«Слуга народу» закликає до уряду національної стійкості після корупційного скандалу: які вимоги фракції
19 Листопада 16:08
Фракція «Слуга народу» оприлюднила публічну заяву після гучних антикорупційних розслідувань НАБУ та САП, що стосуються діяльності угруповання, пов’язаного з бізнесменом Тимуром Міндічем. Документ свідчить про політичну кризу всередині влади та спробу фракції продемонструвати жорстку й публічну позицію на тлі падіння довіри до державних інституцій.
Про це у фейсбуці повідомив голова Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, передає «Комерсант Український»
У заяві «Слуга народу» наголошує, що масштабні зловживання ставлять під загрозу державну стабільність під час війни, а криза довіри — може підірвати підтримку міжнародних партнерів.
Що вимагає фракція
1. «Недоторканих» не повинно бути
Усі посадовці, які стали фігурантами розслідування, повинні негайно залишити свої посади. Це стосується і можливих майбутніх фігурантів, якщо слідство виявить нові імена.
2. Повна підтримка НАБУ і САП
Фракція заявляє про неприпустимість тиску на антикорупційні органи і наполягає на повному сприянні їхній роботі.
3. Формування коаліції національної стійкості
Парламентські сили, які позиціонують себе як проукраїнські, закликають об’єднатися, відклавши партійні інтереси. Мета — відновлення довіри і демонстрація консолідованої позиції у кризовий момент.
4. Уряд національної стійкості – без партійних квот і кулуарних домовленостей
Уряд національної стійкості, згідно з пропозицією, має формуватися не за партійним принципом.
Пріоритет — репутація, професійність і наявність «антикризового мандату».
Після формування коаліції національної стійкості необхідно розпочати переговори між усіма фракціями і групами, які до неї увійдуть, щодо формування Уряду національної стійкості.
Такий Уряд має бути:
- сформований без партійних квот, кулуарних домовленостей і «своїх людей»,
- складений із фахівців з бездоганною репутацією та підтвердженим досвідом управління у відповідних сферах,
- орієнтований на виконання чітко визначеного антикризового мандату: забезпечення обороноздатності, стійкості економіки, енергетичної безпеки та безкомпромісної боротьби з високопосадовою корупцією.
Члени такого Уряду мають відстоювати загальнонаціональні, а не вузькополітичні або партійні інтереси, і не використовувати займані посади, як трамплін для майбутніх політичних кампаній.
5. Конституційний баланс влади і зміцнення довіри до інституту президента
Владний трикутник: Президент України — Верховна Рада України — Кабінет Міністрів України — повинні повернутися в рамки Конституції України і будуватися за принципами парламентсько-президентської республіки.
Що кажуть про президента
У заяві підкреслено: система влади має повернутися до парламентсько-президентського балансу, закладеного в Конституції.
Окремо йдеться про необхідність прозорішої роботи Офісу президента та очищення від осіб, причетних до корупційних практик.
Депутати очікують, що розслідування стане для президента підставою посилити довіру до інституту глави держави як в Україні, так і за кордоном.
Нагадаємо, що нардепи підтримали відставку міністерки енергетики Світлани Гринчук та міністра юстиції Германа Галущенка.
Що відомо про корупційний скандал в Енергоатомі
«Операція Мідас»
НАБУ (Національне антикорупційне бюро України) разом із САП (Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою) запустили масштабне розслідування енергетичного сектору під кодовою назвою «Мідас».
У справі йдеться про корупційну схему в державній атомній компанії НАЕК «Енергоатом», через яку контрагенти, за версією слідства, систематично платили «відкати» у розмірі 10–15% від вартості контрактів.
Розслідування тривало 15 місяців, слідчі зібрали понад 1 000 годин аудіозаписів.
Хто під підозрою
Сімом особам уже оголосили підозри. Серед них — бізнесмен, якого НАБУ називає «керівником злочинної організації», колишній радник міністра енергетики, виконавчий директор безпеки «Енергоатома» та чотири співробітники «бек-офісу», які, нібито, легалізовували кошти.
Як повідомили правоохоронці, імовірним ключовим організатором схеми є Тимур Міндіч — бізнесмен, пов’язаний зі «Кварталом 95».
Також фігурує колишній радник міністра енергетики.
За версією слідства, схема полягала в тому, що контрагенти «Енергоатома» погоджувалися платити «відкати», щоб уникнути блокування платежів або втрати статусу постачальника.
Гроші нібито легалізовували через «бек-офіс», який контролювався злочинною групою.
У розслідуванні використовуються псевдоніми: в аудіозаписах згадуються «Тенор», «Професор» і «Карлсон» як учасники схеми.
Реакція Енергоатома
У «Енергоатомі» заявляють, що «випадок, який стався», не завдав шкоди фінансовому стану підприємства й не вплинув на виробничі плани чи безпеку АЕС.
Водночас наглядова рада компанії скликала позачергове засідання, щоб ініціювати незалежну перевірку внутрішніх систем контролю.
Політичні та міжнародні наслідки
У Європейському Союзі вже відреагували: посли G7 закликали до прозорого та незалежного розслідування.
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас назвала корупційний скандал «надзвичайно прикрим», підкресливши, що це питання довіри та ефективності державного управління.
Президент Володимир Зеленський заявив, що прозорість в «Енергоатомі» — пріоритет, і винні мають бути притягнуті до відповідальності.
Уряд вже почав реформу: за повідомленнями, відсторонюються топчиновники, готується повна перевірка держкомпанії та оновлення наглядової ради.
«Енергоатом» — стратегічне підприємство: це державний оператор ядерної енергії. Корупція тут може підривати як фінансову стабільність, так і енергетичну безпеку країни.
Схема відкривала канали для «відкатів» в умовах, коли держконтракти надзвичайно критично важливі.
