СВАМ ускладнює експорт до ЄС та створює фінансові ризики, уряд має діяти – Ferrexpo
9 Квітня 13:58
В Україні відсутні акредитовані верифікатори для того, щоб готувати звітність за механізмом CBAM, який для нас запрацював без виключень від початку року. Така ситуація створює фінансові ризики для експортерів і потребує термінових рішень на рівні уряду та ЄС.
Про це повідомляє «Комерсант Український» з посиланням на коментар представниці Ferrexpo Ярославни Блонської виданню GMK Center.
За її словами, однією з ключових проблем є неможливість підтвердження фактичних викидів, що змушує українські компанії застосовувати так звані дефолтні показники – які за умовчанням виставляються на високому рівні. Це може призвести до додаткового фінансового навантаження для компаній.
«За даними минулих періодів, близько 80% експорту Ferrexpo складає продукція, яка підпадає під дію CBAM — це окатиші. Компанія вкладає кошти в декарбонізацію, слідкує за зменшенням викидів. Додаткове фінансове навантаження на експорт за верифікованими даними можна очікувати лише після 2030 року, але для компаній групи наразі є дуже великим питанням визнання або застосування дефолтних показників для продукції, яка виробляється», пояснює Блонська.
Окремою проблемою, за словами Блонської, залишаються стислі строки акредитації: Єврокомісія формує перелік верифікаторів до 30 вересня. Українські кандидати можуть не встигнути пройти процедури, а пріоритет, за оцінками бізнесу, надаватиметься компаніям, які вже працюють у системі EU ETS.
Блонська також звернула увагу на відсутність чіткої процедури визнання верифікаторів з України та механізмів їх залучення.
«Наразі відсутні верифікатори, які працюють в рамках EU ETS саме від України. На сьогодні існують негласні правила, за якими ті, хто вже працює по EU ETS, можуть отримати акредитацію до 30 вересня, тобто для українських кандидатів це створює ще більший ризик. Ferrexpo спілкується з можливими кандидатами — майбутніми акредитованими агентами. Зараз не визначений механізм їхнього залучення та відсутня чітка процедура визнання їхніх результатів верифікації».
Це ускладнює підготовку компаній до звітності та створює додаткову невизначеність для експорту. При цьому верифікатори з ЄС в Україну не поспішають – з огляду на безпекову ситуацію, пояснюють у Ferrexpo
Які кроки влади очікують промисловці
У компанії вважають, що Україні варто обов’язково створити платформу, можливо, на базі Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства. Це може бути департамент, який займатиметься суто CBAM.
«Потрібно отримати чіткі вимоги та порядок акредитації українських верифікаторів. Вітчизняний бізнес зацікавлений в тому, щоб на 30 вересня були компанії, з якими можна співпрацювати щодо верифікації. Вкрай важливо знати, коли, кому та в який спосіб подавати заявки українським кандидатам, які встановлені для них терміни»
Завдання компанії – виробляти продукцію, вкладатися в декарбонізацію та експортувати її за наявними довгостроковими контрактами найкращим виробникам сталі в Європі. Але наразі Ferrexpo залежить від дій майбутнього версифікатора, пояснють у Ferrexpo
«На рівні України наша компанія звертається з проханням посприяти прискоренню процедур акредитації національних органів з верифікації відповідно до вимог ЄС.»
Серед можливих варіантів вирішення складнощів з верифікацією пропонуються такі:
- запровадити тимчасовий механізм у разі затримки міжнародної верифікації;
- погодити варіант використання даних, які вже були верифіковані українськими органами;
- на рівні ЄС передбачити тимчасове визнання або спрощену процедуру допуску українських верифікаторів.
«Якщо на 30 вересня у кандидатів з боку України буде відсутній будь-який зворотний зв’язок і інформація, є дуже великий ризик, що саме представників від України в списку за загальною процедурою не буде. За інформацією від міжнародних бізнесів та клієнтів Ferrexpo, можливо, пріоритет буде надаватися тим компаніям, які вже працюють по EU ETS, тобто умови для українських верифікаторів і великих компаній вже будуть нерівні.»
Що відомо про CBAM для України
Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM) передбачає введення у 2026 році вуглецевого мита на імпорт до ЄС окремих видів продукції, зокрема сталі, цементу, добрив, електроенергії, алюмінію та водню.
Раніше Європейська комісія не передбачила винятків для України в межах CBAM, зазначивши, що вплив механізму на українську економіку буде мінімальним.
Проте за оцінками Федерації роботодавців України, застосування CBAM до українського експорту може призвести до скорочення ВВП на 8,7 млрд доларів у 2026 році та до 11,3 млрд доларів у 2034 році.
