Скільки ще витримає Кремль: експерти назвали три сценарії завершення війни
26 Березня 19:44
РОЗБІР ВІД 
Фронт входить у фазу максимальної інтенсивності: кількість боїв б’є рекорди, російська армія кидає в атаку нові сили, але платить за це критично високою ціною. Військові та експерти говорять про нову тактику РФ, ресурсні обмеження Кремля і сценарії завершення війни, які стають дедалі жорсткішими. Чому кількість атак перевищує 200 на добу — і що стоїть за цим сплеском? Чи справді Росія наближається до межі виснаження, чи ще має резерви для затяжної війни?
Як удари по логістиці змінюють ситуацію на фронті прямо зараз? І головне — чи означає нинішнє загострення підготовку до вирішального етапу війни, чи навпаки — її затягування? «Комерсант Український» розбирався.
Російські війська різко посилили тиск одразу на кількох напрямках, а кількість атак уже кілька днів поспіль перевищує 200 на добу. Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський за підсумками роботи у прифронтових районах. Зі зміною погодних умов противник активізував наступальні дії, намагаючись продавити українську оборону. Водночас ціна таких штурмів для армії РФ є надзвичайно високою — окупанти зазнають значних втрат у живій силі та техніці.
«Попри активні спроби ворога просунутися, втрати агресора залишаються критичними», — наголосив Сирський.
Ресурсна межа Росії: чи вистачить сил на війну на виснаження
Військовий історик та офіцер запасу Армії оборони Ізраїлю Григорій Тамар в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» заявив, що Москва намагається уникати масштабних проривів, оскільки не має достатнього ресурсу для формування потужних ударних угруповань. За його словами, Кремль спирається на підтримку Ірану, Північної Кореї та частково Китаю, однак такий союз не є безмежним.
«Якщо Іран буде вибитий із цієї конструкції, це стане серйозним ударом по стійкості російської системи», — зазначає Тамар.
Офіцер запасу ЦАХАЛ підкреслює: тимчасове зростання цін на нафту не здатне врятувати російську економіку від структурних проблем. Усередині РФ уже фіксуються ознаки фінансового виснаження — зростання цін, падіння купівельної спроможності населення, скорочення ресурсів.
На думку історика, реальний запас міцності Росії може бути значно меншим, ніж це демонструє офіційна риторика Кремля.
Західна підтримка — ключовий фактор
Григорій Тамар також наголошує: Україна тримається завдяки власній стійкості та міжнародній допомозі. Підтримка з боку США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Польщі, Чехії, Фінляндії та країн Балтії залишається критично важливою.
«Якби не допомога західних держав, Україна не змогла б утримувати оборону так довго. Це факт», — зазначив Тамар.
Водночас, за його словами, російська армія не демонструє здатності до масштабних стратегічних проривів.
«Кілька спроб створити потужні ударні угруповання завершувалися їхнім знищенням ще на дальніх рубежах. Україна ж неодноразово доводила, що здатна готувати несподівані операції», — підсумував Григорій Тамар.
Три сценарії кінця війни
Війна Росії проти України триває у форматі виснаження — і швидких рішень не буде. Мирний процес навряд чи принесе Україні очікувані дивіденди, а реалістичні сценарії завершення бойових дій залишаються жорсткими. Про це заявив військовий аналітик Василь Пехньо.
За його словами, нинішня логіка війни зводиться до трьох можливих варіантів фіналу.
- Перший — повне виснаження однієї зі сторін із фактичною капітуляцією. У випадку Росії це означало б відмову від агресії та вихід з окупованих територій.
- Другий — аналогічне виснаження України.
- Третій сценарій — обидві сторони доходять до межі ресурсів і змушені зупинитися.
«Поки що ми не близькі до жодного з цих варіантів», — зазначає Пехньо.
Аналітик наголошує: Росія продовжує атакувати та зберігає спроможність до мобілізації. Ба більше, повний контроль інформаційного простору всередині РФ може свідчити про підготовку до нових хвиль мобілізації. Водночас Україна також не демонструє ознак повного виснаження.
За словами експерта, українська оборонна промисловість нарощує виробництво дронів, які системно уражають тилові райони противника. Крім того, країна перебуває на порозі серійного виробництва балістичних ракет.
«Ми точно не є країною, яка виснажилася до нуля», — підкреслює Пехньо.
Аналітик вважає, що найбільш імовірним сценарієм наразі є поступове взаємне виснаження, яке може створити передумови для переговорів. Але лише за умови, що Росія буде змушена погодитися на мир під тиском обставин. Поки що, за словами Пехня, ознак такого примусу не спостерігається.
Загострення на фронті — наслідок політичних сигналів
Окремо експерт звернув увагу на міжнародний контекст. Він висловив думку, що будь-які сигнали м’якості або затягування санкцій можуть сприйматися Кремлем як ознака слабкості. На цьому тлі нинішнє загострення на фронті виглядає як спроба Росії скористатися моментом і посилити тиск.
«Складається враження, що агресор, відчуваючи можливості, лише нарощує удари», — резюмував Пехньо.
Що кажуть військові?
Українські військові з передової повідомляють про відчутні зміни на окремих напрямках. Зокрема, Сили оборони активніше впливають на логістику противника, що вже дає результат, тоді як сам ворог намагається компенсувати втрати як штурмами на фронті, так і атаками по цивільній інфраструктурі в тилу.
Старший лейтенант Сил оборони України з позивним «Алекс» описує ситуацію на Покровському та Добропільському напрямках як таку, де противник почав втрачати впевненість через системний тиск по його забезпеченню:
“На Покровському та Добропільському напрямках росіяни дуже сильно почали скиглити через те, що їм досить активно вйо… їхню логістику, адже вони досить вільно себе почували і навіть не підозрювали, що в цю гру можливо грати вдвох”, – військовослужбовець “Алекс”
Водночас дороги до Донбасу, каже “Алекс”, це настільки болюча тема, що вже просто біля тих «доріг» в сусідніх полях зʼявляються цілі розвʼязки, по яким ним реально зручніше пересуватися.
За словами військового, ураження маршрутів змушує ворога буквально імпровізувати — прокладати альтернативні шляхи поза дорогами, що ускладнює і сповільнює його переміщення.
Військовослужбовець Станіслав Бунятов із позивним «Осман» наголошує: попри постійний тиск на передовій, загальна картина для українських сил виглядає стримано позитивною.
“Попри регулярну активність ворожої піхоти на фронті, загальний фон для нас досить позитивний. З часом ру*ня ще хлібне наслідки відключення старлінків, адже їх спосіб підключення до інтернету піддає екіпажі БПЛА, від яких маємо найбільше проблем безпосередньо на першій лінії, доволі великим ризикам, вже працюємо в даному напрямку”, – Станіслав Бунятов
Поведінка керівництва зс рф стала дещо нервозною, каже Бунятов. На фронті бачимо спроби продавити лінію механізованими штурмами, у тилу масштабні атаки цивільних, мета яких — виснажити моральний дух населення та схилити до думки про завершення війни будь-якою ціною.
“Подібні нальоти БПЛА ми ще побачимо, і бити вони будуть не по військових цілях, а по базових потребах цивільного населення: електрика, вода, житлова інфраструктура, тому готовими треба бути до усього”, – каже Бунятов
Військовий підкреслює, що противник дедалі більше комбінує тактику: тисне на фронті та паралельно намагається впливати на тил, зокрема через удари по критичній інфраструктурі.
Таким чином, за оцінками бійців, ситуація має подвійний характер: із одного боку — локальні успіхи та проблеми у ворога з логістикою, з іншого — зростання загроз для цивільного населення, яке може опинитися під новими хвилями атак.
