Судна стоять, ринок у ступорі: чому Україна не може вивезти ріпак і сою
8 Вересня 18:39
ДОКУМЕНТ
Експорт сої та ріпаку з портів зупинився після запровадження Верховною Радою України нового мита. Про це повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на Всеукраїнську Аграрну Раду (ВАР).
У ВАР зазначають, що з 4 вересня 2025 року в Україні набуло чинності 10 % експортне мито на сою та ріпак. Відповідний закон підписав президент після ухвалення Верховною Радою наприкінці липня. Однак уже за кілька днів відвантаження олійних культур із портів де-факто зупинилося.
Причина — відсутнє документального підтвердження походження продукції.
Закон передбачає звільнення від мита товаровиробників та кооперативи, які безпосередньо вирощують олійні культури. Але на практиці оформити такі постачання неможливо: відсутні інструкції та документи, які доводять походження вантажу на митниці. Це ускладнює або й зовсім унеможливлює звільнення від мита.
Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) вже звернулася до прем’єрки Юлії Свириденко з проханням терміново розробити нормативку, що виправить прогалини, адже ситуація зупинки експорту може завдати суттєвого удару по аграрному сектору.
Про що йдеться у листі ВАР до голови Уряду Юлії Свириденко
До Юлії Свириденко аграрії звернулися з проханням втрутитися у ситуацію, що склалася навколо експорту сої та ріпаку після запровадження нового експортного мита.
Аграрії підкреслюють: механізм підтвердження права на пільгу наразі відсутній. Це унеможливлює подання митної декларації та фактично блокує експорт продукції, яка повинна бути звільнена від сплати мита. Крім того, трейдери, які не підпадають під винятки, вимушені чекати із завантаженням змішаних партій. Суди ж у більшості випадків не оформлюють такі партії без чіткого розділення статусу походження продукції.
В організації наголошують, що згідно зі статтею 335 Митного кодексу України, декларант має подавати документальне підтвердження права на пільги, однак порядок і перелік таких документів уряд поки не затвердив. Через це учасники ринку не можуть реалізувати право на звільнення від мита.
Аграрії закликають уряд та профільні міністерства — фінансів, економіки й аграрної політики — терміново внести зміни до нормативної бази, аби розблокувати експорт і уникнути фінансових збитків для фермерів.
У ВАР нагадали, що відповідно до Закону про запобігання промисловому забрудненню, який набув чинності 4 вересня, уряд має у тримісячний строк привести підзаконні акти у відповідність до нових норм. Кабінет Міністрів та профільні міністерства зобов’язані затвердити процедури, що дозволять сільгоспвиробникам підтверджувати своє право на звільнення від мита.
Згідно з чинними положеннями Митного кодексу, саме Міністерство фінансів відповідає за розробку порядку виконання митних формальностей. Такий порядок вже існує — наказ Мінфіну №657 від 31.05.2012 року, однак він не охоплює нововведення щодо олійних культур, внесені в 2025 році.
Таким чином, поки не будуть внесені зміни до нормативної бази, експорт сої та ріпаку залишатиметься заблокованим, що загрожує аграріям фінансовими збитками та зривом логістики. ВАР закликає уряд якнайшвидше усунути прогалину в законодавстві.
Враховуючи наведене, з метою якнайшвидшого розблокування експорту відповідної сільськогосподарської продукції просимо доручити Міністерству фінансів України на виконання припису прийнятого Закону негайно розробити та забезпечити прийняття необхідних змін до нормативно-правових актів з питань митної справи для врегулювання порядку документального підтвердження власного вирощування відповідної сільськогосподарської продукції при митному оформленні її експорту, — йдеться у листі ВАР до очільниці Уряду за підписом голови організації Андрія Дикуна.
Про що Закон № 4536-ІХ
Йдеться про ЗУ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення та з метою удосконалення окремих положень податкового законодавства» від 16 липня 2025 року”, який вносить зміни до Закону України “Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур”.
Закон розв’язує екологічні питання, але має й економічний вимір: стимулювати перероблення сировини в Україні замість продажу за кордон.
Міністр агрополітики Віталій Коваль зазначив, що внутрішні переробні потужності працюють лише на 65 % і потрібно використовувати їх повністю. Теоретично, мито має сприяти нарощенню перероблення, створенню доданої вартості, валютних надходжень і робочих місць.
Кошти від експортного мита спрямовуватимуться до Державного фонду підтримки сільгоспвиробників.
Читайте також: Забрати і поділити: як запровадження мит на сою та ріпак вдарить по фермерах
Реакція на запровадження мита та його наслідки для бізнесу
Станом на 5 вересня експорт зупинився повністю. Судна стоять у портах, бо частина партій — змішані: продукція і від виробників, і від трейдерів, а розділити їх майже неможливо без чітких процедур.
Україна — один із ключових європейських постачальників олійних культур, особливо восени. Зупинка експорту не лише вдарить по аграріях, а й вплине на валютний баланс: аграрний експорт — важливе джерело валютних надходжень.
Тому ВАР закликає Кабмін і Мінфін невідкладно виправити нормативну базу і надати їй чіткості. Без цього спецрежим залишається формальним.
Перехідна стратегія: обмежити експорт сировини чи підтримати перероблення?
Окрім короткочасного блокування, політична мотивація закону — скоротити експорт сировини, натомість інвестувати в перероблення. Як висловився очільник профільного міністерства Віталій Коваль, це “протидія колонізації України як постачальника сирих ресурсів”. У 2024 році олійні культури стали найрентабельнішими (60 % рентабельності ріпаку, 40 % — сої), але переробні заводи залишаються недовантаженими.
Ще у червні Аграрна рада пропонувала заборону експорту 50 % урожаю ріпаку, щоб змусити підприємства працювати повну потужність. Законопроєкт № 13134 відхилили. Вдруге спробу внести мито на розгляд парламенту повторили у липні. Але у документі знову залишилися непрописаними необхідні для аграріїв механізми.
Чим “соєві правки” можуть загрожувати Україні
Аналітики у сфері економіки та аграрної справи відзначають, що недосконалість ЗУ, в якому йдеться про так звані “соєві правки”, може потягнути за собою низку негативних наслідків для вітчизняної економіки:
- соціальну напругу на селі — дрібні й середні фермери потерпатимуть найбільше;
- фінансові втрати аграріїв — з продажем продукції зволікатимуть, що знизить доходи фермерів;
- торгові контракти опиняться під загрозою — експортні контракти можуть бути порушені, шкодячи репутації України як надійного постачальника;
- втрату валютних надходжень — падіння експорту одразу позначається на держбюджет.
Експерти зазначають: 10% мито мало на меті стратегічну мету — стимул та переробку в Україні. Але без виконуваної нормативки воно призвело до турбо‑бюрократичної блокади. Найбільша проблема — відсутність чітких документів, які підтверджують, що продукцію виростив виробник.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Уряд має терміново ініціювати нормативні акти, які:
- оформлять легітимний статус власного виробника;
- чітко пропишуть порядок оформлення агропродукції на митниці;
- залучать до процесу всі зацікавлені сторони — виробників, трейдерів, переробників.
Інакше стратегічний задум — формування внутрішньої переробки — може обернутися катастрофою для експорту і валютної стабільності країни.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
