Трансформація держсектору: чому Україна ліквідовує класичні підприємства і чого чекати далі
9 Вересня 18:17
Україна розпочинає масштабну трансформацію державного сектору економіки. Відповідно до нових правил, усі державні підприємства протягом шести місяців повинні бути перетворені у господарські товариства зі 100% державною власністю або ліквідовані, повідомляє «Комерсант Український» із посиланням на інформацію від Кабінету міністрів України.
Це рішення може стати переломним у реформуванні державної власності, адже воно фактично ліквідовує нинішній статус “державне підприємство” у класичному розумінні.
У Кабміні пояснюють: ухвалення низки постанов відбулося в рамках реформи системи організаційно правових форм власності.
Від моменту втрати чинності Господарського кодексу України, у державних підприємств є три роки, щоб пройти процес перетворення на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, або державні некомерційні товариства.
Розроблені постанови, які ухвалено Урядом, визначають, яким чином державні та комунальні підприємства будуть жити в умовах нового законодавства. Ми відходимо від радянської спадщини, уніфікуємо правила гри для всіх і ставимо державний сектор в однакові умови з приватним сектором, — пояснила заступниця Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарія Марчак.
Ухвалені норми встановлюють уніфіковані правила перетворення державних і комунальних підприємств у АТ, ТОВ або ДНТ. Вони сприятимуть ефективній реалізації нового законодавства про особливості діяльності юридичних осіб у перехідний період.
Зокрема, йдеться про наступні постанови:
- “Про затвердження Порядку перетворення державного підприємства в державне некомерційне товариство”.
- “Про затвердження Порядку перетворення державного підприємства в акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі”.
- “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України у зв’язку з набранням чинності Законом України “Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб”.
Вибір організаційної форми
Рішення про те, яку саме форму обрати — акціонерне товариство (АТ) чи товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) — ухвалює засновник підприємства. Ключова відмінність полягає у способі формування капіталу: в ТОВ він складається з часток, тоді як в АТ — з акцій. Останні можуть обертатися на фондовому ринку, а тому підпадають під жорсткіше державне регулювання.
Цей крок, на думку Уряду, має надати державним компаніям сучаснішу корпоративну форму управління, зрозумілу для інвесторів і партнерів, а також уніфікувати стандарти ведення бізнесу.
Якщо рішення про перетворення не ухвалять
У випадку, коли засновник підприємства не визначиться з його майбутнім, це питання вирішуватиме Кабінет Міністрів. Тоді майновий комплекс держпідприємства передадуть до Фонду державного майна, який вирішить його подальшу долю: припинення діяльності чи приватизація.
Це положення може суттєво прискорити процес передачі активів на приватизацію, адже фактично прибирає бюрократичні бар’єри і концентрує контроль у руках Фонду держмайна.
Нові правила управління
У новостворених компаніях, до моменту формування органів управління відповідно до статуту, тимчасово працюватиме інститут виконувачів обов’язків керівників. Це дозволить уникнути “управлінського вакууму” та забезпечити безперервність господарської діяльності підприємств під час перехідного періоду.
Читайте також: Держпідприємства зобов’язали оприлюднити фінансову звітність за період воєнного стану
Що буде з майном підприємств
Майно, яке сьогодні перебуває у господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, передадуть до статутного капіталу нових компаній-правонаступників. Таким чином, активи залишаються у державній власності, проте набувають чіткішого корпоративного статусу.
Водночас підприємства й надалі зможуть користуватися активами, що не підлягають приватизації. Йдеться про майно, яким вони розпоряджатимуться на правах оперативного управління без права відчуження. По суті, це аналог європейського механізму узуфрукту: користування майном без можливості його продати чи передати іншій особі.
Ліцензії та дозволи
Важливим моментом є збереження чинності всіх дозволів, ліцензій і сертифікатів, виданих державним підприємствам. Вони залишаються чинними й для нових компаній-правонаступників у межах строків, на які були видані. Це означає, що бізнес-процеси не зупинятимуться, а компанії не муситимуть проходити повторні бюрократичні процедури.
Реформи системи організаційно правових форм власності: чому вона важлива
У Кабміні наголошують: мета нововведень — створити прозорішу та контрольовану систему управління державними активами. Україна вже багато років стикається з проблемами неефективності держпідприємств: частина з них є збитковими, інші перебувають у “сірих” зонах, де фінансові потоки непрозорі й часто використовуються для корупційних схем.
Перетворення на господарські товариства зі зрозумілою структурою управління та фінансової звітності має зробити їх роботу більш ефективною. Крім того, це відкриває шлях до подальшої приватизації або залучення інвесторів.
Нова реформа від Уряду: які потенційні виклики вона приховує
Попри очевидні переваги, реформа матиме і виклики. Частина держпідприємств може виявитися непідготовленою до переходу на нові стандарти управління. Також існує ризик, що процес трансформації затягнеться через політичні чи бюрократичні причини. Водночас збереження соціально важливих підприємств у статусі 100% державної власності може створювати додаткове навантаження на бюджет.
Реформа державних підприємств — черговий крок України до модернізації економіки та адаптації до міжнародних стандартів. Протягом найближчих шести місяців сотні компаній мають визначитися зі своєю організаційною формою, а держава — вирішити, які активи залишити у власності, а які готувати до приватизації.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
Експерти вважають, що успіх цієї ініціативи залежатиме від здатності Уряду забезпечити прозорість процесу, уникнути корупційних ризиків і водночас створити умови для підвищення ефективності державного сектору. Для бізнес-середовища це сигнал: правила гри в управлінні державною власністю змінюються, і процеси стають ближчими до європейських практик.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
