Росія випробувала нові авіабомби дальністю 200 км: що кажуть у розвідці
5 Листопада 19:02
Росія розпочала використання нових керованих модульних планувальних бомб (КМПБ) із дальністю польоту до 200 кілометрів.
Про це повідомляє Telegraf із посиланням на джерела у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО), передає «Комерсант Український».
Нові боєприпаси обладнані турбореактивним двигуном, що дозволяє літакам-носіям залишатися за межами зони дії українських систем ППО.
Це означає, що російська авіація може атакувати українські об’єкти, не заходячи у небезпечний простір.
Що відомо про нові бомби
Йдеться про керовані модульні планувальні бомби (КМПБ) — модернізований варіант російських КАБів з універсальним модулем планування та корекції (УМПК).
Якщо попередні моделі могли летіти до 75 км, нова версія з двигуном збільшує дальність утричі — до 200 км.
ГУР повідомляє, що основні компоненти для таких боєприпасів надходять із Китаю, тоді як частина електроніки — західного виробництва (США, Швейцарія), що може свідчити про обходи санкцій через треті країни.
Що кажуть у розвідці
За даними ГУР, нові авіабомби вже використовувалися проти Дніпра та інших міст.
Заступник начальника управління Вадим Скібіцький раніше заявляв, що росія перейшла до серійного виробництва таких боєприпасів під назвами «Грім-1» і «Грім-2».
Під час останніх випробувань дальність польоту становила до 193 км.
Нові боєприпаси ускладнюють роботу української ППО
Якщо раніше українські системи могли збивати КАБи під час входу в повітряний простір або на підходах до цілі, то тепер літаки зможуть атакувати з глибини території рф або окупованих районів, залишаючись недосяжними для більшості систем середньої дальності.
Це потенційно відкриває можливість ударів по об’єктах у центрі та на заході України, включно з енергетичною, транспортною та військовою інфраструктурою.
Як це змінює баланс у повітряній війні
Військові аналітики зазначають, що перехід росії до озброєнь дальньої дії — це ознака адаптації до української ППО, яка останні два роки суттєво обмежувала можливості фронтової авіації рф.
Російські льотчики тепер можуть діяти з більшою безпекою, що може збільшити кількість повітряних атак — особливо взимку, коли очікується нова хвиля ударів по енергосистемі.
Водночас, за словами експертів, точність таких бомб залишається відносно низькою, оскільки система наведення базується на комерційній електроніці та сигналі GPS, який Україна активно глушить.
Тож імовірно, що масштаб руйнувань може зрости, але не точність ураження.
Після великих втрат у фронтовій авіації у 2022–2023 роках росія переорієнтувалась із ракетних атак на удари планувальними авіабомбами.
З весни 2024 року кількість застосувань КАБів із УМПК сягала до 2000 на місяць, переважно по Донеччині, Харківщині та Херсонщині.
Нині турбореактивні модифікації КМПБ розглядаються як наступний етап розвитку цієї тактики — збільшення дальності при збереженні масовості застосування.
Україна, ймовірно, активніше проситиме партнерів про системи далекої дії — Patriot, SAMP/T, NASAMS та F-16, здатні збивати носії ще до моменту пуску.
Також очікується, що союзники посилять експортний контроль електронних компонентів, які росія продовжує отримувати через посередників у Китаї та на Близькому Сході.
Поява нових КМПБ з дальністю 200 км — це не просто технологічне оновлення. Це зміна балансу повітряної війни, яка змушує Україну та союзників шукати відповідь на нову загрозу з повітря, водночас посилюючи санкційний тиск на постачальників західних компонентів для російського ВПК.
