Що не так з перезавантаженням митниці
19 Вересня 2024 18:51
РОЗБІР ВІД 
Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт щодо перезавантаження митниці, який передбачає підвищення зарплат митникам, щорічний зовнішній аудит, прозорий конкурс на посаду голови Державної митної служби, переатестацію всіх працівників тощо.
Цей законопроєкт є структурним маяком від Міжнародного валютного фонду, Світового банку та США, який розблокує $6 млрд допомоги для України. Попри те, що нардепи проголосували “за” реформування митної системи України, низка експертів вважає таке перезавантаження неефективним. В ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ повідомив — корупційну складову законопроєкт ніяким чином не прибере, а це — основна проблема митниці.
“Основна проблема митниці — це колосальний розрив між фізичними потоками товарів, які через неї проходять і тими податками, якими ці потоки обкладаються. Раніше аналізували цей розрив так: брали фізичний потік за дефективними цінами й ті показники, які розраховують на митниці. Розрив доходив до 30 млрд доларів на рік за імпортом та експортом”, – повідомив експерт та зауважив, що він нещодавно публікував матеріали, у яких вказував наступне: до прикладу з Польщею такий розрив складає кілька мільярдів євро. Також величезний розрив Україна має з Китаєм, Туреччиною та й з іншими країнами.
“Фактично це є сірий імпорт: частина його не обліковується, частина оцінюється за фіктивними цінами. Є ще і сірий експорт, який використовується для нарахування відшкодування ПДВ за неіснуючий товар або за завищені обсяги товару. Наприклад, того ж зерна, якого може бути в декілька разів менше, а держава відшкодовує ПДВ нібито його там в декілька разів більше”, – розповів Кущ.
Він підкреслив, що законопроєкти щодо митниці які були раніше та зараз, які стосуються її реформування не враховують однієї з ефективних моделей контролю, який би врегулював проблему корупції.
“Така модель — це дзеркальне порівняння статистичної бази нашої митниці з базами наших торговельних партнерів. Тобто фактично за кожним КВЕД, за кожним інвойсом, товарною накладною, навіть за кожною партією товару можна вирахувати розходження між митницями”, – вважає Олексій Кущ.
На його думку, такий моніторинг дозволив би в реальному режимі часу виявляти за кожною митницею відповідні розходження.
“Можна було б в контрактах з керівниками митниць закладати пункт, що в разі, якщо під час щоквартальної перевірки будуть виявлені розходження в показниках, то це привід мінімум для звільнення. Але такий механізм і досі у нас не працює. Хоча до прикладу коли Президент Зеленський зустрічався з турецькими колегами, він підписав низку угод, серед яких і була угода про обмін такою дзеркальною статистичною інформацією між митницями України та Туреччини”, – розповів економіст.
Однак наразі такий моніторинг щодо всієї митниці не підкріплений буквою закону.
“Як і нема закону щодо збільшення відповідальності щодо керівників регіональних митниць за розходження такого моніторингу. Якщо зараз знаходять такі розходження, то митники кажуть — це недоліки статистичних баз чи методології обрахування вартості товарів. Тобто це не вважається предметом злочину. І вони цим користуються, тому розходження дуже суттєві”, – додав Кущ.
За його оцінками в різні періоди такі розходження складають від 15 до 20 млрд.
“Фактично ділимо на 6 і отримуємо від 2,5 до 5 млрд доларів недоотриманих коштів з митниці. Це лише якщо враховувати ПДВ, без експортно-імпортних мит”, – сказав він.
Законопроєкт, який був нещодавно ухвалений парламентом, на думку експерта, не впливає на корупційну складову.
“Він містить певні посили в бік диджиталізації, ефективного документообігу, скорочує особисті контакти митників з підприємцями. Тобто він може допомогти сформувати українську митницю під більш європейський формат. Але головна проблема в величезній корупції, яка все одно переформатує митницю під свої потреби”, – резюмував Олексій Кущ.
Автор — Альона Капліна
