Розподілена відповідальність: чому Київ належно не підготувався до складної воєнної зими
29 Січня 18:12
РОЗБІР ВІД 
Українська столиця та її мешканці вже не один тиждень живуть і працюють в умовах надзвичайної енергетичної ситуації — з більш тривалими відключеннями світла, менш теплими, а часто і холодними, батареями в домівках. Чому так сталось намагався з’ясувати «Комерсант Український».
Пошкодження, завдані енергетичній інфраструктурі Києва внаслідок російської атаки у ніч на 13 січня, зробили ситуацію із забезпеченням киян світлом та теплом максимально критичною. І це на тлі низьких температур повітря. Реальна загроза гуманітарної катастрофи спонукала українську владу вже наступного дня до запровадження режиму надзвичайної ситуації в енергетиці, а всіх разом — і посадовців, і звичайних громадян — до пошуку відповідей на запитання не лише «що робити», але й «хто ж винен».
Хто і за що має відповісти
Президент Володимир Зеленський, вже анонсуючи 14 січня запровадження режиму надзвичайної ситуації в енергетиці та повідомляючи про створення штабу щодо координації ситуації в місті Києві, фактично вказав і на головного претендента на місце «винуватця».
«Особливо складна ситуація в Києві — час міською владою втрачено, і зараз на рівні уряду буде виправлятися те, що не було зроблено на рівні міста. Вже сформовано постійно діючий штаб для столиці, його робота куруватиметься на урядовому рівні. Очікую від місцевої влади повної співпраці та взаємодії», — зазначив тоді Володимир Зеленський.
Не менш категоричним був і новопризначений міністр енергетики Денис Шмигаль. Відповідаючи в парламенті на запитання депутатів щодо кризової ситуації в енергетиці, він заявив:
«Харків готувався, і обласна влада, і місцева влада, міська влада підготували місто: є мобільні котельні, є відповідна генерація розподілена. Київ, на жаль, був підготовлений набагато слабше, я скажу — не підготовлений зовсім, тому зараз доведеться вживати кризових заходів».
Мер Києва Віталій Кличко назвав звинувачення безпідставними.
«Замість конструктиву — знову, на жаль, політика. Вважаю це неприпустимим в такій ситуації! Коли йдеться про безпеку, здоров»я і життя людей», — заявив посадовець.
Отже, наскільки обґрунтованими є звинувачення. Погляд Олександра Сергієнка, керівника Інституту міста.
«Багато посадовців — і віцепрем’єр Олексій Кулеба, і Денис Шмигаль — говорили, що Київ нічого не зробив для впровадження розподіленої генерації. Насправді ж, вся система теплопостачання в Києві, вона і складається фактично з розподіленої генерації. Тому що ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, вони обслуговують лише половину абонентів Києва. Решту — 180 міських невеликих котелень. Тобто, там є 12 потужних районних котелень потужністю понад 80 гігакалорій, а решта, майже 170 — це меншої потужності. Вони розташовані по всьому місту: на масивах, великих підприємствах, в лікарнях є такі невеликі котельні. Тобто, система теплопостачання розподілена. І насправді, у тій біді, яка накрила Київ зараз, тут ніхто не винен, окрім, звичайно, росіян. В радянські часи будували великі ТЕЦ, тому що вони були економічно найбільш доцільними. Ніхто ж не думав, що наші «брати» в лапках будуть їх бомбити та знищувати», — зазначив експерт.
Як стверджує Олександр Сергієнко і в частині забезпечення електроенергією міська влада підстрахувалася, закупивши багато генераторів.
«В розпорядженні лише міської влади більше тисячі електрогенераторів, і вони якраз націлені на роботу інфраструктури й критичних соціальних об’єктів. Тобто, якщо немає електрики, то включається резервний генератор, і котельня працює собі далі. Тобто, тут Київ підготувався, як на мене, краще за всіх інших, тому що тисяча генераторів плюс 69 мобільних теплогенераторів — це потужно», — вважає фахівець.
Замінити ж різного роду когенераційними установками дві пошкоджені столичні ТЕЦ — це справа технічно нереальна. На цьому вкотре наголошує Олексій Кучеренко, перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. При цьому, він констатує неготовність місцевої влади до того, що сталось в Києві.
«Зрозуміло, що сценарій трапився найгірший. Зрозуміло, що керуючі київські компанії, які обслуговують майже 9 тисяч будинків… Я не чіпаю ОСББ — їх там тисяча, і ще 700 кооперативів. Є ще приватні управителі. Але ось керуючі компанії явно не були готові до такого сценарію. І це не тому, що вони погані — їх ніхто не готував. В них немає кількісно слюсарів, ремонтників тощо. Саме тому провалилося столичне керівництво. Друге. Захист ТЕЦ — це не міська влада. Я критично ставлюсь до мера, але не міг він та його підлеглі захистити від ураження ракетами ці об’єкти. А нестача розподіленої генерації на сьогодні — це міф, яким уряд намагається прикрити свої помилки та недоробки в підготовці до цієї зими. Об’єкти розподіленої генерації в достатній кількості могли певною мірою пом’якшити певні ситуації, але якщо зруйнували ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, то ніяка розподілена генерація не може і не зможе замінити ці дві ТЕЦ, які забезпечують більшу частину житлового фонду Києва», — наголошує депутат.
Підсумувати дискусію щодо можливостей розподіленої генерації можна, мабуть, такими цифрами: сумарно дві київські ТЕЦ, які постраждали, мають потужність у 1200 МВт. Одна когенераційна установка може забезпечити умовно 1,5-2 МВт. Легко порахувати: скільки потрібно таких установок, аби замінити дві столичні ТЕЦ.
Що з теплом в будинках
Мешканцям багатьох столичних будинків і насамперед тих, що розташовані на Троєщині, від згаданих вище звинувачень і оцінок, фактів та цифр, на жаль, тепліше точно не стає.
Станом на вечір 28 січня, за інформацією столичного мера, без теплопостачання в Києві залишалось 639 багатоповерхівок. Вранці того ж дня без тепла було 737 житлових будинків. Переважна більшість із них — на Троєщині.
За словами Віталія Кличка, над усуненням проблем з теплопостачанням у Києві працюють понад 1 000 комунальників. Їм допомагають бригади зі Львова, Полтави, Чернігова, Вінниці, Житомира, Миколаєва, Одеси, Рівного, Кропивницького, Київської області та деяких інших міст. А також —бригади «Укрзалізниці».
Про те, як в столичні багатоповерхівки насамперед на Троєщині, намагаються повернути світло і тепло, виданню «Комерсант Український» пояснив Олександр Сергієнко, керівник Інституту міста. Він відстежує перебіг відновлювальних робіт.
«Троєщина, вона ж стоїть практично біля ТЕЦ-6. І ТЕЦ-6 забезпечувала її опаленням. І якщо електроенергію ще можна якось підігнати, то опалення не підженеш. І там ситуація дійсно критична. Підігнати до кожного будинку мобільну котельню неможливо, тому що насправді, щоб її під’єднати, треба зробити «вхід» в будинок. Якщо буквально, то треба врізатися в систему теплопостачання будинку. А це окрема робота. І на 700 будинків, 70 мобільних котелень явно не вистачає. І тут, що робить міська влада, що робить ДСНС? Вони підганяють генератори і заживляють все, що можна заживити. Тобто, як я розумію, всередині будинку потужна система електромереж. І вони в такий спосіб хоча б дають електрику, а вже люди гріються електрообігрівачами», — зазначає фахівець.
Він вважає, що це не є вирішенням проблеми і пропонує дещо змінити підхід.
«Певним вирішенням проблеми було б, як би в якихось просторих приміщеннях — школах, дитячих садках, базах відпочинку — були задіяні ці мобільні котельні або інші, щоб люди могли б прийти і переночувати. Не просто зарядити телефон і чайку попити, а саме переночувати. Ось це має організувати якраз район. Не давати скандальні інтерв’ю, не пропонувати копати дворові туалети, а організувати», — зазначає експерт.
Голова Деснянської районної державної адміністрації Києва Максим Бахматов кілька днів тому заявив, що забезпечити опалення будинків Троєщини генераторами неможливо, і визнав, що будувати розгалужену систему опалення, підігріву, енергетики необхідно було ще чотири роки тому.
Як організувати роботу над помилками
Чим раніше справу почнеш, тим швидше її виконаєш. Звісно, зараз головне це — відремонтувати, відновити і вистояти. Але що потім? Як відбудовувати зруйновані росіянами міські системи енергозабезпечення та теплопостачання.
Перший заступник голови парламентського комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко прогнозує непростий пошук рішень і серйозні дискусії.
«Потрібно буде долучити професійних енергетиків і теплоенергетиків, щоб з ними обговорити те, якою має бути архітектура майбутньої київської енергосистеми. Бо Київ буде мати свою окрему енергосистему. І не треба в жодному разі порівнювати Київ з Житомиром. Тому що різні масштаби міст. В Києві абсолютно інший житловий фон, навантаження інше, протяжність мереж і тому подібне. Тільки з Варшавою можна порівнювати — у якості прикладу для наслідування», — зазначає депутат.
За його словами, у Варшаві ті ж самі ТЕЦ, тільки модернізовані — додані локальні резервні та альтернативні джерела.
«Дуже жорстка дисципліна — практично всі міські будівлі на централізованому теплопостачанні, що є основою стратегії міста разом з генпланом. Від’єднатися практично неможливо, але й ніхто особливо і не хоче – якість послуги забезпечено. І ще дуже важливо — 100 відсотків будинків з індивідуальними теплопунктами. Це принциповий момент»,— наголошує фахівець.
На думку керівника Інституту міста Олександра Сергієнка, оновлених підходів потребуватиме не лише система енергозабезпечення, і не лише в столиці.
«Варто, приміром, подумати, якої висотності більш доцільно будувати будинки. Тому що чим вища висотність, тим вищі експлуатаційні витрати: треба забезпечувати резервними генераторами, щоб подавати воду на верхні поверхи, щоб працювали ліфти. По-друге, як влаштувати систему і водопостачання, і теплопостачання, і водовідведення, щоб вони були найбільш стійкі, менш вразливі до варварських атак. Очевидно, що треба створювати додаткові джерела енергопостачання, як би це дорого не звучало, розподіляти систему, і треба влаштовувати більш надійний протиракетний захист таких об’єктів», — зазначає експерт.
Взагалі, на його переконання, потрібно створити нову концепцію міста, яке розташоване в прифронтовій зоні і при цьому нормально живе та працює.
Автор: Сергій Василевич
