Торгівельна війна 2025: Китай і США посилили тарифне протистояння
4 Квітня 15:47
Уряд Китаю 4 квітня 2025 року оголосив про різкий поворот у торгівельних відносинах між США та Китаєм, оголосивши про запровадження 34% тарифу на весь американський імпорт, який набуде чинності 10 квітня. Про це повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на New York Post.
Це рішення стало прямим заходом у відповідь на односторонні тарифи Вашингтона на китайські товари — крок, ініційований адміністрацією президента Дональда Трампа в рамках його оновленої торгової доктрини “Америка понад усе”.
Такий розвиток подій означає не просто черговий обмін “око за око” в тарифній політиці, а потенційний системний розрив у глобальній економічній взаємозалежності, який може змінити торгівельні потоки між двома найбільшими економіками світу.
Чому Китай відреагував саме так?
Каталізатором радикального тарифного рішення Китаю стала оголошена раніше в березні 2025 року тарифна політика президента Трампа щодо китайського експорту. Адміністрація США виправдовувала тарифи як засіб вирішення “хронічних торгівельних дисбалансів” і “несправедливих практик” у таких сферах, як інтелектуальна власність, промислові субсидії та примусова передача технологій. Вашингтон також звинуватив Пекін у прихованій економічній підтримці росії та підтримці “непрозорих” економічних зв’язків із суб’єктами, що потрапили під санкції.
Китай, однак, категорично заперечив будь-яке порушення міжнародних торгівельних протоколів і охарактеризував дії США як “економічний примус” і порушення правил Світової організації торгівлі (СОТ).
У відповідь Пекін вдався до того, що офіційні особи назвали “дзеркальною відповіддю” – запровадив ідентичне тарифне покриття та ставки, спрямовані на весь без винятку американський імпорт. За даними Міністерства торгівлі Китаю, ставка 34% була відкалібрована, щоб відповідати оціночному середньому зростанню витрат на імпорт, з яким зіткнулися китайські експортери під впливом тарифів Трампа.
Читайте також: США ввели “взаємні мита”: Трамп вдарив по ЄС і Україні, але не по росії
Стратегічні контрзаходи: рідкоземельні елементи та секторальні заборони
Китай не зупинився на тарифах. Використовуючи своє домінуюче становище в галузі рідкоземельних елементів, офіційний Пекін запровадив суворий експортний контроль за групою критично важливих матеріалів, включаючи самарій, гадоліній, диспрозій і неодим. Ці мінерали є незамінними для виробництва в таких галузях, як:
- аерокосмічна та оборонна промисловість;
- відновлювана енергетика (наприклад, вітрові турбіни, сонячні інвертори);
- побутова електроніка (наприклад, смартфони, жорсткі диски, електромобілі);
- передове медичне обладнання.
Частка Китаю у світовому перероблюванні рідкоземельних металів перевищує 80%, що дає йому значні важелі впливу на західні ланцюги поставок. На думку аналітиків Eurasia Group, обмеження щодо рідкоземельних елементів є “геоекономічним клапаном тиску”, який Пекін може неодноразово використовувати для отримання поступок або подальших дій у відповідь.
Крім того, кілька американських фірм, особливо в технологічному та оборонному секторах, були додані до китайського списку торгового контролю. Серед них:
- Skydio Inc. (автономні дрони);
- High Point Aerotechnologies (оборонні системи);
- QuantumSpace Corp. (супутникові компоненти).
Ці фірми звинуватили у “створенні ризиків для національного суверенітету” через їхню участь в угодах з продажу озброєнь, пов’язаних з Тайванем, що є чутливою червоною лінією для Пекіна.
Наслідки для бізнесу та ринків
Очікується, що подвійний удар тарифів та експортних обмежень порушить бізнес-операції в багатьох галузях. За попередніми оцінками Китайсько-американської ділової ради, американські експортери втратять понад 50 мільярдів доларів США щорічного доступу до ринків, що особливо негативно вплине на такі галузі, як:
- агробізнес (кукурудза, соя, яловичина, свинина, м’ясо птиці);
- автомобілі та авіаційні запчастини;
- фармацевтика та медичне обладнання;
- напівпровідники та робототехніка.
Світові фінансові ринки відреагували з помітною напругою: індекс S&P 500 впав на 2,3%, індекс Hang Seng – на 3,8%, а ключові товарні індекси продемонстрували волатильність, особливо на ринках металів та сільськогосподарських товарів. Інвестори зараз враховують ймовірність довготривалої холодної війни в торгівлі, яка може призвести до перебоїв у глобальних ланцюгах поставок.
Читайте також: Apple під тиском: як нові мита Трампа змінюють глобальний ринок iPhone
Політичні меседжі та стратегічні цілі
Масштаб китайських заходів у відповідь відображає більше, ніж економічні тертя — він підкреслює перехід до стратегічного стримування в торгівельній дипломатії. Орієнтуючись на всі сектори, Пекін сигналізує, що жоден сегмент американської економіки не буде звільнений від репресалій. Мало того, цей крок є попередженням для інших країн, які розглядають можливість приєднання до односторонньої політики США.
Такий підхід також зміцнює внутрішній наратив Китаю про опір “зовнішньому стримуванню”. Після нещодавнього завершення Національного народного конгресу 2025 року Комуністична партія Китаю прагне продемонструвати внутрішню єдність і впевнене лідерство, особливо перед обличчям зовнішнього тиску.
Чого очікувати далі?
Економічні експерти та аналітики прогнозують, що СОТ втягнуть в суперечку, хоча її ослаблений механізм правозастосування може обмежити її здатність до посередництва. Тим часом аналітики очікують на наступні сценарії розвитку подій:
- двосторонні переговори зайдуть у глухий кут, оскільки обидві сторони надають перевагу політичній оптиці, а не компромісу;
- корпоративний решоринг та відокремлення прискорюються, а компанії диверсифікують свою діяльність якомога далі від китайського та американського ринків;
- економіки третіх країн, таких як В’єтнам, Мексика та Індія, отримують вигоду від переорієнтації торгівлі;
- споживчі ціни в обох країнах зростають на тлі залежності від імпорту.
Таким чином, введення Китаєм 34% тарифу на американський імпорт у поєднанні з обмеженнями на імпорт рідкоземельних металів та санкціями на рівні компаній знаменує собою поворотний момент у світовій торгівельній політиці. Те, що колись було низкою заходів “око за око”, тепер перетворилося на стратегічну конфронтацію, що має наслідки для технологій, безпеки та стійкості ланцюгів поставок по всьому світу.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
