Трамп проти світу: чому мита стали новим інструментом зовнішньої політики США
10 Квітня 17:29
ДУМКА
Президент США Дональд Трамп продовжує будувати міжнародну політику за лекалами бізнес-угод. Його останнє рішення щодо призупинення нових мит на 90 днів стало черговим підтвердженням характерної тактики — тиснути, створювати дедлайни й досягати поступок на власних умовах.
Політолог Олег Лісний в ексклюзивному коментарі «Комерсант Український» розповів, чому зовнішньополітичні дії Трампа нагадують бізнес-переговори, у чому полягає ризик для партнерів США та чому Китай є винятком із правил. Експерт також пояснив, як такі підходи можуть бути пов’язані з фінансовими інтересами та реакцією американських ринків.
“Моя дуже суб’єктивна думка — він у спілкуванні зі світом користується виключно своїм бізнесовим досвідом”, — каже Лісний.
На його думку, цей досвід далеко не бездоганний, зважаючи на неодноразові банкрутства Трампа, але саме його президент вважає ефективним. Механізм, який використовує Трамп, експерт описує як багатоступеневий і агресивний.
“Спочатку підіймати ставки максимально, потім робити якісь нові дедлайни… а потім виходити на якусь середину і демонструвати успіх. Такий підхід дозволяє створювати ілюзію прогресу навіть там, де досягнення є сумнівними”, – каже Лісний.
Тактична гра дедлайнами: досвід Мексики та Канади
Відстрочка мит — це лише частина ширшої стратегії. За словами Лісного, Трамп активно застосовував подібну модель і під час переговорів із Мексикою та Канадою.
“Він (Дональд Трамп, – ред.) постійно цими дедлайнами, вибачте за вираз, кошмарив ці країни”.
Цей метод, за оцінкою політолога, ефективний у короткостроковій перспективі, коли головна мета — примусити до поступок.
Читайте також: Нові мита Трампа: що треба знати українцям, які надсилають Укрпоштою товари в США
Вибірковість підходів: Китай — окрема розмова
Проте, як зазначає експерт, у випадку Китаю Трамп демонструє інший рівень стриманості. На відміну від тиску на менші держави, у відносинах із Пекіном застосовується більш дипломатичний стиль:
“До Китаю в нього інші підходи. Він з повагою ставиться до лідера Китаю, каже, що той має подумати та піти на зустріч”, – каже політолог.
Це свідчить про розуміння реальних меж впливу — з лідерами ключових глобальних гравців Трамп уникає відвертого конфлікту.
Читайте також: Трамп підняв ставки: США вводять 125% мита проти Китаю
Нагорода за поступливість: політика “батога і пряника”
На думку Лісного, у Трампа є чітка система сигналів для світових лідерів — покірність винагороджується, непоступливість карається:
“Ті, хто пішов на поступки та вже спілкуються — ті отримають якісь бонуси… Якщо поцілуєш короля в одне місце, як він сказав, то ти маєш певне послаблення”, – пояснює експерт.
На його думку, цей підхід, попри його грубість, може бути ефективним на тактичному рівні, але не гарантує стабільності у стратегічній перспективі.
Дії Трампа, на думку експерта, — це приклад політики, де головним інструментом є психологічний тиск і контроль за темпом процесу. Створення штучних крайніх термінів, маніпуляція очікуваннями та вибіркова жорсткість — все це складники “методу Трампа”.
“Він не в тому віці, щоб відмовлятися від інструментаріїв, які, як він вважає, є ефективними”, — резюмує Лісний.
На його переконання, світова спільнота має справу з лідером, який ставить власні правила гри та використовує зовнішньополітичну арену як майданчик для реалізації перевірених бізнес-ходів.
Торгівельна політика Трампа: агресивний стиль, внутрішній тиск і тінь інсайдерських схем
Рішення Дональда Трампа тимчасово призупинити дію нових мит для більшості країн, крім Китаю, викликало хвилю обговорень не лише в ділових колах, а й серед політичних аналітиків. Політолог Володимир Фесенко, з яким поговорили журналісти «Комерсант Український», вважає, що така тактика є типовою для чинного президента США й вказує на поєднання кількох стратегічних мотивів. Трамп діє у своєму стилі: спочатку тиск — потім компроміс
“Це не скасування мит, це — пауза. На 90 днів. І це пауза — зниження, а не ліквідація тарифів. До 10%,” — пояснює Фесенко.
На його думку, така політика повністю відповідає “трампівському стилю перемовин”, коли спочатку оголошується ультиматум, а згодом — демонструється готовність до діалогу, але виключно на власних умовах. Цей підхід уже не новий для міжнародної політики США.
“Спочатку натиснути, налякати, провести агресивну інформаційну атаку, змусити до переговорів. Але на своїх умовах. Трамп і сам хвалився результатами — зокрема, тим, що 75 країн вже погодилися на переговори”, — резюмує експерт.
Фондовий ринок в ролі стримуючого чинника
Володимир Фесенко наголошує: у ситуації зі зміною тарифної політики ключову роль міг відіграти не тільки переговорний тиск, а й наслідки всередині країни. Обвал американського фондового ринку, який супроводжував оголошення про нові мита, став серйозним ударом не лише по інвесторах, а й по найближчому оточенню президента.
“Падіння біржі вдарило по мільйонах американців, його союзниках і партнерах — зокрема, по Ілону Маску. І самому Трампу це коштувало, за різними оцінками, до пів мільярда доларів”, — нагадує політолог.
Він переконаний: це також вплинуло на рішення змінити тональність — не визнаючи відкрито помилку, але відкотивши найрадикальніші кроки.
“Потрібна була позитивна новина. Але повністю скасувати тарифи — це було б визнанням слабкості”, — вважає Фесенко.
Читайте також: Нові мита Трампа обвалили акції Apple: iPhone і не тільки подорожчають вже найближчим часом
Підозри в інсайдерських маніпуляціях: третя версія
Серед додаткових мотивів — ще одна, більш резонансна версія. За словами експерта, в публічному просторі вже прозвучали звинувачення в можливому використанні інсайдерської інформації для особистої вигоди.
“Сенатор-демократ Адам Шифф фактично звинуватив Трампа у маніпуляціях на фондовому ринку. Продати акції на піку перед оголошенням мит, купити після падіння — і знову заробити на зростанні”, — пояснює Фесенко.
У США використання інсайдерської інформації — це кримінально караний злочин. І хоча довести такі дії складно, особливо в умовах, коли президент контролює і Конгрес, і Мін’юст, сам факт публічних звинувачень може мати політичні наслідки.
Експерт додає, що дії президента США Дональда Трампа — це типовий приклад гібридної стратегії, де політичний тиск, внутрішній економічний резонанс та особисті ризики поєднуються в одному сценарії. Фесенко вважає, що ситуація — яскравий приклад того, як у руках непередбачуваного лідера навіть державна політика може виглядати як фінансовий трилер.
“Найлогічніше пояснення — це поєднання бажання тиску з усвідомленням катастрофічних наслідків. І навіть якщо це не пряме визнання помилки, воно свідчить: президент США змушений рахуватись із реальністю”, — підсумовує експерт.
“Митні війни” Дональда Трампа: що про них треба знати
На початку 2025 року президент США Дональд Трамп розпочав новий етап своєї торгівельної політики, запровадивши значні мита на імпорт з основних партнерів, включаючи Канаду, Мексику та особливо Китай. Його заявленою метою було зменшення торгівельного дисбалансу, зміцнення американського виробництва та захист національної безпеки. Тарифи в розмірі 10% були запроваджені на більшість імпортних товарів, а на деякі, як, наприклад, з Китаю, були введені мита в розмірі 125%.
Ці кроки призвели до дій у відповідь з боку інших країн, що переросли в те, що багато хто називає повномасштабною торгівельною війною. В результаті постраждали як національні, так і світові економіки. У США бізнес і споживачі зіткнулися зі зростанням витрат, що викликало занепокоєння щодо інфляції та навіть стагфляції. За кордоном ключові експортно-орієнтовані економіки, такі як В’єтнам і Камбоджа, зазнали збоїв через зміну ланцюгів поставок.
Фінансові ринки відреагували волатильністю. Тимчасове 90-денне призупинення дії деяких мит створило короткостроковий імпульс, але невизначеність залишилася. Стратегія Трампа, на думку політологів, нагадує бізнес-тактику: підняти ставки, чинити тиск, а потім вести переговори на вигідних умовах. Його “паузу” щодо мит розглядають як прорахований компроміс — тимчасове зниження тарифів до 10% зі збереженням переговорних важелів.
Критики стверджують, що такий підхід створив непотрібне навантаження на світову економіку. Такі аналітики, як Говард Маркс, попереджають, що така політика може підірвати кредитоспроможність США і збільшити державний борг.
Станом на квітень 2025 року мита все ще залишаються в основному чинними, з лише вибірковими коригуваннями. Ширші наслідки для світової торгівлі та економічної стабільності залишаються невизначеними, оскільки міжнародне співтовариство спостерігає за перебігом переговорів і заходами у відповідь.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
