Трамп говорить — Кремль нервує: що означають розмови про удари по Москві
16 Липня 2025 14:38
РОЗБІР ВІД 
Речниця Білого дому Керолайн Левітт прокоментувала повідомлення медіа щодо нещодавньої розмови президента США Дональда Трампа з президентом України Володимиром Зеленським, у якій йшлося про можливі удари по Москві. За її словами, ці заяви журналістів були вирвані з контексту.
Про це Левітт сказала в коментарі Newsweek.
Згідно з публікаціями Financial Times та The Washington Post, під час спілкування із Зеленським Трамп поцікавився, чи здатна Україна завдати ударів по Москві та Санкт-Петербургу.
Джерела FT повідомляють, що американський лідер говорив про необхідність “змусити росію відчути біль”, аби спонукати Кремль до мирних переговорів. У матеріалі The Washington Post вказується, що Зеленський нібито відповів: Україна готова діяти, якщо отримає відповідне озброєння.
У відповідь на ці повідомлення речниця Білого дому розкритикувала журналістів FT, звинувативши їх у маніпуляціях заради хайпу.
“Президент Трамп просто ставив питання, а не закликав до ескалації чи нових жертв. Його мета – зупинити кровопролиття і покласти край війні”, – наголосила Левітт.
Що насправді стоїть за словами Дональда Трампа про можливість атак по російських містах та як на це реагує Київ і експертне середовище – далі в матеріалі «Комерсант Український» .
Трамп балансує між тиском на Кремль і страхом перед відповіддю
Політолог Володимир Фесенко в ексклюзивному коментарі для «Комерсант Український» зазначає: за словами Дональда Трампа про потенційний удар по Москві стоїть не стільки рішучість, скільки політична нестабільність всередині його позиції.
“Це типовий Трамп — суперечливий, непослідовний. Він то закликає тиснути на Путіна, то знижує градус і прагне уникнути прямої конфронтації з Москвою. Це може свідчити як про внутрішні протиріччя, так і про зовнішній тиск на нього”, — говорить Фесенко.
Експерт наголошує: витоки про можливість передачі далекобійних ракет Україні були радше елементом психологічної війни проти Кремля.
“Ці заяви не стільки для нас, скільки для Путіна: якщо не підеш на припинення вогню — ракети полетять. Але, схоже, Кремль передав через непублічні канали, що удари по Москві можуть призвести до ядерної ескалації. І Трамп, який не хоче Третьої світової, різко змінив риторику”,— додає політолог.
Фесенко також звертає увагу на «50-денний термін» припинення вогню, який, за повідомленнями Reuters, Трамп нібито озвучив як умовний дедлайн для Путіна.
“Якщо Путін не піде на поступки — тиснути доведеться вже Трампу. І тоді можуть бути як нові санкції, так і передача додаткового озброєння, включно з далекобійними ракетами. Це буде ключова точка, зокрема для Трампа”, — вважає Фесенко.
“Бити по Москві – ефектно, але неефективно”
Говорячи про доцільність атак по російській столиці, експерт застерігає:
“Удар по Москві може викликати символічний ефект, але водночас — непропорційні ризики. У Кремлі вже у 2020 році серйозно розглядали застосування тактичної ядерної зброї. І якщо буде відчуття “травми” — як прямий удар по Кремлю — реакція може бути непрогнозованою”, — каже Фесенко.
На його думку, замість символічних ударів по столицях, Україні слід зосередитися на стратегічно важливих військових цілях:
“Алабузький завод, де виробляють ‘Шахеди’, аеропорти Москви, російські НПЗ, логістичні вузли – ось пріоритети. Якщо паралізувати авіасполучення або пошкодити ключове виробництво, це справжній ефект. Нам потрібно не ефектно, а ефективно”, — наголошує експерт.
Тим часом політтехнолог та керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній у розмові з КУ акцентує увагу на контексті самої розмови між Трампом і Зеленським:
“Сама ситуація абсурдна в хорошому сенсі. Уявіть, щоб Байден спитав у Зеленського: “Чому не бʼєш по Москві?” Це неможливо. А Трамп — спитав. Прямо і чітко. Це вже сигнал”, — зазначає він.
За словами Загороднього, президент Зеленський відповів як вправний перемовник: мовляв, ми можемо, якщо отримаємо зброю.
“Це не погроза, а політичне торгування. Зеленський показав готовність до рішучих дій – і це теж меседж для Москви”, — додав він.
Щодо доцільності ударів по Москві, Загородній категоричний:
“Рішення ухвалюють військові. Не фейсбучні стратеги, а ті, хто знає, скільки ракет є, які шанси пройти ППО, і що реально можна вразити. Якщо є ресурси — рішення буде. Якщо ні — не буде. Це не шоу, це війна”, — каже експерт.
Обидва експерти сходяться в одному: будь-які розмови про удари по Москві мають політичний підтекст і високі ризики. Але замість гучних заяв, Україна має сфокусуватися на стратегічно важливих цілях, де удар не тільки символічний, а й тактичний.
“У війні виграє не той, хто найгучніше заявляє, а той, хто найточніше бʼє”, — підсумовує Фесенко.
Отже, попри емоційний резонанс навколо слів Трампа про можливі удари по Москві, експерти наголошують: йдеться не про воєнний наказ, а про політичний маневр, спрямований на тиск на Кремль. Але ризик непередбачуваної ескалації, включаючи ядерні сценарії, змушує і США, і Україну зважувати кожен подібний сигнал у міжнародному просторі.
