Ринок нафти лихоманить після новин з Ізраїлю та Ірану: чи буде нова паливна криза
13 Червня 18:21
ДУМКА
Ціни на нафтовому ринку знову зросли після звісток про загострення ситуації на Близькому Сході — зокрема між Ізраїлем та Іраном. Ринок відреагував нервово, що природно з погляду психології фінансів: кожна напруженість у цьому регіоні традиційно розцінюється як потенційна загроза постачанню сировини та транспортним потокам.
Експерт з питань енергетики Геннадій Рябцев, який дав ексклюзивний коментар «Комерсант Український», пояснив, що таке зростання — швидше тимчасова реакція спекулятивного капіталу на інформаційний привід й тому вона не відображає фундаментальні зміни співвідношення попиту та пропозиції на світовому ринку нафти.
Ціни на нафту зростають. Так, вони реагують на події в Ізраїлі та Ірані. Числа поки що коливаються, але питання полягає в іншому: до якої межі вони будуть рости? — говорить Рябцев.
Експерт наполягає: ці зміни викликані не економіко-політичними чинниками, а головне тим, що деякі гравці на ринку скористалися ситуацією для підвищення цін на паливо.
Не секрет, що на світовому нафтовому ринку діє ціла група великих фінансових інституцій — фондів, банків та інших спекулянтів — яка швидко покращує свої позиції, використовуючи всі можливі інформаційно-політичні зміни.
Це жодним чином не пов’язано з економіко-політичними підставами. Ринок сьогодні забезпечений сировиною з головою. Пропозиція наразі перевищує світовий попит, — говорить Рябцев.
Дані галузевих звітів це підтверджують: світове виробництво нафти перевищує попит, що зберігається на досить стабільно високому рівні. Ніяких обмежень на постачання нафти поки що не вводили, транспорт працює нормально, тривалих перерв у логістиці поки що не сталося. Це говорить про тимчасову природу такого зростання цін на енергетичному ринку.
Не менш показовими є пояснення Рябцева з погляду психології ринку.
Не економіка визначає ці рухи, а очікування та страх. Це побоювання спекулянтів, що тимчасове загострення може перервати потоки сировини. Вони грають на цьому, поки ситуація на піку напруги, — говорить він.
Ринок завдяки цьому стає дуже чутливим до всіляких новин — кожне висловлювання офіційних осіб, кожне повідомлення про можливі ракетно-бомбові удари чи напади може спровокувати новий виток зростання цін.
Не дивно, що деякі трейдери поквапились перевести активи з інших галузей у нафтові контракти, тим самим підігріваючи цей процес. Це старий сценарій: поки всі бояться, ціни ростуть, що дозволяє тим, хто скупив раніше, вигідно це розпродати.
Геннадій Рябцев звертає увагу на тимчасовість такого явища.
Коли ситуація стабілізується, ціни на нафту знову знизяться. Вони обов’язково повернуться на той рівень, що був раніше, а можливо, опустяться навіть нижче. Це станеться після того, як спекулянти підуть з паливного ринку, вкладуть свої гроші в інші активи й будуть грати на пониження котирувань, — говорить він.
Зауважимо, що уся ця руханка відбувається на тлі досить міцних фундаментальних показників галузі. В ОПЕК, наприклад, поки що не бачать потреби скорочувати видобуток. Резервних потужностей досить, щоб покрити всі потреби світової економіки. Це говорить про тимчасову природу такого зростання.
Таким чином, поточного зростання цін на нафту слід розцінювати як тимчасову реакцію на новинний фон та психологію ринку, а не як показник кардинальних структурних зрушень у співвідношенні попиту та пропозиції. Ринок завдяки своїй природі швидко переварить всі ці зміни, ціни скорегуються, і ситуація знову ввійде у звичне річище.
Читайте також: Ціни на нафту коливаються через невизначеність щодо американо-китайських переговорів
Конфлікт Ізраїлю та Ірану у 2025 році: що варто знати
У червні 2025 року ситуація на Близькому Сході знову загострилася до критичної межі. Ізраїль завдав серії точних ударів по ядерних об’єктах та військових цілях Ірану, що стало найсерйознішою такого роду атакою за останні роки. Рішення завдати превентивного удару було ухвалено після інформації із розвідки про швидкість збагачення урану Іраном. Тоді прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху заявив, що Тегеран наблизився до створення щонайменше дев’яти ядерних боєголовок.
У результаті ізраїльські ВПС вдарили ракетами й бомбами по місту Натанзу та інших ядерних об’єктах Ірану. В ході цієї операції військові знищили об’єкти збагачення урану та деякі командні пункти Революційної гвардії Ірану. Офіційний Тегеран підтвердив втрату щонайменше 78 людей, серед яких високопосадовці з Корпусу вартових ісламської революції та ядерні спеціалісти.
Не залишившись у боргу, Іран завдав у відповідь ракетно-безпілотних ударів по ізраїльській інфраструктурі. Його військові випустили понад 100 безпілотників, більшість із них перехопила ізраїльська ППО, але деякі досягли цілей та пошкодили адміністративні об’єкти та електростанції
Неабияку занепокоєність ситуацією висловили США, європейські лідери та ООН. Вашингтон поквапився покликати всі сторони до деескалації та розпочати переговорний процес. Чинний президент США Дональд Трамп застеріг, що цей конфлікт може перетворитися на “масштабну війну»”, якщо всі можливості для мирного врегулювання будуть втрачені.
Не менш напружено ситуація розвивається й усередині Ірану. Верховний лідер Алі Хаменеї присягнув покарати Ізраїль та заявив, що Тегеран відновить свою програму збагачення урану. Водночас він відкинув всі спроби США розв’язати проблеми за столом переговорів, назвавши ізраїльські удари “актом війни, що потребує жорсткої відповіді”.
Неабияку роль у цьому процесі грає питання забезпечення світового ринку нафти. Ринок одразу відреагував на новини з Близького Сходу зростанням цін на Brent на 5–7%. Економісти відзначають, що поки ситуація точкова, а світові резерви нафти покриють тимчасове скорочення постачань, але у разі широкомасштабної війни ціни на пальне зростатимуть швидко та неконтрольовано.
Не менш серйозно ситуація відбилася на економіці Ізраїлю. Рейтингові агентства знизили суверенний рейтинг країни, що вказує на зростання ризику широкомасштабного регіонального конфлікту. Це може потягти за собою відтік інвестицій та економіко-політичну ізоляцію Ізраїлю на світовій сцені.
Читайте також: Ізраїль завдає масштабного удару по Ірану: воєнна анатомія операції
Однак не всі у світі покладають провину на Тегеран. Розвідка низки країн говорить про можливі провокації з ізраїльського боку та завищені дані про рівень збагачення урану. Це дає ґрунт експертам у сфері політики припустити, що ізраїльська влада використала загрозу з ядерною програмою Ірану як привід для завдання превентивного удару.
Не допомагає ситуації й зовнішнє втручання. США поки що зберігають свою підтримку Ізраїлю, але наполягають на деескалації. Регіональні партнери, зокрема Оман, намагаються виступити посередником між сторонами, щоб уникнути широкомасштабного протистояння. В Омані вже розпочалися переговори між американськими та іранськими дипломатами.
Таким чином, поки що всі сторони концентруються на точкових ударах та демонстрації сили, щоб покращити свої переговорні позиції. Чи перетвориться цей конфлікт на нову регіональну війну, залежатиме від готовності лідерів до компромісу та від того, яку допомогу нададуть зовнішні партнери у цьому процесі.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
