США посилюють економічний тиск: мита проти Індії як попередження Росії та Китаю
31 Липня 20:30
РОЗБІР ВІД 
Президент США Дональд Трамп оголосив про введення 25-відсоткового мита на імпорт індійських товарів, яке набуде чинності з 1 серпня. Відповідну заяву він зробив на своїй платформі Truth Social.
Трамп висловив невдоволення високими митами, які Індія застосовує щодо американських товарів, а також критично згадав про її тісну співпрацю з Росією. Зокрема, він наголосив, що Індія продовжує активно закуповувати російську військову техніку та енергоносії — попри війну в Україні та прагнення міжнародної спільноти зупинити російську агресію.
Індія протягом багатьох років купувала більшу частину свого озброєння у Росії й наразі є одним із головних імпортерів російських енергоресурсів поряд із Китаєм. У той час як світ намагається зупинити кровопролиття в Україні, така політика є неприйнятною. Тому з 1 серпня Індія сплачуватиме 25% тариф плюс додатковий штраф за свою поведінку, — пояснив Трамп.
Трамп окремо наголосив, що Індія застосовує одні з найвищих у світі захисних мит. І це відповідає дійсності: ще у 2019 році Нью-Делі запровадив підвищені тарифи на 28 видів американської продукції, деякі з яких обкладалися митом до 70%. Попри це, від квітня 2025 року, коли адміністрація Трампа оголосила курс на масштабну торгівельну конфронтацію, між США та Індією тривали активні перемовини щодо укладення двосторонньої угоди, яка мала б зменшити торговий дисбаланс на користь Вашингтона.
За повідомленнями ЗМІ, Індія була готова частково знизити або навіть скасувати мита на американські товари загальною вартістю понад $23 млрд. Кінцевим терміном для досягнення домовленостей сторони визначили 1 серпня. Саме цю дату Трамп встановив як дедлайн для всіх країн, із якими планував узгодити нові умови торгівлі.
Ще раніше Трамп декларував амбітну мету: укласти 90 торгівельних угод за 90 днів. Цей термін сплив на початку липня. На сьогодні США вже домовилися про рамкові домовленості з Великою Британією, Європейським Союзом, Китаєм, Південною Кореєю та В’єтнамом. Очевидно, з Індією компроміс знайти не вдалося. Принаймні поки що.
Саме тому Трамп і оголосив про запровадження 25% мит на весь індійський експорт до США. Крім того, в його заяві пролунала пряма критика Нью-Делі за закупівлі російської зброї та енергоресурсів: президент США пригрозив Індії не лише тарифами, а й «штрафом» за співпрацю з Росією.
Чи можна це вважати початком цілеспрямованої кампанії покарання кремля та його партнерів? Якщо так, то постає питання: хто стане наступним у черзі після Індії?
Західний торговий блок: нова архітектура протистояння
Це частина ширшої геополітичної гри, в якій все частіше звучать сигнали про підготовку до глобального конфлікту з Китаєм. У розмові з журналістами «Комерсант Український» керуючий партнер Національної антикризової групи та політичний експерт Тарас Загородній пояснює, дії США мають системний характер і не обмежуються митами:
Там ширший контекст. США та ЄС домовилися про створення західного торгівельного контуру — фактично, зони вільної торгівлі. Європейці поступово відмовляються від російської нафти, а Китай витісняється з ланцюгів постачання. Навіть дрібні логістичні вузли перекриваються, щоб запобігти реекспорту китайських товарів, — каже експерт.
На думку Загороднього, США вже давно розглядають Росію та Китай як єдиний геополітичний блок. Саме тому Вашингтон прагне унеможливити доступ Китаю до альтернативних джерел енергії — зокрема тих, які не проходять через американський контроль.
Особлива увага — до Індії, яка з початку повномасштабної війни стала одним із ключових покупців російської нафти, замінивши постачання з Перської затоки.
Індія не поспішає відмовлятися від російської нафти, — зазначає Загородній. — США чинять комплексний тиск: економічний через мита, політичний через ультиматуми. Йдеться про вибір: або ви стаєте частиною західного блоку, або лишаєтесь у зоні впливу Росії й Китаю. І це безпосередньо пов’язано з майбутньою війною проти Китаю, до якої США активно готуються — збільшують оборонний бюджет, перебудовують армію.
Загородній також наголошує, що кінцева мета США — довести до того, щоб Росія була змушена консервувати свої нафтові свердловини:
Якщо росіяни почнуть згортати свердловини, вони їх уже не запустять. Це технічно майже неможливо. А під санкціями — тим більше, — підсумовує експерт.
Економіка Індії майже не постраждає
Економіст Олег Пендзин у коментарі для «Комерсант Український» зазначає, що мита США матимуть радше символічне, ніж реальне значення для економіки Індії:
Між США та Індією дуже невеликий обсяг торгівлі. Економічно це не боляче. Набагато серйозніший удар — це 18-й пакет санкцій, який набуде чинності у січні 2026 року. Він передбачає заборону на імпорт нафтопродуктів, вироблених із російської нафти, — каже експерт.
Це, за словами Пендзина, вже змушує Індію шукати альтернативні джерела палива, адже частка російської нафти у її імпорті нині складає 21%.
Індія вже заявила, що почала активний пошук альтернатив — у Перській затоці та інших регіонах. Це наслідок 18-го пакету санкцій, а не тарифів Трампа, — додає він.
Китай — наступний?
Аналітики припускають, що США можуть посилити тиск і на Китай. Хоча Пекін наразі публічно захищає своє “суверенне право” купувати російську нафту, це може стати наступним полем конфлікту.
Китай уже заявив, що не піддасться на тиск, але ми побачимо, наскільки ці заяви стійкі. Адже саме Китай сьогодні є головним ринком збуту для російських енергоресурсів, — каже Пендзин.
Обидва експерти сходяться на думці: тиск США на Індію та потенційно Китай — це частина ширшої стратегії ізоляції Росії, в тому числі через енергетичний фронт. І це дає Україні шанс посилити внутрішній та зовнішній тиск на агресора.
Далі все залежить від нас — від ударів по НПЗ, залізницях, критичній інфраструктурі в Росії. Тривалість війни визначає Україна. Це питання мобілізації та рішучості, — підсумовує Тарас Загородній.
Отже, рішення Дональда Трампа ввести 25% мито на імпорт товарів з Індії має значно глибший зміст, ніж виглядає на перший погляд. Це не лише відповідь на торгівельні обмеження Нью-Делі проти США, а чіткий політичний сигнал: будь-яка держава, що підтримує або торгує з Росією під час її війни проти України, ризикує потрапити під американські економічні санкції. Індія, яка зберігає тісні енергетичні та військово-промислові зв’язки з Кремлем, потрапила під приціл саме через цю співпрацю. Таким чином США починають формувати нову глобальну доктрину — “або ви з нами, або проти нас”, у якій економіка стає продовженням зовнішньої політики.
Автор — Даріна Глущенко
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
