Росія змінює тактику на фронті — менше штурмів, більше «невидимок»: що відомо
2 Вересня 2025 18:47
РОЗБІР ВІД Українські військові звільнили селище Новоекономічне, що в Донецькій області. Бійці штурмових підрозділів полку «Скеля» підняли державний прапор у звільненому населеному пункті, про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
За даними DeepState, у серпні спостерігалося уповільнення наступальних дій ворога — темпи окупації знизилися на 18%.
Протягом місяця противник здійснив приблизно 5027 атак, що є меншим показником, ніж у травні, червні та липні.
Проте на Торецькому напрямку ворог змінив підхід — тепер у наступ ідуть піхотинці, вдягнені у спеціальне маскувальне спорядження, що ускладнює їхнє виявлення.
Такі штурмові групи складаються з добре озброєних та забезпечених боєприпасами солдатів.
Значне зниження активності противника
У серпні кількість бойових зіткнень на фронті суттєво знизилась — про це свідчать дані аналітичної платформи DeepState, а також джерела військового експерта Сергія Грабського.
«Йдеться про те, що росіяни змінюють тактику ведення бойових дій. Загальна кількість бойових зіткнень скоротилася, і це підтверджується не лише DeepState, а й моїми джерелами», — наголосив Грабський.
Російські війська кардинально змінили підхід до атак. Якщо ще навесні до штурмів залучалися великі групи — по 30–60 солдатів, то тепер це дрібні мобільні підрозділи.
«На сьогодні в таких штурмах беруть участь 2–4 військовослужбовці. Це свідчить про відмову від лобових атак і спроби використовувати нещільність наших бойових порядків», — пояснює експерт.
Ворог використовує «плащі-невидимки»
Для прихованого проникнення російські піхотинці застосовують спеціальні маскувальні засоби, зокрема так звані “плащі-невидимки”, які знижують видимість у тепловому та інфрачервоному спектрі.
«Це камуфльоване спорядження, яке розмиває тепловий слід людини. Особливо ефективне воно вночі, коли інші засоби виявлення практично безсилі», — пояснює Грабський.
Якщо його не видно — солдат може спокійно просочитися між позиціями.
За словами експерта, противник переходить до “в’язкої війни”, намагаючись знайти слабкі місця в українській обороні, закріпитися, а потім розвинути наступ з флангів.
«Це вже не масовані наступи, а тактика просочування. Ворог намагається уникати прямого зіткнення, діє приховано і вибірково, намагаючись тиснути точково», — зазначає військовий аналітик.
Такі атаки проводять солдати, які екіпіровані для самостійної роботи без підтримки з тилу. Попри зміну тактики, противнику не вдається досягти стратегічних успіхів. Українська оборона залишається стійкою.
«Протягом останнього місяця ми не бачимо якихось суттєвих просувань противника. Навіть те, що сталося в районі Добропілля, повністю вписується в описану тактичну модель», — резюмує Сергій Грабський.
Росія готується мобілізувати ще 150 тисяч, але уникає повномасштабного призову
За словами військового експерта Сергія Грабського, Москва планує збільшити чисельність своїх військ, проте обережно уникає прямої мобілізації, щоби не спричинити соціальний вибух усередині країни.
«Елементарний підрахунок і наявні дані свідчать, що росіяни планують розгорнути ще додатково 150 тисяч військ. Але треба чітко відділяти вологі марення Дугіна та подібних діячів від реальності. Відірвати з економіки мільйон або два з половиною мільйони робочих рук — це невиправний удар по росії», — заявив Грабський.
Експерт нагадує, що попередня мобілізація у 2022 році призвела до серйозного відтоку трудових ресурсів з рф, що боляче вдарило по економіці.
«Коли вони мобілізували 320 тисяч осіб, це одразу викликало відтік понад мільйона робочих рук. Економіка похитнулась. Потім вона трохи стабілізувалась, але такий шок був. Тепер уявіть, що буде, якщо вони мобілізують мільйон. Це означає втрату до трьох мільйонів робочих рук. Чи може Путін дозволити собі таку розкіш? Вибачте, я в це не вірю”, — зазначає Грабський.
Кремль намагається уникнути прямої мобілізації саме через ризики для внутрішньої стабільності. Особливо чутливими є великі міста, як-от Москва та Санкт-Петербург.
«Одна річ — залучити добровольців чи контрактників. Це не викликає значного соціального напруження. Але зовсім інша справа — “ловити” людей на вулицях великих міст і відправляти на фронт. Це — ризик», — підкреслив експерт.
Росія не хоче миру, а готується до затяжної війни
Жодних реальних ознак готовності Москви до мирних переговорів наразі немає, заявив Грабський. Навпаки, все вказує на намір продовжувати бойові дії.
«Всі розмови — звідки б вони не йшли, хоч з-за океану, хоч зі сходу — не мають жодного сенсу. росія зараз націлена на війну. Це її спосіб існування. Це треба усвідомити й відповідно будувати як внутрішню, так і зовнішню політику».
Росія намагається зберегти обличчя перед світом і водночас утримати свою економіку від краху. Війна для путінського режиму стала не лише зовнішньою політикою, а й внутрішнім інструментом утримання влади. І, як підкреслює Сергій Грабський, Україна повинна реагувати на це з усією серйозністю.