — у виграші Видання «Комерсант Український» попросило виконавчого директора Першого Українського сільськогосподарського кооперативу” Олександра Буюклі оцінити втрати агровиробників.
“Збитки вже значні, навіть якщо брати до уваги ті обсяги, які є в портах. Ріпак, якого мінімум у портових терміналах є 300-350 тисяч тонн – наголошую, це мінімум, а в порт прямує ще близько 100 тисяч тонн, тобто маємо на відвантаження приблизно 400-450 тисяч тонн. Середні ціни угод були приблизно 530-560/т DAP-порт і потрібно відрахувати 10% мита. Виходить $50 (мито) на 400-450 тисяч тонн ріпаку, який необхідно відправити на експорт. Тобто вже маємо $20-23 млн. Ці гроші фермер буде платити з власної кишені”, — констатує фахівець.
Щодо сої, то, за його словами, сезон тільки починається: у вересні мали відправити на експорт 100-150 тисяч тонн, але вийшло так, що експортували лише майже 40-50 тисяч тонн і зупинилися. Збитки по цій культурі, як вважає Олександра Буюклі, будуть ще більшими.
“По-перше, її ми більше вирощували. По-друге, якщо частину ріпаку встигли поставити на експорт без мит, то по сої сезон тільки починається і всі 3-3,5 млн тонн, які планувалися до експорту потрапляють під мита. На зараз можна говорити про $16-20 млн, які необхідно заплатити у вигляді мит. Але, тут тільки старт сезону, тому збитки можуть бути виші, аніж по ріпаку”, — пояснює експерт.
Якщо фермери вже підраховують збитки, то є й ті, хто можуть розраховувати на прибутки. Продовжує Олександр Буюклі.
“Ціни у переробників на фоні блокування експорту різко пішли вниз. До цих проблем тонна ріпаку купувалися за ціною 24000 грн/т СРТ-завод. Зараз ціна знизилась до 22500-23000 грн/т СРТ-завод. По сої аналогічно, 18000-18400 грн/т СРТ-завод —до проблем. Зараз же ціна у переробника 16500-17000 грн/т. Чим довше буде тривати розв’язання проблем, тим більший буде збиток”,— констатує фахівець.
Більший збиток для одних часто означає прибуток для інших. Очевидним вигодонабувачем в ситуації зупинки експорту є переробні підприємства.
З цим погоджується операційний партнер компанії “Barva Invest” Богдан Костецький.
“Очевидно, що ті 10 заводів, які на сьогодні переробляють ріпак, вони точно бачать збільшення продажної ліквідності. Їхня ціна зненацька стала привабливішою у порівнянні з опцією експорту”,—зазначає Богдан Костецький.
За його словами, нині відбувається “зализування ран” переробників, які надлишково, не думаючи, набудували переробних потужностей і тепер опинилися в ситуації, що є 22-23 мільйони тонн потужностей переробних, а сировини не вистачає. Продовжує Богдан Костецький.
“Але навіть якщо ми уявимо, що введуть заборонні мита на всі олійні культури, все одно ми будемо в дефіциті сировини принаймні на 4-5 мільйонів тонн. А в режимі, коли виробникам можна експортувати без мита, дефіцит залишається все одно на рівні 8-9 мільйонів тонн. Так ось, все це спроби розв’язати проблеми переробників коштом сільгоспвиробника”, — підсумовує фахівець.
Зупинка експорту ріпаку та сої —це не лише фінансові збитки для виробників та експортерів, а й зіпсована міжнародна репутація, а також реальна перспектива втрати закордонних ринків збуту.
Продовжує виконавчий директор “Першого Українського сільськогосподарського кооперативу” Олександр Буюклі.
“Зрив контрактів призводить до втрати репутації в очах іноземних партнерів. Трейдери мали контракти на постачання і сої, і ріпаку. І тепер торговці змушені відмовлятися від своїх зобов’язань, а це дуже часто тягне штрафи за невиконання контрактів. Тобто страждає репутація, яку ми напрацьовували роками. Через зрив поставок до нас вже будуть ставитися з недовірою. І якщо по ріпаку нас в моменті немає ким замістити, то по сої на ринках Єгипту, Туреччини нас замінюють на американську сою”, — констатує фахівець.
За його словами, у Сполучених Штатах цього року буде багато бобів і на фоні проблем США з Китаєм — найбільшим світовим імпортером сої, американці будуть шукати інші ринки збуту і зокрема, активно заходити до Єгипту, Туреччини, ЄС. Відповідно Україні потім відновити свої позиції на цих ринках буде важко.
Як же розблокувати експорт
На запитання “Що робити” є проста відповідь: розробити порядок документального підтвердження походження продукції, вирощеної самими агровиробниками чи кооперативами. Але легко сказати — важко, як виявляється, зробити.
Ініціатори запровадження 10% експортних мит на сою та ріпак, які просували свою ідею в парламенті не один місяць, цього не зробили.
Кабінет Міністрів, якому надано три місяці для узгодження підзаконних актів, теж не поспішав і не поспішає. У прихильників теорії змов навіть може з’явитись припущення, що відсутність механізму визначення власно вирощеної продукції є запрограмованим кроком, аби підштовхнути виробників, звертатись саме до переробників. Тим більше, як відомо, доцільність запровадження експортних мит пояснювалась саме потребою збільшення обсягів переробки сої та ріпаку в Україні.
Продовжує операційний партнер компанії “Barva Invest” Богдан Костецький.
“Я не прихильник якихось картельних теорій змов, але якщо я спробую себе уявити на місці якогось менеджера одного з великих системоутворюючих заводів, то навіть якби я не планував цього, я б зараз всіляко підтримував якомога повільніші кроки у напрямку владнання цієї ситуації. І ми вже чуємо, що на міністерських нарадах говорять, що потрібна законотворча допомога. А це означає, що цей процес зараз піде по комітетах, стане в чергу законопроєктів. Ці правки треба готувати, розписувати механізм дій для митниці по стягненню експортного мита. Тобто потрібна законотворча діяльність. І вже зараз ми чуємо прогнози, що можливо наприкінці жовтня додаткові правки будуть розглянуті”, — констатує фахівець.
За його словами, є небезпека затягування процесів через внесення різних додаткових правок, оскільки інтересантів та лобістів цього процесу вистачає. А ось готових брати на себе відповідальність за ухвалення рішення — замало.
“Вже було багато за останні тижні різноманітних нарад, але ніхто не хоче брати на себе відповідальність: ні Міністерство економіки, яке “проковтнуло” Мінагрополітики, ні Мінфін. Думаю, що шлях підзаконного акту авторства Кабінету міністрів міг би вирішити це питання, але в мене знову ж таки виникає запитання: наскільки для них це зараз є пріоритетним і на часі”, — зазначає Богдан Костецький.
Він також вважає, що розробляючи порядок документального підтвердження походження продукції, варто скористатись можливостями Державного Аграрного Реєстру (ДАР).
“Там виробник має декларувати, що в мене ось такі площі, ось така була врожайність. Це все перевіряється шляхом перевірки документів про землекористування — про власність, оренду. Врожайність вона також зрозуміла по регіону — середня. І таким чином ця система ДАР працює. І багато виробників мають там свої кабінети, тому що вони використовуються для отримання певних державних допомог. Але проблема в тому, що закон не передбачає взагалі ніяких інструментів. Бо ці правки про мито прописані були недбало, дуже швидко, причепом до зовсім іншого закону. Відома ця історія.А митниці, я її абсолютно не звинувачую, митниці просто потрібні чіткі інструкції, потрібен надійний інструмент”,— підсумовує Богдан Костецький.
Що ж, законотворці своїм рішенням надали Кабінету Міністрів цілих три місяці, аби узгодити нормативно-правові акти із законом, який впровадив експортне мито на сою та ріпак. Тобто в урядовців час ще є. На відміну від фермерів та експортерів. А тому в Українському клубі аграрного бізнесу пропонують більш “просте” рішення — невідкладне скасування закону, який так ускладнив життя та роботу агровиробникам.
Автор: Сергій Василевич
