Росіяни знищили кременчуцький завод ракетою: фото локації напередодні в мережу злили місцеві політики
16 Грудня 18:52
РОЗБІР ВІД 
У ніч на 7 грудня, під час ворожої атаки на Кременчук, було знищено виробничі потужності місцевого заводу із переробки вуглеводневої сировини (ТОВ «АЛМА ОІЛ ГРУП»). Підприємство проводило підготовчі роботи з будівництва нових нафтопереробних потужностей. Внаслідок російської атаки було знищено вартісне виробниче обладнання (завезене на територію підприємства за кілька днів до обстрілу) на десятки мільйонів доларів. І хоча постійні атаки ворога на стратегічні об’єкти — реальність, в якій країна живе понад чотири роки. Цьому випадку знищення підприємства передували публікації фотографій з локації заводу та навіть детальна карта (з документів рішень міськради) його розташування. Ситуацію досліджував «Комерсант Український».
Хто опублікував фото та карти
Днями, одразу кілька телеграм-каналів повідомили про те, що локацію заводу «злили» у мережу напередодні атаки. Редакція взялася перевірити цю інформацію та з’ясувала, що знищенню підприємства передувало політичне протистояння на місцевому рівні, яке, власне, і супроводжувалося системною публікацією фотографій потужностей.
Займався цим, переважно, депутат Кременчуцької міськради, голова фракції «ЄС» Богдан Лазоренко. На його Фейсбук сторінці й досі є дописи з фото заводу та закликами блокувати його будівництво.
Суть конфлікту, якщо коротко, полягала в тому, що земельну ділянку під завод місцеві органи влади буцімто відвели «з порушенням Генплану». Позиція міськради Кременчука, натомість, полягала в тому, що всі «рішення ухвалили після постанови Верховного Суду (…) та проведення громадських слухань». Хто ж справді правий, схоже, що сторони й досі продовжують з’ясовувати в судах.
Проте, «політичні» баталії в цій історії, не виключено, що є ширмою до зовсім іншого протистояння.
Місцеві газети
Своїм дописом у Фейсбук про завод із фото об’єкта Лазоренко «ділиться» із редактором «Кременчуцької газети» Олегом Булашевим, яка, своєю чергою, присвятила заводу і «боротьбі депутата Лазоренка за землю» понад десяток публікацій. І саме на сторінках «Кременчуцької газети» свого часу були опубліковані документи з рішень міськради, а саме Детальний план території розташування майбутнього нафтопереробного підприємства.
Неочікувані дані з Реєстрів
Олег Булашев паралельно журналістиці займається також і громадською діяльністю – як співзасновник ГО «Єдиний Кременчук» (організація оголосила процедуру банкрутства, – ред.). А його партнерами по цій організації, окрім згаданого вище депутата “ЄС” Богдана Лазоренко, також є:
- Дроздова Ірина Анатоліївна – свого часу членкиня партії “Україна вперед” Наталії Королевської “, а нині директорка ПРАТ «КРЕМЕНЧУКМ’ЯСО».
- Кузнєцов Сергій Миколайович – директор ТОВ «„ТД“КРЕМЕНЧУКМ’ЯСО».
«Кременчукм’ясо» – пряцює під ТМ «Фарро» та випускає більше 170 найменувань ковбасних виробів. Майно підприємства у 2019 році було арештоване. Кременчукм’ясо» перебувало, як заставне майно на балансі банку «Фінанси та кредит», що належав колишньому народному депутату і бізнесмену Костянтину Жеваго. За словами Жеваго, з 1998 року і протягом наступних 20 років він інвестував у Кременчуцький м’ясокомбінат $35-40 млн.
І, власне, «Кременчукм’ясу», як активу, афільованому із підсанкційним зараз в Україні Констянтином Жеваго (санкції запроваджені РНБО та Указом президента, – ред.), на сторінках “Кременчуцької газети” присвячено не мало текстів. І чи не усі вони мають суто “вдячну тональність”.
Як саме (пов’язані між собою через одну ГО) названі вище особи можуть «співпрацювати» із Жеваго сьогодні та чи є сенс шукати в цьому підґрунтя «злиття» координат українського нафтопереробного підприємства — питання вже до слідчих.
Заводів немає, публікації продовжуються
На жаль, і на четвертому році війни, це далеко не перший випадок, коли «зливи» фото, відео, інших координат, які публікуються самими ж українськими політиками чи громадськими діячами (з метою піару або ж дискредитації), стають джерелом даних для наведення російських ракет на стратегічні українські підприємства.
Зовсім нещодавно схожий випадок мав місце у Тернополі, коли після оприлюдненого відео нардепом Олександром Федієнком, Росія завдала ракетного удару по заводу «Оріон».
Наприкінці 2023 року, ворог поцілив по облмуздрамтеатру у Чернігові — після того, як у соцмережах була анонсована там зустріч виробників дронів.
В СБУ за вказаними вище фактами розслідують кримінальні провадження.
За наслідками подій у Кременчуці слідчі Служби безпеки також уже працюють.
Хоч це й не поверне зараз втрачених Україні підприємств, та притягнення до відповідальності хоч одного публічного діяча за подібні «зливи» документів і локацій у мережу мало б таки навчити політиків ставити державну мету вище за свої лобістські чи піар-цілі.
