Трамп хоче зробити Україну боржником на десятиліття наперед: експерт оцінив нову угоду про копалини

16 Квітня 2025 14:42

ДУМКА

США втричі пом’якшили свої вимоги щодо повернення Україною отриманої військової допомоги під час нещодавніх переговорів про укладання двосторонньої угоди. Адміністрація Трампа тепер вимагає від України не 300, а 100 мільярдів доларів.

Водночас США продовжують наполягати на угоді, яка б дозволила їм отримувати частку прибутків від майбутніх українських інвестиційних проєктів, включаючи видобуток корисних копалин та розвиток інфраструктури. Вашингтон розглядає це як компенсацію за багатомільярдну військову та іншу допомогу, надану Україні за адміністрації Джо Байдена.

Згідно з проєктом угоди, США отримують першочергове право на прибутки, які надходитимуть до спеціального інвестиційного фонду під контролем Вашингтона. Українська сторона, однак, прагне кращих умов і категорично відмовляється визнавати попередню американську допомогу як борг.

Одне з головних питань, яке задають собі сьогодні українці у контексті цієї угоди – навіщо вона взагалі нам потрібна? Адже, якщо вона не передбачає ніяких гарантій безпеки, то єдина її функція полягає у визнанні Україною боргом тих коштів, які ми отримували від адміністрації Байдена. «Комерсант Український» задав це питання політологу Володимиру Фесенку.

Ідея була цікава…

Політолог нагадує, що автором цієї ідеї була саме українська сторона, а полягала ідея в тому, щоб зробити США ближчим партнером України. Але “щось пішло не так”.

“Ідея була цікава – залучити США як партнера та інвестора в повоєнний розвиток України і, на додаток, отримати ще й гарантію безпеки. Але Трамп все перекрутив і зараз він, по суті, через цю угоду хоче зробити нас боржником”,

– коментує експерт ексклюзивно для .

Ідеться про боргову яму на десятиліття, зауважує політолог, і саме в цьому полягає проблема. З інструменту зміцнення і розвитку стратегічного партнерства угода перетворилася на виклик і на серйозну проблему для України.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

Чи пов’язана угода про надра з “мирними” перемовинами?

Фесенко стверджує, що зв’язок цих двох треків – угоди про надра і “мирних” перемовин – існує, але він непрямий. Ідеться про те, що американці використовують переговори навколо цієї угоди як інструмент додаткового тиску на Україну.

“Оскільки ми залежні від США в питаннях постачання зброї, отримання необхідної інформації тощо, то ми змушені шукати компроміс із ними. В тому числі і в питанні цієї угоди”,

– каже політолог.

Виходить, що адміністрація Трампа вдало поєднала обидва треки і, таким чином, створила подвійний тиск на Україну: і в питаннях самої угоди, і в питаннях переговорів про завершення війни.

Червоні лінії

Для України дуже важливо знайти з США компроміси по цій угоді, але це мають бути дійсно кмопроміси. стверджує експерт. Є речі, які Україна в жодному випадку не повинна робити.

“Йдеться про те, щоб, все ж таки, ми не визнали боргом допомогу, яку отримували від США у перші три роки війни. Для нас це неприйнятно. Це дуже небезпечний прецедент. І в стосунках з деякими іншими нашими партнерами. А США вимагають саме цього”,

– наголошує Фесенко.

Але саме в цьому і полягає ключова ідея Трампа, наголошує експерт.

“Окрім цього, там є норми, які похитують наш зовнішній економічний суверенітет і можуть створити перешкоди на шляху європейської інтеграції України”,

– додає Фесенко, маючи на увазі норму про імператив США на розробку будь-яких надр і пріоритетне укладанняугод щодо надр.

Тож, угода буде підписана лише якщо сторонам вдасться знайти компроміси з цих питань, вважає політолог:

“Так от: ми не можемо сказати американцям “ні” у зв’язку з цією угодою, але ми не можемо сказати й “так” по тексту угоди на даний момент. Треба шукати гнучкі варіанти компромісу навколо тексту цієї угоди. Тому питання відкрите”.

Те, що навколо угоди тривають перемовини – це добре, стверджує експерт. Це означає, що американці готові шукати компромісні варіанти. Але на цьому позитив закінчується.

“На превеликий жаль, їхнє ставлення до цієї угоди не є партнерським. Це тиск. Тиск і намагання отримати односторонню вигоду від угоди, ігноруючи наші позиції та інтереси. У цьому головна проблема”,

– резюмує Володимир Фесенко.

Проєкт угоди між Україною та США: що відомо

У лютому 2025 року Сполучені Штати та Україна досягли попередньої домовленості, спрямованої на спільну розробку та управління мінеральними ресурсами України. Угода, відома як Двостороння угода про встановлення умов для Інвестиційного фонду реконструкції, передбачає створення спільного інвестиційного фонду для відновлення постраждалої від війни економіки України. Основною метою фонду є залучення та реінвестування доходів від значних мінеральних багатств України для сприяння її відновленню та довгостроковій стабільності.

Основні положення проєкту угоди

Створення Інвестиційного фонду реконструкції. Згідно з текстом проєкта угоди, опублікованим газетою The Kyiv Independent, фонд перебуватиме у спільній власності та під спільним управлінням урядів США та України. Частка власності та фінансові інтереси кожної сторони будуть визначені у подальшій угоді про фонд. Управління фондом здійснюватиметься представниками обох урядів, більш детальні умови будуть викладені в наступній угоді.

Внесок України. Україна зобов’язується спрямовувати 50% своїх майбутніх надходжень від монетизації природних ресурсів держави, включаючи мінерали, вуглеводні, нафту, природний газ та іншу видобувну інфраструктуру, до Інвестиційного фонду реконструкції. Ці відрахування триватимуть доти, доки сума не досягне 500 мільярдів доларів США (так було у попередніх драфтах). Важливо зазначити, що поточні джерела надходжень, які вже включені до загального бюджету України, не охоплюються цією угодою.

Роль США. Уряд США прагне підтримувати довгострокові фінансові зобов’язання, спрямовані на розвиток стабільної та економічно процвітаючої України. Це включає в себе інвестиції, фінансові інструменти та інші матеріальні та нематеріальні активи, що мають вирішальне значення для відновлення України. Однак угода не передбачає конкретних гарантій безпеки або продовження поставок озброєнь в Україну; ці питання будуть обговорюватися окремо.

Положення угоди, які бачив депутат Железняк

Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що бачив текст угоди, і той його нажахав.

Депутат детально описав ключові пункти проєкту, які викликають тривогу:

Управління 5 людей, 3 з них від США з повним правом вето.

Мова вже йде про всі копалини. Тобто там і нафта, і газ, і І нові і існуючи.

По всій території України.

Мова про видобуток і державними і приватними кампаніями.

Гроші конвертуються одразу у валюту.

Гроші фонду виводяться закордон. Якщо раптом по причині з нашої сторони щось не дійшло – доплачуємо.

Внесок США – вже надана нам допомога з 2022. І вони можуть за своїм рішення отримувати прибуток. А отримують вони «роялті» з Фонду перші (а потім Україна) +4%.

Безстроково діє угода. Зміни тільки з дозволу американців можуть бути зміни чи припинення.

Права «першої ночі» на всі нові інфраструктурні проекти і право вето на продаж ресурсів іншим країнам.

Нічого про гарантії безпеки. Навіть натяки.

Ярослав Железняк, народний депутат

В уряді тим часом запевняють, що угода не передбачає передання прав на користування надрами чи будь-яких прав власності.

За словами Віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної, рамкова угода між Україною та США не є міжнародним договором у класичному розумінні, а радше політичною домовленістю, яка визначає наміри сторін створити спільний Фонд відновлення інвестицій.

Читайте нас у Telegram: головні новини коротко

Остафійчук Ярослав

Редактор