“Страховий поліс”: чому Кабмін вливає 8,4 млрд грн у газ саме зараз і що це означає для людей
23 Жовтня 21:19
Кабінет Міністрів схвалив фінансування на 8,4 млрд грн для закупівлі імпортного газу під потреби опалювального сезону населення. Це елемент антикризової підготовки до зими в умовах регулярних обстрілів енергетичної інфраструктури, повідомила 23 жовтня голова Уряду Юлія Свириденко у своєму Telegram-каналі, передає «Комерсант Український».
Додатковий ресурс, за її словами, має “підстрахувати” систему теплопостачання там, де тимчасово “випали” власні обсяги через ураження видобутку і газотранспортних вузлів.
Більше газу Україні потрібно для стабільного проходження опалювального періоду. Адже через масовані російські удари по газовій інфраструктурі ми тимчасово втратили власний видобуток, — написала Свириденко.
Навіщо потрібен додатковий імпорт
Масовані атаки по газовій інфраструктурі призвели до тимчасової втрати частини внутрішнього видобутку та зростання операційних ризиків у транспорті й розподілі. У таких умовах уряд страхує баланс: імпорт заміщує недоотримані обсяги, забезпечує стабільний тиск у мережах та знижує ймовірність локальних перебоїв теплопостачання під час піків споживання. Фактично йдеться про запобіжник для безперервності послуг теплокомуненерго і стабільної роботи котелень, особливо у великих містах.
Як це працюватиме технічно
Закупівлі здійснюватимуться в координації з НАК “Нафтогаз України”.
Залучені кошти дозволять:
- оперативно законтрактувати ресурси на західноєвропейських хабах і завести їх у систему;
- гнучко балансувати між щоденним імпортом і закачуванням у підземні сховища з подальшим відбором у морозні періоди;
- нарощувати аварійний резерв, який критично важливий у разі нових пошкоджень мереж або додаткових втрат видобутку.
Вибір конкретного інструмента (спотові покупки, короткі форварди, свопи, бронювання потужностей на міждержавних з’єднаннях) визначатиметься ринковою кон’юнктурою та ситуаційними потребами системного оператора.
Вплив на тарифи: що очікувати споживачам
Це рішення стосується гуртового ресурсу для забезпечення безперебійності постачання, а не перегляду кінцевих цін для населення. Воно не містить автоматичної зміни тарифів на газ чи тепло.
Мета Уряду і “Нафтогазу” — гарантувати стабільне проходження сезону. Тобто пріоритет — надійність послуг, а не фіскальна оптимізація коштом домогосподарств.
Читайте також: Прицільні удари по газових вузлах: що стоїть за новою стратегією РФ проти енергосистеми України
Бюджетний і валютний контури ризиків
Експерти, що займаються енергетичною галуззю, пояснюють: виділення 8,4 млрд грн збільшує фінансову “подушку” енергетики саме тоді, коли ринки можуть бути волатильними. Разом із тим на вартість імпорту впливають:
- цінова динаміка газу на європейських хабах (сезонність, погода, баланс ЗПГ і трубопровідних постачань);
- курсові коливання, які визначають гривневий еквівалент контрактів;
- логістичні обмеження і технічна доступність транскордонних потужностей.
Додаткове фінансування дозволяє купувати, коли ціна прийнятна, і уникати вимушених дорогих закупівель у пікові дні.
Системні вигоди для проходження зими
Імпортний ресурс знижує операційний ризик теплокомуненерго, які залежать від стабільних графіків подачі газу. Це важливо і для електроенергетики: газові котельні та ТЕЦ під час дефіциту генерації можуть брати участь у балансуванні, якщо є гарантований ресурс палива. Сукупний ефект — менше аварійних відключень, стабільніші параметри теплопостачання, краща керованість системи в пікові години.
Для підприємств теплокомуненерго і промислових споживачів у теплових районах таке рішення Кабміну зменшує невизначеність постачання. Для громад — це шанс уникнути екстрених сценаріїв під час затяжних морозів. Для банків та постачальників обладнання — сигнал щодо пріоритету проєктів із підвищення ефективності: модернізація котелень, зменшення технологічних втрат у мережах, резервні джерела живлення для вузлів управління.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Які ризики залишаються
Попри додаткове фінансування, на системі газо- й теплопостачання все ще позначатимуться:
- ймовірність нових обстрілів по вузлах видобутку, транспорту та розподілу;
- погодні фактори, що впливають на споживання і ціну на хабах;
- технічні обмеження окремих ділянок мережі, які можуть потребувати локальних рішень (перетоки, мобільні котельні, дизель-генератори для об’єктів керування).
Саме тому урядова стратегія передбачає комбінування джерел: внутрішній видобуток, підземні сховища, імпорт, а також посилення фізичного захисту критичної інфраструктури.
За словами експертів, найближчими тижнями ключовими індикаторами ситуації будуть: темпи фактичних імпортних постачань, стан запасів у ПСГ, стабільність тиску в мережах і перебіг ремонтів на пошкоджених ділянках. Для споживачів головне — підготовка осель до зими й ощадливе споживання, що зменшує навантаження на систему в пікові години.
Читайте нас в Telegram: важливі теми – без цензури
