Розробник «Єдиної школи» TATL Technology, що прагне заробити на українських учнях, освоює мільйони на держтендерах
10 Квітня 17:42
Компанія-розробник електронного щоденника «Єдина школа» – TATL Technology паралельно з постійними спробами монетизацією сервісу для батьків українських школярів активно заробляє на державних тендерах у сфері освіти. Про це свідчать дані публічних закупівель і порталу Opendatabot, інформує «Комерсант Український».
Так, згідно з публічними даними, компанія уклала сотні контрактів із навчальними закладами та органами управління освітою по всій Україні.
Десятки мільйонів гривень щороку
Крім того, бсяг продажів компанії через тендери демонструє стрімке зростання в останні роки:
- 2021 рік – близько 898 тис. грн
- 2022 рік – понад 3,4 млн грн
- 2023 рік – понад 6,4 млн грн
- 2024 рік – майже 23 млн грн
- 2025 рік – понад 24,7 млн грн
Таким чином, лише за останні два роки компанія вийшла на рівень понад 20 млн грн щорічних надходжень із державного бюджету.
Хто купує «Єдину школу»
Серед найбільших замовників послуг розробників “Єдиної школи” TATL Technology переважно органи освіти та комунальні заклади:
- комунальні підприємства (зокрема найбільший контракт – майже 30 млн грн)
- управління освіти районних адміністрацій у Києві
- міські ради (Васильків, Рахів тощо)
- окремі школи та ліцеї в різних регіонах
Йдеться про закупівлі доступу до цифрової платформи “Єдиної школи”, яка й використовується освітянами як електронний журнал і щоденник.
Загалом TATL Technology фігурує більш ніж у 450 тендерах.
Замовники, які заплатили найбільші суми розробнику «Єдиної школи» – TATL Technology – за даними публічних закупівель:
- КП ГІОЦ (столичний Головний інформаційно-обчислювальний центр) – 29 867 360 грн
- Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації – 2 526 960 грн
- Управління освіти Васильківської міської ради – 1 628 783 грн
- Управління освіти Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації – 1 082 520 грн
- Житомирська загальноосвітня школа I–III ступенів №5 – 640 670 грн
Подвійна монетизація?
На тлі цих даних особливого резонансу набуває новий скандал навколо самого додатку.
Як повідомлялося раніше, користувачі скаржаться на чергову спробу монетизації застосунку “Єдина школа”, який запустив масовану рекламу (що, за твердженням очевидців, буває ще й російською мовою), і задля її блокування пропонує тисячам батьків українських школярів сплатити по 477 грн на рік.
Ситуація ускладнюється тим, що саме цей додаток МОН було офіційно рекомендовано встановлювати школам і батькам. У такий спосіб “державного просування” додаток отримав понад 1 млн завантажень, і в деяких регіонах є “монополістом” послуги електронного щоденника. Проте тоді ніхто не попереджав ані школи, ані батьків про наміри розробників згодом комерціалізувати обов’язкову державну новацію з цифровізації щоденників.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Якщо припустити, що хоча б частина користувачів сплатить річний тариф у 477 грн, потенційно прибуток розробників на рік може сягнути ≈ 476 740 000 грн на рік.
Тобто майже півмільярда гривень – лише за «право» не дивитися рекламу у шкільному щоденнику.
Раніше ж подібна ситуація вже призводила до суспільного резонансу, коли після оновлення застосунку користувачі втратили до нього безкоштовний доступ. Тоді за користування додатком розробники намагалися зібрати з батьків по 50 грн на міс.
Проте розголос змусив розробників повернути батькам безкоштовний доступ.
Про засновників TATL Technology
Компанія TATL Technology має концентровану, фактично “сімейну структуру” власності: 62,61% належить директору та бенефіціару Олексію Кошевцю, ще 30,25% – Людмилі Кошевець. Таким чином, понад 90% компанії контролюють двоє співвласників із одним прізвищем. Ще 7,14% оформлено на освітню юрособу ТОВ «НВК “Мідгард”» (приватна школа у у Голосіївському районі міста Києва).
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
Нагадаємо, народний депутат, голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев заявив, що знову звертатиметься до Міністерства освіти і науки та Міністерства цифрової трансформації через ситуацію навколо електронного щоденника «Єдина школа» та їх спробу монетизації доступу до даних учнів.
