Скандал в Агенції оборонних закупівель: 23 піарники та неефективна штатна структура
15 Квітня 10:13
Агенція оборонних закупівель (АОЗ) Міністерства оборони України знову опинилася в центрі скандалу. Журналістка та членкиня Громадської антикорупційної ради при Міноборони Тетяна Ніколаєнко розкрила деталі штатної структури АОЗ, де, за її словами, працює 23 піарники, а загальна кількість адміністративного персоналу сягає 19% від усього штату. Народна депутатка Вікторія Сюмар надіслала депутатське звернення з проханням до АОЗ — повідомити про структуру підприємства та скільки осіб працює в кожному підрозділі. Проте в АОЗ просто відмовилися відповідати народній депутатці. «Комерсант Український» зібрав усю інформацію, яка відома про скандал в Агенції оборонних закупівель.
23 піарники та бюрократія в АОЗ
Раніше журналістка Тетяна Ніколаєнко повідомила цікаві факти про нову структуру АОЗ. Наприклад, у департаменті стратегічних комунікацій АОЗ вирішив найняти аж 23 піарники (з них 8 — по взаємодії з міжнародними лідерами). При цьому — у відділі закувель працювало 13 людей, а у відділі супроводу договорів — 22.
Це при тому, що головне завдання агенції — закупівлі, а точно не комунікації та PR.
Тетяна Ніколаєнко звернула увагу на надмірну кількість піарників та адміністративного персоналу:
«Але мушу зауважити один нюанс – після того, як в АОЗ зʼявилось 23 піарники комунікація стає все складнішою. Правда, маємо не забувати, що відділ публічних комунікацій – це лише 6 людей, 8 працюють над комунікаціями на цифрових платформах. І ще 8 – комунікують з національними і міжнародними стейкхолдерами. Ще має бути 23-й, але це певно керівник».
Вона також зазначає, що після критики попередньої керівниці АОЗ Марини Безрукової за 4 піарників, нова структура під керівництвом Арсена Жумаділова стала ще більш громіздкою. Ніколаєнко додає:
«Є ще управління документообігу – там 10 людей. А ще є відділ організації документообігу – 4 особи. І сектор первинного розгляду документів – ще 2».
За її підрахунками, загалом 53 людини, що становить 19% штату, займаються адміністративними та комунікаційними функціями, включно з 8 радниками та 2 помічниками директора, а також 4 співробітниками відділу інформаційної безпеки.
«Так, це не все – у директора є 8 радників і 2 помічника. І це теж ще не все – ще є відділ інформаційної безпеки – ще 4 душі. Всього 53 людини, це 19% всього штату», – додала журналістка.
Ніколаєнко ставить риторичне питання:
«Чи точно всі ці люди потрібні, певно знають три протоколіста… Ці ж люди, напевно, теж знають, чому ця штатка так схожа на штатку Державного оператора тилу»
Контекст скандалу: АОЗ не відповідає на запити про структуру
Вікторія Сюмар надіслала депутатське звернення з проханням до АОЗ — повідомити про структуру підприємства та скільки осіб працює в кожному підрозділі.
Проте в АОЗ просто відмовилися відповідати народному депутату. У відповідь — юридичне обґрунтування, чому відповідати не обов’язково.
У документі, підписаному директором Арсеном Жумаділовим, йдеться:
«За таких обставин, правові підстави для надання інформації та документів на Ваш депутатський запит відсутні»
Сюмар зазначає, що причина відмови — формальна: мовляв, звернення не є офіційним депутатським запитом, бо не було зачитане з трибуни Верховної Ради. І навіть попри те, що Рада наразі не працює в пленарному режимі, відповідь — відмова.
Також у відповіді наголошується:
«Підприємство здійснює свою діяльність виключно в межах та порядку, визначеному чинним законодавством…»
Ніколаєнко також звертає увагу на те, що народна депутатка Вікторія Сюмар не отримала відповіді на свій запит щодо діяльності АОЗ, зокрема про завод Шимона та штатну структуру. За словами журналістки, це не дивно:
«Ні, я геть не здивована, що Вікторія Сюмар не отримала відповідь на запит, ні про завод Шимона, ні навіть про штатку. Це була б явка з повиною. А на таке Міноборони не здатне. Ну бо це стріляти собі в голову. Особливо після того, як Безрукову заклювали за 4 піарника в штатці, з яких працював один».
Жумаділов пояснив деякі кадрові зміни в АОЗ
Раніше директор АОЗ Арсен Жумаділов під час спілкування із журналістами Радіо Свобода заявив, що у департаменті стратегічних комунікацій Агентства оборонних закупівель працюють не тільки люди, які ведуть публічну комунікацію.
За словами очільника АОЗ, в департамент стратегічних комунікацій входять не тільки публічні комунікації, а й, наприклад, міжнародний відділ, який раніше був окремим підрозділом і нараховував 17 людей. Тому, як зауважив Жумаділов, нині Агенція навпаки оптимізувала та скоротила відповідні структурні підрозділи, вивівши їх в один департамент.
«Об’єднали це в межах однієї логіки», – зазначив директор АОЗ.
І ця логіка передбачає, що Агенція не може по-різному комунікувати як всередині країни, так і назовні, тому створили департамент стратегічних комунікацій, де «сукупна кількість людей є меншою, ніж та кількість людей, яка ці функції виконувала в межах попередньої штатної структури», сказав Жумаділов.
Він також зазначив, що люди не були скорочені, а все відбулося в рамках штатної реорганізації і працівникам було запропоновано перейти на інші посади. Станом на зараз у відділі стратегічних комунікацій в АОЗ працює менше 10 людей, зауважив Жумаділов.
Також він прокоментував кількість людей, які працюють у відділі закупівель. За даними журналістки Тетяни Ніколаєнко, нині там 13 людей.
За словами Жумаділова, згаданий відділ – «це відділ, по суті, тендеру». Водночас, він запевнив, що загальна кількість людей, залучених до закупівель – близько сотні працівників.
«Якщо взяти всі структурні підрозділи, які зараз у нас займаються або займатимуться закупівлями, а це і точніше управління категорійного менеджменту, управління уповноважених осіб, закупівлі, контракт-менеджмент, логістика, техінспекція, це шість структурних підрозділів. Загальна кількість людей, які займаються закупівлями, складає орієнтовно 100+», – зауважив Жумаділов.
«Це — не формальність. Це — механізм уникнення контролю»
Законопроєкт, що передбачає закриття інформації в реєстрах про всі підприємства, які мають дотичність до оборони, вже викликав суспільний резонанс. Комітет з питань антикорупційної політики визнав, що документ містить корупційні ризики. За словами нардепки Вікторії Сюмар, під прикриттям теми оборони можуть ховатися мільярди гривень:
«Прозорість — це не загроза. Це теж зброя. Особливо в питаннях про забезпечення зброєю армії. Законопроєкт, яким хочуть закрити інформацію в реєстрах про всі підприємства, що мають бодай дотичність до оборони, Комітет з питань антикорупційної політики сьогодні визнав таким, що містить корупційні ризики. Не дивно. Бо під виглядом «оборони» часто ховають мільярди. Ми добре знаємо, що вбиває не відкритість. Вбиває — 100% передплат за неіснуючу зброю. Вбиває — мовчання. Вбиває — відписки, замість відповідей»
Вона вважає, що нинішня юридична практика — це не що інше, як офіційна інструкція з ігнорування незручних питань, яку активно використовують різні органи влади.
“Але мій запит зачитають таки. І відповідати доведеться,” — зазначає депутатка, наголошуючи, що спроба уникнення відповіді лише посилює підозри: або в парламенті, або в самих органах влади є що приховувати.
Чому це важливо?
Під час війни, коли кожна копійка бюджету повинна працювати на перемогу, витрати на роздутий адміністративний апарат викликають підозри. Особливо — якщо ці витрати супроводжуються мовчанням у відповідь на суспільно важливі запити.
І ще цікавіше: Тетяна Ніколаєнко зазначає, що штатка АОЗ дивно нагадує штатку Державного оператора тилу.
Зазначимо, що Національне антикорупційне бюро України розпочало досудове розслідування проти міністра оборони Рустема Умєрова. Його підозрюють у зловживанні владою.
Це сталося після того, як 24 січня Умєров повідомив про рішення не подовжувати контракт із директоркою Агенції оборонних закупівель Мариною Безруковою ще на рік.
У ЦПК зазначили, що голова Міноборони “всупереч закону відмовився виконувати рішення Наглядової ради АОЗ”. Також Умєров звільнив двох членів Наглядової ради – Тараса Чмута і Юрія Джигиря.
Скандал навколо призначення очільника Агенції оборонних закупівель
24 січня міністр оборони Рустем Умєров заявив, що Міноборони не буде продовжувати контракт із директоркою Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Мариною Безруковою, з якою 24 січня Наглядова рада АОЗ продовжила контракт ще на рік.
Агенцію вже погодився очолити Арсен Жумаділов, чинний голова DOT. Крім того, з Наглядової ради планують відкликати двох представників держави – Юрія Джигира та Тараса Чмута.
У свою чергу Безрукова заявила, що залишається керівницею АОЗ. Вона була шокована заявою міністра оборони про непродовження контракту. За її словами, “виглядає це як спроба зґвалтувати всі реформи, які були анонсовані й обіцяні суспільству”.
Перед цим наглядова рада АОЗ затвердила продовження контракту з Мариною Безруковою ще на рік. За інформацією агентства, додаткове погодження з Міноборони не потрібне.
А 30 січня в реєстр знову внесли зміни, поновивши на посаді Безрукову. Потім реєстри змінювали неодноразово. допоки Жумаділов знову не став тимчасовим керівником АОЗ.
Обсяг закупівель АОЗ становить близько 300 млрд грн на рік, ДОТ – близько 100 млрд грн.
