Телемарафон б’є антирекорди: українці більше не вірять “державній” інформації
2 Вересня 11:12
Українці дедалі більше втрачають довіру до традиційних медіа, і насамперед — до телемарафону «Єдині новини». За результатами опитування Соціологічної групи «Рейтинг», саме спільний телемарафон очолив антирейтинг джерел інформації: 39% респондентів заявили, що не довіряють йому. Натомість найбільший рівень довіри українці виявляють до телеграм-каналів та YouTube, які поступово стають головними платформами для отримання новин, повідомляє «Комерсант Український».
Телемарафон: лідер за недовірою
Спільний телемарафон «Єдині новини» демонструє найвищий рівень недовіри серед усіх розглянутих джерел: 30% респондентів заявили, що не довіряють телемарафону, ще 9% — «скоріше не довіряють». Цілком чи “скоріше” довряють йому лише 18% громадян.
При цьому його ядро аудиторії — мешканці Заходу і Центру, жителі сіл, респонденти з нижчим рівнем освіти, менш заможні та люди старшого віку, які загалом віддають перевагу традиційному телебаченню. Але навіть у цих групах високий рівень недовіри лишається системною проблемою.
Що і де дивляться: Telegram та YouTube попереду
Телеграм — головне джерело оперативної інформації: 40% українців читають канали щодня, ще 12% — часто (4–5 днів на тиждень).
Далі — відео в YouTube (32% користуються часто або постійно), Facebook (28%), телемарафон (25%) та чати у Viber (25%).
Регулярне читання друкованої преси залишається маргінальною практикою (3% — регулярно; 84% узагалі не користуються газетами/журналами для отримання новин).
Географія та демографія споживання:
- Telegram частіше використовують кияни, мешканці обласних центрів і Сходу; більше молодь 18–29, люди з вищою освітою та заможніші респонденти.
- TikTok як джерело новин популярніший на Заході й у Центрі, серед молодших і менш заможних людей із нижчим рівнем освіти.
- Instagram користується популярністю у молоді, більш заможних і з вищою освітою; Facebook — частіше у селах та в групі 30–59.
- YouTube частіше дивляться в обласних центрах, заможніші та освіченіші громадяни.
- Телебачення (у т. ч. телемарафон) дивиться переважно старша аудиторія у сільській місцевості.
Довіра і недовіра: платформи проти «традиційних»
За загальним рівнем довіри онлайн-платформи випереджають традиційні медіа: телеграм-каналам довіряють 29%, YouTube — 24%. До решти джерел баланс довіри — негативний.
Більше довіри у міжнародних, загальнонаціональних та регіональних онлайн-медіа, чатів у Viber і новин/дописів у Facebook.
Найнижчу довіру мають газети й журнали, TikTok, телеканали поза телемарафоном і радіо.
Портрети довіри:
- Telegram відносно більше довіряють на Сході та в Києві (попри загально нижчу довіру до медіа в цих регіонах), а також молодь, люди з вищою освітою та заможніші.
- YouTube авторитетніший для більш освіченої аудиторії; Instagram — для молодших і заможніших; TikTok — для менш освічених.
- Телебаченню та телемарафону частіше довіряють старші люди (60+), мешканці сіл, менш освічені й менш заможні; однак саме телемарафон очолює антирейтинг недовіри.
Як часто й як саме перевіряють факти
38% ніколи не перевіряють достовірність інформації, лише 18% роблять це завжди.
35% вважають, що їм легко/скоріше легко відрізняти правду від фейків, 28% — що важко/скоріше важко.
Найтиповіші практики перевірки: «інтуїція/власний досвід» (34%) та порівняння з кількома авторитетними джерелами (25%). 14% шукають першоджерела, 10% вважають правдивою інформацію, якщо вона «часто повторюється» в медіа/соцмережах, ще 10% звертаються до родичів/знайомих.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Щоденне споживання новин: хто активніший
Понад половина опитаних читають/дивляться суспільно-політичні новини один або кілька разів на день. Активніші — мешканці Центру, Заходу та Києва, старші вікові групи (60+), люди з вищою освітою; менш активні — молодь і жителі прикордонних регіонів.
Довгостроковий тренд: довіра падає
У 2022 році довіра до українських медіа стрибнула до 51%, у 2023-му показник повернувся нижче рівня 2021 року, а в 2024-му довіра опустилася до 27%. Натомість недовіра зросла до рекордних 42%. Це підсилює ризики для професійних медіа на додачу до фінансової кризи.
Чому це важливо для медіаринку
Дослідники попереджають: падіння довіри та висока вразливість до дезінформації становлять загрозу інформаційній безпеці та стійкості аудиторії.
Водночас припинення грантової підтримки USAID ставить під питання регулярні великі вимірювання медіаспоживання, без яких складніше відстежувати тренди й планувати політики підтримки сектору.
Методологія
Опитування провела Соціологічна група «Рейтинг» 1–13 квітня 2025 року методом face-to-face серед мешканців України віком 18+ (без окупованих територій). Вибірка — 2000 респондентів, репрезентативна за віком, статтю та типом поселення; похибка — не більше ±2,2%. Дослідження виконано для внутрішніх потреб замовника; публікується частина результатів, що стосуються медіаспоживання та довіри.
Висновки
Головний сигнал цього дослідження — структурна втрата довіри до телемарафону на тлі переміщення довіри та споживання в бік платформ (Telegram/YouTube). На четвертому році війни українці більше не довіряють інформації, схваленій державою, та шукають альтернативні джерела.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
