Розстріл Майдану: яку роль відіграли ТОП-силовики Кремля та що за підозри отримали від ДБР
10 Вересня 18:32
Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) повідомили про підозру директору ФСБ РФ Олександру Бортнікову та міністру внутрішніх справ Росії Володимиру Колокольцеву. Про це повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на інформацію від відомства.
Разом із посадовцями фігурантами у “справі Майдану” стали їхні підлеглі. Росіян підозрюють у пособництві українським правоохоронцям під час силового придушення протестів у Києві у листопаді 2013 – лютому 2014 року.
Координація силового розгону
За даними слідства, російські посадовці через своїх підлеглих сприяли перевищенню службових повноважень українськими правоохоронцями, застосуванню надмірної сили, спецзасобів та зброї. Це призвело до вбивств і поранень учасників Революції Гідності.
Бортніков та Колокольцев діяли у змові з тодішнім керівництвом СБУ та МВС. До України прибували групи співробітників ФСБ та МВС РФ, які брали участь у плануванні силових дій. Вони радили залучити додаткові підрозділи “Беркуту” та внутрішніх військ, а також особисто відвідували Майдан Незалежності та прилеглі райони, оцінюючи обстановку. Надалі вони коригували так званий “оперативний задум нейтралізації акцій протесту”.
За рекомендаціями росіян у Києві облаштували запасний командний пункт для керування силовими операціями.
Окрім цього, Бортніков та Колокольцев організували постачання з РФ спецзасобів: ручних газових гранат “Дрейф-2”, світлошумових “Заря-2”, “Факел-С”, “Пламя-М”, а також димових гранат. У січні – лютому 2014 року ці засоби незаконно застосували проти мітингувальників.
Розгін протестів та наслідки
18–19 лютого 2014 року план силового розгону під виглядом антитерористичної операції реалізували. Внаслідок дій силовиків загинули 13 людей і понад 250 отримали поранення.
Після перемоги Революції Гідності російські посадовці допомогли втекти причетним українським силовикам. Вони отримали паспорти та посади в РФ.
Читайте також: Справи Майдану: ДБР з’ясувало, хто здійснив перші постріли у лютому 2014 року
Безпосередньо впливав на початок війни РФ з Україною: що потрібно знати про Олександра Бортнікова
Олександр Бортніков народився 15 листопада 1951 року в місті Молотов (тепер — Перм), що тоді входило до складу РРФСР. У 1973 році він закінчив Ленінградський інститут інженерів залізничного транспорту, а вже у 1975-му вступив до КДБ, продовживши службу в його наступниках — ФСК та ФСБ — у Ленінграді (Санкт-Петербурзі).
Починаючи з червня 2003 року, Бортніков очолив прикордонне управління ФСБ у Санкт-Петербурзі, а з лютого 2004 року перевівся до Москви, де став заступником директора та керівником економічної безпеки ФСБ. 12 травня 2008 року його призначили директором ФСБ, посівши одночасно посаду голови Національного антитерористичного комітету та постійного члена Ради безпеки РФ.
Бортніков відомий як один із найвпливовіших представників силовиків в оточенні Володимира Путіна. У 2019 році він отримав звання Героя Росії — однієї з найвищих державних нагород країни. Йому також присвоїли звання “генерал армії”.
Незважаючи на обмежену публічність, Бортніков відіграє значну роль у формуванні безпекової політики РФ. Аналітики вважають, що саме він, разом із Миколою Патрушевим, належить до групи, яка впливала на рішення Кремля щодо повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році.
Крім управлінської діяльності, Бортніков неодноразово ставав фігурантом міжнародних санкцій: ЄС, Велика Британія, США та інші країни включили його до санкційних списків за зв’язок зі справами, пов’язаними з отруєнням Олексія Навального та іншими злочинами, зокрема пов’язаними з хімічною зброєю.
Фігурант санкційних списків та виконавець репресій: хто такий Володимир Колокольцев
Володимир Колокольцев народився 11 травня 1961 року у місті Нижній Ломов, Пензенська область, у робітничій родині. У молодості працював на місцевому заводі й асоціації “Сільгосптехніка”, пізніше служив у прикоржонних військах на межі з Афганістаном.
У 1982 році розпочав кар’єру в міліції — охороняв дипустанови, працював командиром взводу ППС та слідчим у Московському УВС. Через декілька років закінчив Ленінградське вищe політичне училище при МВС СРСР (1989 рік). Упродовж 1990-х та 2000-х років обіймав різні керівні посади в системі МВС, зокрема начальник поліції Орловської області та департаменту кримінального розшуку.
7 вересня 2009 року став начальником Головного управління внутрішніх справ Москви, обіймав цю посаду до 21 травня 2012 року. Саме тоді його призначили міністром внутрішніх справ РФ у кабінеті Дмитра Медведєва; аж до 2025 року він зберігав цю посаду, тричі переобраний на неї (2018, 2020, 2024 роки).
Колокольцев має науковий ступінь доктора юридичних наук і чинне звання генерала поліції. У 2013 році отримав звання генерал-полковника, а згодом — генерала поліції РФ. Йому також присвоїли звання “Заслужений співробітник органів внутрішніх справ РФ”.
Колокольцева двічі включали до санкційних списків — у 2018 та у 2022 роках — через його роль у режимі Путина й участь у репресивних практиках.
Одружений, має двох дітей. Особисте життя зберігається в приватному режимі, мало висвітлюється в ЗМІ.
Стан “справи Майдану”: підозрювані, вироки та перспективи розслідування
За даними Офісу Генпрокурора станом 20 лютого 2025 року велися досудові розслідування у 57 кримінальних провадженнях щодо 55 осіб. Ці справи охоплюють понад 3 600 епізодів порушень, пов’язаних із діями під час Революції Гідності.
Прокуратура здійснює публічне обвинувачення у 158 провадженнях за участі 309 осіб. У 2024 році суди винесли лише три обвинувальних вироки, за якими було засуджено трьох осіб.
У 2024 –2025 роках про підозру повідомили 73 особам, серед яких:
- 10 високопосадовців та керівників правоохоронних органів;
- 39 правоохоронців (з них 10 – слідчі);
- 21 співробітник ФСБ РФ;
- 3 цивільні особи.
До суду спрямували 28 обвинувальних актів стосовно 70 осіб. Серед них — колишні міністри, керівники СБУ й МВС, 42 правоохоронці, один суддя та 21 представник ФСБ РФ .
У 2023 році прокурори повідомили про підозри 63 особам. До суду скерували 26 обвинувальних актів щодо 51 особи. Того року суди винесли 13 вироків, засудивши 18 осіб (один вирок пізніше скасували).
Загалом за 10 років розслідування повідомили про підозру 540 особам, до суду надіслали 318 обвинувальних актів щодо 495 осіб, а 76 осіб отримали вироки, з яких 26 — реальні терміни ув’язнення.
Проте є випадки, коли справи закривали через сплин строку давності: так сталося з колишніми силовиками “Беркуту”, обвинуваченими у розгоні 30 листопада 2013 року. Справа так і не дійшла до ухваленн суудом відповідного рішення.
Також “справа Майдану” містить розслідування проти чинного у 2024 році міністра МВС України Віталія Захарченка, його заступників і керівників відділів МВС у Києві, Черкасах та Сумах. Слідство встановило їхню причетність до насильства та незаконних затримань, а обвинувальні акти вже спрямовані до суду.
Заначимо, що у березні 2024 року справу проти кількох екскерівників спецпідрозділів поліції Черкащини, залучених до розгону протестів у лютому 2014 року, передали до суду. Обвинуваченим інкримінують незаконне перешкоджання протестам і перевищення повноважень.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Розслідування “справи Майдану” залишається активним, але прогрес уповільнений: протягом десятиліття оголосили сотні підозр, винесли стільки ж обвинувальних актів, але суд по суті ухвалив лише декілька вироків.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
