Стратегічні цілі Держаудитслужби: Шляхи покращення та оптимізації контролю за публічними закупівлями

30 Вересня 19:22
ДУМКА

Олексій Александров, Директор Департаменту моніторингу та перевірок закупівель Державної аудиторської служби України

Державна аудиторська служба України відіграє ключову роль у забезпеченні фінансової дисципліни та прозорості у сфері публічних закупівель. Ефективність контролю за державними коштами є запорукою економічного розвитку та зміцнення довіри до державних інституцій. Держаудитслужба виділила чотири ключові стратегічні цілі, досягнення яких дозволить суттєво оптимізувати роботу Держаудитслужби, перетворивши її з реактивного органу на проактивний та превентивний. Ці цілі охоплюють законодавчі зміни, вдосконалення відповідальності, розвиток інституційної спроможності та посилення прозорості.

Ціль 1: Гармонізація нормативно-правових засад контролю закупівель

На сьогоднішній день існує правовий дисбаланс, який негативно впливає на системність контролю. Правове регулювання моніторингу закупівель, як ключового інструменту державного фінансового контролю, закріплено у Законі України «Про публічні закупівлі». Однак основний закон, що регулює діяльність Держаудитслужби, не містить детальних норм щодо моніторингу. Ця ситуація створює ризики, пов’язані з правовою невизначеністю та ускладнює ефективне застосування контрольних заходів.

Основними завданнями для реалізації цієї цілі є:

  1. Законодавчі ініціативи щодо запровадження порядку моніторингу на рівні законодавчих актів, що регулюють діяльність Держаудитслужби. Це дозволить встановити логічність та узгодженість правового поля, що, у свою чергу, забезпечить системність та стабільність регулювання функцій контролю.
  2. Впровадження можливості призупинення процедури закупівлі на період моніторингу. Цей захід є фундаментальним для превентивного контролю. Він дозволить запобігати укладенню договорів з порушеннями, усувати їх на ранній стадії та мінімізувати фінансові та репутаційні ризики для замовника. Це також відповідає європейським практикам, де превентивний контроль є ключовим.
  3. Надання замовникам права на одностороннє розірвання договору у разі виявлення порушень за результатами моніторингу. Це посилить відповідальність замовників та постачальників, а також забезпечить виконання законних вимог контролюючого органу. Це є ефективним механізмом для запобігання неправомірному використанню бюджетних коштів.

Ціль 2: Удосконалення адміністративної відповідальності та прискорення судового розгляду

Існує потреба в адаптації чинного законодавства щодо адміністративної відповідальності та оптимізації судових процедур. Довготривалі судові процеси та відсутність адекватних санкцій дозволяють замовникам уникати відповідальності за порушення, що підриває принцип невідворотності покарання.

Основними завданнями для досягнення цієї цілі є:

  1. Адаптація статті 164-14 «Порушення законодавства про закупівлі» Кодексу України про адміністративні правопорушення. Необхідно привести її у відповідність до нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» та диференціювати відповідальність залежно від істотності порушення.
  2. Запровадження додаткових видів відповідальності за невиконання вимог Держаудитслужби. Чинна система не передбачає достатніх санкцій для замовників, які ігнорують вимоги контролюючого органу. Запровадження підвищених штрафів, подібних до тих, що застосовуються Антимонопольним комітетом, значно підвищить дисципліну та забезпечить виконання законних вимог.
  3. Запровадження прискореного судового розгляду у справах щодо оскарження висновків Держаудитслужби. Це дозволить ефективно протидіяти затягуванню судових процесів, що є однією з головних перешкод для захисту державних інтересів. Швидкий судовий розгляд не тільки знизить корупційні ризики, але й забезпечить невідворотність відповідальності.

Ціль 3: Розвиток інституційної спроможності та цифровізація

Інституційна спроможність та використання сучасних цифрових інструментів є ключовими для підвищення ефективності Держаудитслужби. Негнучкі процедури та застарілі підходи до аналізу даних знижують оперативність та ефективність контролю.

Основними завданнями для реалізації цієї цілі є:

  1. Надання Держаудитслужбі права самостійно формувати алгоритми автоматичних індикаторів ризику. Наразі процедура оновлення цих індикаторів є негнучкою, що дозволяє недобросовісним замовникам обходити контроль. Надання Держаудитслужбі автономії у цьому питанні забезпечить оперативне реагування на нові ризики, адаптацію до змін у законодавстві та підвищить ефективність моніторингу.
  2. Оновлення класифікації порушень. З огляду на динамічні зміни в законодавстві, необхідно оновити класифікацію порушень, враховуючи їх істотність, наслідки та типові схеми зловживань. Це дозволить уніфікувати практику, забезпечити єдиний підхід до оцінки порушень та підвищити об’єктивність висновків.
  3. Міжвідомча співпраця. Держаудитслужба, як орган, що виконує функції координації боротьби з шахрайством, має активно співпрацювати з іншими державними органами, зокрема з Мінекономіки, надаючи пропозиції щодо корупційних ризиків та конфлікту інтересів. Це сприятиме систематизації досвіду та посиленню превентивної функції контролю.

Ціль 4: Посилення прозорості та громадського контролю

Публічність і відкритість діяльності Держаудитслужби є важливим елементом для зміцнення довіри до державних інституцій та ефективним запобіжником корупції. Громадський контроль за витрачанням бюджетних коштів забезпечує додатковий рівень відповідальності та прозорості.

Основними завданнями для досягнення цієї цілі є:

  1. Забезпечення публічності діяльності Держаудитслужби. Інформація про результати заходів державного фінансового контролю, виявлені порушення та прийняті рішення має бути доступною та зрозумілою для громадськості, бізнесу та органів влади. Це підвищить довіру до Держаудитслужби як інституції.
  2. Створення аналітичних дашбордів. Розробка дашборду, що візуалізує та систематизує великі обсяги даних, дозволить виявляти типові порушення, ризиковані практики та регіони, що потребують додаткової уваги. Це покращить аналітичні можливості та сприятиме ухваленню обґрунтованих управлінських рішень.
  3. Посилення громадського контролю. Надання вільного доступу до інформації щодо заходів контролю дозволить залучити громадськість, ЗМІ та аналітиків до контролю закупівель, що є ефективним запобіжником корупційним ризикам. Усвідомлення того, що інформація про результати контролю буде публічно відображена, стимулюватиме замовників дотримуватися вимог законодавства.

Впровадження цих чотирьох цілей дозволить суттєво зміцнити систему державного фінансового контролю, забезпечити ефективне використання бюджетних коштів та підвищити довіру до Держаудитслужби. Це є важливим кроком на шляху до європейської інтеграції та побудови прозорої, підзвітної та ефективної держави.

Дзвенислава Карплюк
Редактор

Читають зараз