Солідарність по-європейськи: ЄС забиває останній цвях у “режим пільгової торгівлі” з Україною
10 Квітня 12:33
Європейська Комісія не буде продовжувати “режим пільгової торгівлі” з Україною, який закінчується 5 червня поточного року. Цей намір підтвердив комісар ЄС з питань сільського господарства Крістоф Гансен. Він виключив можливість продовження поточного режиму, водночас натякнувши, що багато існуючих торговельних обмежень, ймовірно, залишаться чинними, повідомляє «Комерсант Український» з посиланням на Politico.
Тимчасове призупинення тарифів і квот — так звані Автономні торговельні заходи (ATM) — було введене для України після повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Закінчиться воно 5 червня. Переговори останніх місяців зосереджувалися на резервному плані заміни ATM оновленими обмеженнями в рамках Угоди про вільну торгівлю між ЄС і Україною від 2014 року.
Цей крок означає політично чутливе перезавантаження після більш ніж річного тиску з боку фермерів та урядів Європейського Союзу — особливо з Польщі, Франції, Угорщини та Словаччини. Представники цих країн стверджують, що через надзвичайну лібералізацію торгівлі дешевша українська продукція заполонила місцеві ринки, хоча експерти з торгівлі зазначають, що дані є більш неоднозначними.
“Поточні заходи в будь-якому випадку припиняться. [Європейська] Рада дуже чітко заявила, що можливості продовження не існує”,
— заявив Гансен депутатам у комітеті з питань сільського господарства Європейського парламенту.
У 2024 році під тиском урядів ЄС — очолюваних Польщею та Францією — Комісія запровадила захисні обмеження на кілька політично чутливих українських сільськогосподарських експортних товарів, включаючи цукор і птицю, навіть поки ширший надзвичайний режим залишався чинним.
Більшість із них входять до групи приблизно 30 українських агропродовольчих товарів, які все ще підлягають тарифним квотам згідно з існуючою торговельною угодою між ЄС і Україною. Тепер Комісії доведеться вирішити, які з них залишаться обмеженими — і чи слід будь-які інші далі лібералізувати або заново обмежити.
Чи можливо Україні щось виторгувати?
Гансен зустрінеться з українським міністром сільського господарства Віталієм Ковалем у четвер, щоб обговорити наступні кроки, згідно з інформацією від посадовців, знайомих з його розкладом.
Єврочиновник сказав, що Комісія готує нову систему тарифних квот, але “не на тому ж рівні”, що сьогоднішній необмежений доступ. Тим не менш, він стверджував, що результат буде вигіднішим для України, ніж повернення до довоєнних умов існуючої угоди про вільну торгівлю.
Українські посадовці та аграрні групи попередили, що закінчення поточних надзвичайних правил без резервного варіанту може коштувати €3,3 мільярда експорту та зменшити валовий внутрішній продукт на 2,5%. Київ сподівався, що Брюссель запропонує нову пропозицію, але жодного проєкту не з’явилося.
Неформальні переговори тривають, але офіційні особи ЄС приватно визнають, що завершення нової угоди до червневого терміну може виявитися складним. Брюссель зміщує фокус на торговельну конфронтацію з Вашингтоном. Внутрішня політика в ключових країнах ЄС також напружена.
З наближенням президентських виборів у Польщі 18 травня — і можливого другого туру за кілька днів до червневого кінцевого терміну — Брюссель балансує на тонкій межі. Те, що мало бути технічним коригуванням, стало лакмусовим папірцем здатності ЄС балансувати між воєнною солідарністю та політичними реаліями вдома. І поки що виглядає так, що солідарність з Україною відсувається подалі.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Режим пільгової торгівлі і його вороги
Рішення про вільне ввезення українських товарів на територію ЄС було прийняте Євросоюзом на початку повномасштабного російського вторгнення в якості жесту підтримки української економіки, а також у відповідь на морську блокаду росіянами українських портів. Протягом двох років дії у спрощеного режиму набралося дуже багато противників у Євросоюзі. Зокрема обмежити ввезення української продукції вимагають уряди Болгарії, Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини (пізніше до цієї позиції приєдналася і Франція). Вони заявляють, що дешева сільськогосподарська продукція з України поглинає їхні ринки.
Із жорстким протестом проти української продукції виступили також шість великих фермерських об’єднань Європи. Польські фермери взагалі влаштували блокаду кордонів, причому не лише з Україною, а й з Німеччиною.
Тим не менше, після жорстких дебатів режим спрощеної торгівлі з Україною продовжили до 5 червня 2025 року. Однак, на вимогу вказаних країн, його дуже сильно обмежили.
Так, у положення про безмитну торгівлю внесли чергові “запобіжники”, які мають захистити європейських виробників.
Зокрема, Європейська комісія може застосувати будь-які заходи, які вважає за потрібне, якщо через імпорт з України виникнуть “значні порушення” на ринку ЄС або ринках однієї чи кількох держав-членів ЄС. У такому випадку Єврокомісія може запустити “екстрене гальмування” для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів. Цей перелік включає в себе такі товари:
- птиця;
- яйця;
- цукор;
- овес;
- крупа;
- кукурудза;
- мед.
Однак для Єврокомісії прописали не лише опції, але й обов’язки. Якщо імпорт вказаних товарів перевищить середні обсяги імпорту, зафіксовані у другій половині 2021 року та за весь 2022 та 2023 роки, митні тарифи мають бути відновленими протягом 14 днів.
Таким чином, ЄС практично повернув квоти на імпорт багатьох українських товарів, хоча й на досить високому рівні.
Як Євросоюз допомагає Україні
На Мюнхенській безпековій конференції США чітко вказали Євросоюзу, що безпека Європи – це її особиста проблема. Після цього риторика європейських посадовців кілька днів повнилася гучними заявами про те, що Європі час прокидатися і нарешті починати дбати про власну безпеку.
У контексті російсько-української війни європейські лідери наввипередки почали генерувати ідеї про те, як вони візьмуть підтримку України на себе та яким саме чином допомагатимуть їй здобути справедливий мир. Ішлося і про миротворців (які перебуватимуть в тилу), і про закриття неба над Україною британською авіацією, і про ракети Taurus, і навіть про те, що значна частина запланованого 800-мільярдного оборонного пакету ЄС дістанеться Україні.
Спільної позиції щодо миротворців так і не досягли, про ракети Taurus розмови припинилися, а тим часом Євросоюз приймає рішення і чинить дії, які важко назвати реальною допомогою Україні у захисті Європи.
Вже за кілька днів після Мюнхенської конференції виявилося, що Бельгія передасть Україні 30 літаків F-16 не до кінця 2025 року, як було заплановано і обіцяно, а до кінця 2028-го. Озвучена причина: США затримують надсилання літаків F-35, які мають замінити F-16 у бельгіському військовому авіапарку. 30 літаків F-16 – це вагома цифра, і вони могли б значно покращити українське становище в небі, зокрема й дуже відчутно посилити систему протиповітряної оборони. Тепер Україна не може розраховувати на ці літаки аж до 2028 року.
Пізніше виявилося, що в ухваленому оборонному пакеті на 800 мільярдів євро для України нічого особливо й не прописано. Згадується лише, що українські оборонні компанії входять до одного “пулу” з європейськими, а отже купівля у них зброї є пріоритетною разом із компаніями ЄС. Варто зауважити, що це важливий крок для допомоги українській “оборонці”, однак він виглядає не зовсім достатнім у контексті гучних заяв ЄС про спільну долю і допомогу Україні “стільки, скільки треба”.
У цей же час виявилося, що протягом третього року повномасштабної російсько-української війни ЄС витратив більше коштів на російські викопні палива, ніж на фінансову допомогу Україні. За цей час Євросоюз купив російських нафти та газу на 21,9 млрд євро. Ця сума на одну шосту перевищує 18,7 млрд євро, які ЄС виділив Україні як фінансову допомогу у 2024 році.
Скасування режиму пільгової торгівлі, навіть у його нинішньому куцому вигляді, виглядає логічним продовженням такої політики.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
