«Шаг» в законі: як нова українська монета відвойовує своє місце під фінансовим сонцем

17 Грудня 2025 12:01
РОЗБІР ВІД «Комерсант Український»

Український парламент наблизився до того, аби перейменувати «копійки» у «шаги». Тобто ухвалити рішення, в якому, як дехто вважає, мало від економіки і значно більше від ідеології та політики. Чи так це – з’ясовував «Комерсант Український»

Парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував Верховній Раді прийняти за основу і в цілому Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо відрадянщення (дерадянізації) назви розмінної монети України і, відповідно, перейменування розмінної монети «копійки» в «шаг».

Голова комітету Данило Гетманцев, який повідомив про це, не стримувався в оцінках та епітетах, назвавши це перейменування «фундаментальною та карколомною реформою», а також висловивши переконання, що «шаг» стане потужним і звитяжним кроком до макрофінансової стабільності держави». Але не всі поділяють такі оцінки. В парламенті також.

Не лише «шаги»

Ще у жовтні 2024 року Національний банк України звернувся до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука з пропозицією підтримати ініціативу щодо зміни назви розмінної монети з «копійка» на історично українську назву «шаг». Через рік проєкт з’явився в парламенті.

Як зазначають його ініціатори, серед яких значаться і керівники Верховної Ради, «до 30-річчя від проведення грошової реформи та введення власної грошової одиниці в Україні, що відзначатиметься у 2026 році, прийшов час остаточно очистити монетарний суверенітет України від щонайменшої спорідненості з будь-чим російським та пострадянським».  

Вiдродження української назви монет «шаг» обґрунтовується, насамперед, iсторичною та мовною традицiєю України.

«У різний час, як за часів Гетьманщини, так і в добу Української Революції 1918 року, на території України використовувалася назва для дрібної монети “шаг”, яка походить від староукраїнського «сяг» («крок») або від слова «шеляг» та є питомою лексичною українською одиницею», – таке нагадування міститься у пояснювальній записці до законопроєкту.

Але є в парламенті і ті, хто вважає, що «у період повномасштабної збройної агресії російської федерації держава має концентрувати законодавчі зусилля на рішеннях, що підсилюють обороноздатність, макроекономічну стабільність, інституційну спроможність і соціальний захист», а не ««шагати» до «світлого майбутнього» через символічне «покращення» – перейменування розмінної монети».

Ці народні депутати, серед яких і колишній спікер парламенту Дмитро Разумков, запропонували альтернативний законопроєкт, у якому пропонується копійки перейменувати не в «шаги», а в… «пішки». У такий спосіб ініціатори цього проєкту хочуть «наочно показати несвоєчасність і сумнівну доцільність перейменування розмінної монети в умовах війни».

Не лише історична доцільність

В експертному середовищі більш спокійно ставляться до ініціативи перейменування «копійок» в «шаги». Приміром, інвестиційний банкір і фінансовий експерт Сергій Фурса вважає, що нічого поганого в такому перейменуванні немає.

«В принципі, в цьому є позитивна історія якась базова – ідеологічна, історична. Це все ж не про економіку. Але це нікому не завадить, шкоди не зробить. І оскільки в принципі таке перейменування є логічним, історично правильним, то нехай буде», – зазначає фахівець.

Олександр Савченко, ректор Міжнародного інституту бізнесу, взагалі вважає ідею перейменування доречною і корисною.

«У 92-му році прокомуністична більшість Верховної Ради блокувала назву української монети «шаг». Уже тоді було бажання Національного банку, і моє персональне переконання, а я тоді працював заступником голови НБУ, щоб монети називалися «шагами». Ця назва корелюється з назвою української банкноти «гривні». «Копійка» ж – це російська назва, яка корелює з «рубльом». Тоді, на жаль, не вдалося відстояти назву «шаг». Зараз настав час перейменувати – краще пізно, ніж ніколи», – зазначає колишній банкір.

Він пояснює, що монети нового та старого дизайну перебуватимуть в обігу паралельно.

«У нас залишилося рентабельним карбування лише 50 копійок. І тому можна карбувати вже 50 шагів. Деякий час будуть 50 копійок та 50 шагів співіснувати. І поступово, рік за роком, копійки зникнуть з української грошової термінології та обігу», – констатує фахівець.

І все ж економічні питання є.

Якщо у Нацбанку давно і послідовно виступають «за» перейменування «копійок» в «шаги», наполягаючи, що додаткових витрат це не потребуватиме, то, приміром, в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку – проти. Там заявляють, що такі законодавчі пропозиції не мають економічного обґрунтування та доцільності, а є лише відволіканням ресурсів держави від потреб безпеки та захисту держави від країни-агресора.

В комісії також стверджують, що реалізація зміни назви розмінної монети України призведе до необхідності внесення змін до багатьох інформаційно-комунікаційних систем професійних учасників ринків капіталу, а також до реєстрів, ведення яких здійснюється Комісією, у зв’язку з необхідністю зміни назви грошової одиниці номінальної вартості цінних паперів.

Крім того, виникне необхідність переоформлення емітентами цінних паперів глобальних сертифікатів та свідоцтв про випуски цінних паперів, в яких зазначається інформація про номінальну вартість цінних паперів. А це потребуватиме витрат фінансових ресурсів та часу.

Автор: Сергій Василевич

Дзвенислава Карплюк
Редактор

Читають зараз