Ринок еквайрингу під лупою: АМКУ виніс рішення у справі ПриватБанку
22 Жовтня 20:20
Антимонопольний комітет України (АМКУ) визнав домінування ПриватБанку в торговому еквайрингу. Частка банку в цей період стійко перевищувала пороговий критерій АМКУ у 35%, який використовується для презумпції домінування. Відповідне рішення у справі Комітет оприлюднив 22 жовтня, передає «Комерсант Український».
Комітет спирався на статистику НБУ щодо кількості POS-терміналів у розрізі банків. За даними АМКУ, ринкова частка ПриватБанку за кількістю пристроїв була сталою і не зазнавала суттєвих змін у 2018–2024 роках. У 2018 році банк мав 62,2% ринку (близько 170,6 тис. терміналів), у 2024 році — 63,6% (приблизно 316,1 тис. пристроїв). Для порівняння, Ощадбанк у цей період мав 16,1–19,7%, а Райффайзен Банк — 6,6–9,2%.
Водночас загальна кількість провайдерів еквайрингу коливалася від 21 до 26 банків залежно від року. Серед гравців зі значущими (від 5%) частками — Ощадбанк і Райффайзен Банк. А у категорії менших, але активних провайдерів, АМКУ відзначає МТБ Банк та Укргазбанк (використовували понад 1000 терміналів).
Еквайринг — це приймання карткових платежів у торгових точках через мережу POS-терміналів і розрахунки з торговцями. Сам факт домінування не є порушенням сам по собі; антимонопольні санкції настають за зловживання ринковою владою. Саме цю різницю важливо враховувати, оцінюючи наслідки рішення.
У рішенні АМКУ зазначено прямо:
Аналіз ринку послуг торгового еквайрингу з 2018–2024 років свідчить про те, що ПриватБанк не зазнавав значної конкуренції.
Водночас під час розгляду справи Комітет не довів, що банк порушив законодавство та зловживав своїм монопольним становищем. Іншими словами, Комітет констатував домінування фінустанови на профільному ринку, але зловживань не встановив і закрив справу.
У матеріалах АМКУ також акцентують на підході банку до тарифоутворення — встановлення єдиної плати за послуги без урахування типу платіжної операції. Саме такі практики часто стають предметом спору в еквайрингу, оскільки можуть впливати на структуру стимулів на ринку. Однак у цьому кейсі Комітет не підтвердив, що така практика обмежує конкуренцію чи інтереси інших учасників, і не кваліфікував її як зловживання.
Ринкова повістка: скарги торговців і роль інтерчейнджу
Варто зазначити, що розслідування АМКУ щодо ПриватБанку ініціювали, зокрема, ТОВ “Метро Кеш енд Кері Україна” та Організації роботодавців Смілянського району Черкаської області (2019–2020 роки).
У скаргах ішлося про високі тарифи на еквайринг, а також про комісію інтерчейндж, яку визначають міжнародні платіжні системи Visa та Mastercard.
Інтерчейндж — ключовий компонент загальної ставки merchant discount, і його рівень безпосередньо впливає на собівартість безготівкових прийомів платежів для торговців.
Попри це, АМКУ за підсумками аналізу не встановив у діях ПриватБанку порушень, достатніх для притягнення до відповідальності.
АМКУ підтвердив лідерство ПриватБанку за мережею POS: які практичні наслідки для ринку
Короткостроково рішення фіксує статус-кво: ПриватБанк — домінуючий гравець у розрізі мережі POS-терміналів, проте регулятор не знайшов зловживань. Для торговців це означає, що вимоги до прозорості та обґрунтованості тарифів лишаються у фокусі дискусії, але регуляторного примусу до зміни тарифної політики за підсумками цієї справи не виникло.
Для банків-конкурентів рішення підкреслює наявність високих бар’єрів до масштабування мереж (капіталомісткість, IT-інтеграції, сервіс), але залишає можливості для розвитку через нішеві пропозиції, динамічне ціноутворення, спеціальні умови для сегментів (ритейл, громадське харчування, e-commerce) і покращення сервісу.
Читайте також: Нацбанк оштрафував ПриватБанк на 10 млн грн: у чому причина
Попередні розслідування АМКУ на ринку торгового еквайрингу
У 2020 році Комітет відкрив аналогічне згаданому вище провадження щодо “Ощадбанку”. У грудні 2024 року АМКУ оприлюднив висновок: за період з січня 2018 по листопад 2023 року “Ощадбанк” не мав монопольного становища; його частка коливалася в межах 16–19%.
Цей бекграунд важливий для розуміння підходу регулятора: домінування визначається на основі стабільно високої ринкової частки та додаткового аналізу конкурентного тиску, бар’єрів входу і контрваги з боку покупців (торговців і платіжних систем). Власне, у кейсі ПриватБанку критерій частки істотно перевищений, конкуренційний тиск визнано обмеженим, але ознак зловживання не виявлено.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Справа ПриватБанку: що залишилось “за дужками” рішення
Комітет закрив справу, не деталізувавши додаткових наслідків для державного банку. Це означає, що на момент публікації рішення санкцій чи обов’язкових приписів на фінансову установу АМКУ не наклав. Утім, зазвичай визнання домінування підвищує регуляторну увагу до цінових практик, умов договорів і доступу до інфраструктури. Для ринку це сигнал ретельніше документувати економічні підстави тарифів і забезпечувати недискримінаційність комерційних умов.
Підсумок цього кейсу простий: статус домінування ПриватБанку юридично підтверджено, зловживань не встановлено, ринок залишається концентровано-конкурентним, а дискусія щодо справедливості тарифів і інтерчейнджу — відкрита.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури