Розкриття банківської таємниці: новий етап контролю над грошима громадян
18 Липня 12:53
РОЗБІР ВІД 
Банківська таємниця не дає спокою Міністерству фінансів. Мінфін наполягає, що Державна податкова служба має за замовчуванням мати доступ до фінансових операцій українців — не за рішенням суду, як зараз. Вони хочуть бачити все, що знає ваш банк: повну інформацію про клієнта, його рахунки, рух коштів на них і навіть вміст банківських сейфів. І все це подається під красивою обгорткою — перехід на нову європейську платіжну систему, яка нібито вимагає доступу до рахунків українців. Але чи справді це так — з’ясовував «Комерсант Український».
В Україні активно обговорюються законопроєкти №13233 і №13238, які передбачають створення реєстру банківських рахунків та індивідуальних сейфів громадян. Доступ до цього реєстру отримають Державна податкова служба, правоохоронні органи, фінансовий моніторинг, НАЗК і АРМА.
За словами першого заступника міністра фінансів Дениса Улютина, уряд веде перемовини з НБУ щодо розкриття банківської таємниці — це закріплено в Національній стратегії доходів. Улютін визнав, що це «складна дискусія», але в майбутньому розкриття банківської таємниці неминуче.
Про це чиновник заявив під час обговорення законопроєкту про приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA), який, серед іншого, як зауважив нардеп Ярослав Железняк,
«створює під Податковою реєстр усіх банківських рахунків і сейфів усіх громадян».
За його словами, профільний комітет Ради вже рекомендував законопроєкт до ухвалення в першому читанні.
Заступник голови податкового комітету Ради Ярослав Железняк висловив стурбованість, наголосивши, що фактично створюється централізований реєстр рахунків і сейфів усіх громадян, що викликає серйозні питання щодо меж банківської таємниці та захисту персональних даних. Хоча офіційно заявляється, що реєстр буде закритим і непублічним, без інформації про рух коштів чи вміст сейфів — лише ПІБ, банк та номер рахунку. Однак у законі передбачено механізм доступу до цих даних для широкого кола держорганів.
Нагадаємо, ще на початку січня 2025 року міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що банківську таємницю в Україні потрібно скасувати, адже вона «захищає злодіїв і злочинців».
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Але яке відношення банківська таємниця має до SEPA?
SEPA (Єдина зона платежів у євро) — це формат міждержавних банківських переказів у євро. Його мета — зробити міжнародні євро-перекази такими ж простими та дешевими, як і внутрішні. До SEPA входять усі країни Єврозони, країни ЄС та ще декілька держав, які підтримують євро-платежі. Згідно з регламентами ЄС, перекази між рахунками в різних країнах SEPA не повинні коштувати більше, ніж звичайні внутрішні. Але ніде не йдеться про скасування банківської таємниці або передачу даних у податкові органи.
Фактично, в Україні під виглядом переходу на SEPA хочуть надати податковій повний доступ до всіх рахунків і операцій українців, у кого ще немає криптогаманця. До нього ще не дісталися. Банк передаватиме податковій інформацію про відкриття та закриття рахунків, рух коштів, будь-які фінансові дії. І все це — без суду, без підстав, розповідає юрист Олег Коваль. І це жодним чином не стосується боротьби з тероризмом чи злочинністю.
«У Європі, де працює система SEPA, банківська таємниця діє та захищена законом. Її можна розкривати тільки за рішенням суду і лише в разі серйозних підозр у тяжких злочинах — як, до речі, зараз і в Україні. А у нас хочуть мати доступ до рахунків будь-якої людини без жодних вагомих підстав. Йдеться не про боротьбу зі злочинністю — а про тотальний контроль кожного»,
— стверджує юрист.
Що це означатиме для простих українців, на думку економістів:
- Податкові перевірки стануть звичним явищем.
- Корупція (хабарництво) зросте — податківці вирішуватимуть питання за гроші.
- Правоохоронці зможуть фальсифікувати будь-яку справу, маючи доступ до транзакцій і сейфів.
- Особисті фінанси перестануть бути особистими — за кожну копійку, отриману чи переказану, доведеться звітувати.
- Не виключений витік даних, якими легко скористаються шахраї.
«Можна зробити висновок: під виглядом євроінтеграції нас чекає економічна залежність і контроль кожної копійки. А отже — з’являться важелі тиску. Чим більше створять складнощів, тим легше буде їх “вирішувати” за гроші. І постраждають найперше прості люди, не олігархи й не злочинці — у них усе буде добре. Про фінансову безпеку можна буде забути»,
— вважає юрист.
Після хвилі критики Мінфін заявив, що протягом наступних трьох років або скасує, або суттєво послабить банківську таємницю. Наразі податкова має доступ лише до інформації про рахунки фізичних осіб-підприємців і юридичних осіб.
Більшість економістів вважає, що чинний склад Верховної Ради не ризикне скасувати банківську таємницю, оскільки це — вкрай непопулярне рішення. Водночас непопулярних рішень останнім часом приймалося і приймається досить багато, в тому числі і у фінансовій сфері. А як відомо, “ніщо не зупинить ідею, час якої настав”.
Резюме
Таким чином, під прикриттям технічного приєднання до європейської платіжної системи SEPA українська влада намагається кардинально змінити систему фінансового контролю в країні. Те, що подається як крок до євроінтеграції, насправді може обернутися безпрецедентним рівнем державного втручання у приватне життя громадян. У той час як європейські країни зберігають банківську таємницю навіть у рамках SEPA, українська держава хоче іти протилежним шляхом — до тотального фінансового моніторингу без судового контролю.
Питання полягає не лише в ефективності боротьби з корупцією та злочинністю, а й у збереженні базових принципів приватності та захисту персональних даних, які є основою демократичного суспільства. Як би пафосно це не звучало, але остаточне рішення щодо долі банківської таємниці в Україні стане важливим індикатором того, куди ми насправді рухаємося — до декларованих європейських цінностей чи тоталітарних методів контролю над людьми.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Авторка: Алла Дуніна
