Ще один нюанс: за новим законом прокурорів призначатимуть без конкурсу
24 Липня 2025 12:00
Новоприйнятий закон України, яким НАБУ та САП підпорядковуються Генпрокурору, має ще одну цікаву особливість – він суттєво спрощує процедуру призначення прокурорів на період воєнного стану. Про це пише “Судово-юридична газета”, передає «Комерсант Український».
Конкурсу не потрібно
За аналізом видання, нові перехідні положення закону про прокуратуру встановлюють, що під час воєнного стану на посади прокурорів Офісу Генпрокурора та обласних прокуратур можуть призначатися прокурори з нижчого рівня без обов’язкового конкурсу. Раніше стаття 38 закону вимагала проходження конкурсу для переведення до органу прокуратури вищого рівня.
Крім того, на ці посади тепер можуть призначати осіб, які взагалі не працювали прокурорами станом на момент набрання чинності новим законом. Головна умова – вони повинні відповідати стандартним вимогам до кандидатів: мати вищу освіту, необхідний стаж роботи, володіти державною мовою тощо, як це визначено статтею 27 закону про прокуратуру.
Процедура призначення максимально спрощена – достатньо подати заяву. Особи без прокурорського досвіду мають надати документи згідно зі статтею 30 закону та пройти спеціальну перевірку відповідно до антикорупційного законодавства.
Генпрокурор Руслан Кравченко високо оцінив нові можливості.
“Дякую народним депутатам, що хоча б зараз, під час війни, можна буде набирати людей на роботу – після інституту, інших правоохоронців, колишніх правоохоронців. Це посилить роботу прокуратури. Можна буде вичищати тих корупціонерів, які знаходяться в лавах систем прокуратури і при цьому набирати людей з новою силою, щоб виконувати наші поставлені завдання”,
– заявив він.
Інші нововведення
Паралельно законом внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу. Зокрема, розширено перелік посадовців, щодо яких застосовуватиметься особливий порядок кримінального провадження. До цього списку додано таких чиновників:
- керівники президентських допоміжних органів та їхні заступники;
- прем’єр-міністр;
- члени уряду;
- заступники міністрів;
- держслужбовці категорії “А”;
- керівництво ДБР та БЕБ.
Письмове повідомлення про підозру зазначеним категоріям осіб здійснюється Генеральним прокурором (виконувачем обов’язків Генерального прокурора).
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Що ще потрібно знати про закон
Повна назва закону: Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних із зникненням осіб безвісти за особливих обставин під час дії воєнного стану.
Його ініціаторами виступили народні депутати Максим Павлюк, В’ячеслав Медяник, Олександр Бакумов та Сергій Мінько.
Документ зареєстрували у Верховній Раді ще 16 січня 2025 року. А 29 квітня законопроєкт прийняли за основу. У вівторок, 22 липня, закон прийняли (зелену кнопку натиснули 263 народних обранці), і того ж дня його підписав Президент України.
Офіційно документ стосується змін до КПК щодо розслідування зникнень людей за особливих обставин під час воєнного стану. Але до нього внесли правки, які фактично підпорядковують НАБУ і САП Генеральному прокурору.
Зокрема, закон дає Генпрокурору повноваження:
- отримувати доступ до всіх справ НАБУ та делегувати цей доступ іншим прокурорам;
- надавати письмові вказівки детективам НАБУ і змінювати підслідність справ;
- самостійно вирішувати спори про підслідність і підписувати підозри топпосадовцям;
- виключно вирішувати, хто входить до групи прокурорів, позбавляючи цього права керівника САП;
- закривати розслідування на вимогу сторони захисту.
У НАБУ та САП заявили, що ці зміни загрожують незалежності органів і перетворюють їх на підрозділи Офісу генпрокурора.
У багатьох містах України відбулися протести. Критики документу стверджують, що він згортає боротьбу з корупцією в Україні, повертає країну до диктатури і ставить під загрозу євроінтеграцію. У Європейському Союзі уже висловили своє занепокоєння.
Президент Зеленський після цього заявив, що подасть до парламенту новий законопроєкт, який усуне недоліки прийнятого рішення.
Обшуки в НАБУ та САП
Напередодні ухвалення закону відбулися масові обшуки в НАБУ і САП. СБУ заявила, що викрила «крота», який шпигував для ФСБ. У бюро це назвали маніпуляцією, зазначивши, що самі повідомляли СБУ про підозру ще у 2023 році.
Також були затримані двоє працівників НАБУ, зокрема Руслан Магамедрасулов — керівник міжрегіонального управління детективів. Його пов’язують з депутатом-втікачем від ОПЗЖ Федором Христенком, якого підозрюють у держзраді.
СБУ стверджує, що під час обшуків у Христенка знайшли конфіденційні документи НАБУ.
Звинувачення у російському впливі на адресу НАБУ стало головним аргументом ініціаторів законопроєкту.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
