Скандал із держзакупівлею FPV: половина дронів не придатна для бою — Стерненко
8 Вересня 2025 23:40
“Агенція оборонних закупівель” Міноборони Міноборони повідомила, що зекономила майже 511 млн грн завдяки новій процедурі закупівлі FPV-дронів. Волонтер Сергій Стерненко розкритикував закупівлі та заявив, що близько шести з десяти FPV-дронів, закуплених за кошти державного бюджету, можуть виявитися неефективними або такими, що потребують серйозної доробки, повідомляє «Комерсант Український»
Економія на закупівлях дронів
Як зазначили сьогодні, 8 вересня, у Міноборони, “Агенція оборонних закупівель” Міноборони України зекономила майже 511 млн грн під час закупівлі FPV-дронів завдяки рамковим угодам на основі тактико-технічних характеристик (ТТХ) – тобто вимог до функціоналу та можливостей дронів.
“Впроваджена процедура дозволила заощадити понад пів мільярда державних коштів і водночас зберегти високу якість техніки. Це наочний приклад того, як ефективні закупівлі безпосередньо підсилюють обороноздатність України”, – наголосив керівник Департаменту закупівель Міноборони України Олександр Осадчий.
Загальна очікувана вартість закупівлі складала 2,058 млрд грн. За результатами торгів контракти були укладені на суму 1,547 млрд грн. Найбільша економія в окремому лоті сягнула понад 70 млн грн, у середньому – приблизно 25%.
У кількох лотах економія була особливо відчутною:
- очікувана вартість 202,3 млн грн → переможець – 141,2 млн грн (економія 61,1 млн грн);
- очікувана вартість 177,8 млн грн → переможець – 106 млн грн (економія 71,8 млн грн);
- очікувана вартість 177,8 млн грн → переможець – 120,1 млн грн (економія 57,7 млн грн).
Частина виробників уже здійснила перші відвантаження дронів для Збройних Сил України.
Закупівля FPV-дронів відбувалась у закритому модулі Prozorro.
До 60% FPV-дронів — непридатні до застосування
Стерненко, значна частина — понад половина з двох мільйонів безпілотників, передбачених у рамках державного замовлення, — лежить на складах і не використовується за призначенням.
На думку Стерненка, ситуація виникла через затягнуту логістику, яка розтягується від одного до шести місяців, а також через перелік техніки, що затверджує Генштаб і передає Міністерству оборони для закупівлі.
«А які в них характеристики чи чому мотори не тією стороною прикрутили – це не цікавить Генштаб. Тут або величезна корупція, або безпросвітна тупість. Або два в одному, не знаю», – зазначив Стерненко.
Його допис у Telegram перепостила нардепка Марʼяна Безугла, відома своєю критикою керівництва Генштабу, з короткою ремаркою “Прочитайте”.
Що кажуть експерти
Зазначимо, що після масовавного обстрілу рф, офіцер ЗСУ, авіаінженер Юрій Касьянов наголосив, що “ставка на відносно просту, дешеву у виробництві масову зброю, на якій легко можуть “заробити” юристи із Запоріжжя та локейшн-менеджерки з Києва, які мають доступ до високих коридорів влади, обертається для України жертвами серед мирного населення, численними руйнуваннями, перспективою поразки у війні та небаченими досі корупційними скандалами”.
«Замість того, щоб вкладати ресурси в наукомісткі, високотехнологічні системи озброєння – в зенітно-ракетні комплекси, аналогічні російському «Панцирю», які досить ефективні в боротьбі з дронами і крилатими ракетами, сотні мільйонів євро західної допомоги віддаються гігантським корупційним прокладкам, які нехитрими маніпуляціями перетворюють китайські дроно-комплекти в “дрони-перехоплювачі зі штучним інтелектом”», – наголосив Касьянов.
Критика держзакупівель дронів звучить не вперше. Волонтери та виробники неодноразово наголошували, що реальні потреби на фронті відрізняються від того, що купується через офіційні тендери.
Яка ситуація з виробництвом української зброї
Від початку війни з росією українська індустрія дронів зросла на 900% завдяки розширенню виробництва та інноваціям.
У 2022 році українські FPV-дрони виготовлялися в кількостях до кількох тисяч. У 2024 році виробництво перевищило 2 мільйони одиниць, а у 2025 році – потужності сягнули 200 тисяч FPV-дронів на місяць.
Президент Володимир Зеленський у лютому цього року заявив, що країна здатна виготовляти до 4 мільйонів дронів щорічно.
Проте галузь стикається з нестачею фахівців, залежністю від імпорту деталей і потребою у довгострокових контрактах.
У 2022 році уряд запустив стратегію “Армія дронів”, а в 2023-му – платформу Brave1 для підтримки військових інновацій. На сьогодні вона охоплює 1 500 компаній і 3 500 продуктів. Загалом надано понад 470 грантів на суму 1,3 мільярда гривень (понад 8 мільйонів доларів). Програма має підтримку з держбюджету, але індустрія все ще критично залежить від іноземного фінансування.
