Тріумф Санду: Молдова знову підтвердила проєвропейський курс
29 Вересня 2025 12:37
Попри те, що Центральна виборча комісія Молдови ще не оприлюднила остаточні підсумки виборів, обробка 99, 91% бюлетенів дозволяє безпомилково визначити переможців. Голосування стало безперечним успіхом чинної влади, яка послідовно просуває курс країни до вступу в Європейський Союз.
Про це пише «Комерсант Український».
Перед днем голосування залишалося кілька невідомих, які могли суттєво вплинути на розклад сил у парламенті. Найголовнішою інтригою було те, чи зможе партія президентки Майї Санду – “Дія і солідарність” (PAS) – повторно здобути монобільшість, конкуруючи з проросійським Патріотичним блоком. Через низку факторів фінальні результати вважалися непередбачуваними.
Втім, підсумок перевершив найоптимістичніші очікування для PAS: партія здобула 50,16% голосів, удвічі випередивши своїх головних опонентів, які набрали лише 24,19%. До цього результату додасться ще й «компенсація» від тих політичних сил, що не подолали прохідний бар’єр. Таким чином, партія Санду знову зможе самостійно сформувати парламентську більшість, майже аналогічну попередній каденції. Для влади це – беззаперечний тріумф.
Секрет успіху – у високій мобілізації електорату, який побоювався реваншу проросійських сил і згортання європейського курсу. Протягом усього дня голосування Санду особисто зверталася до громадян із закликом прийти на виборчі дільниці. Важливу роль зіграла й закордонна діаспора, насамперед у країнах ЄС: як і під час президентських перегонів, вона активно підтримала PAS, суттєво підсилюючи результат партії.
Отримавши такий мандат довіри, президентка й її команда тепер мають змогу одноосібно призначати уряд і далі визначати внутрішньополітичний та зовнішньополітичний курс держави.
Водночас результат голосування став серйозним ударом для політичних сил, орієнтованих на Кремль. До останнього моменту було незрозуміло, чи зможуть вони завести до парламенту достатню кількість депутатів, аби створити коаліцію проти Санду.
На межі подолання бар’єру опинилися щонайменше дві партії. Перша – «Демократія вдома», яка виступає за об’єднання з Румунією та підтримує тісні контакти з ультраправою румунською партією AUR.
Друга – блок «Альтернатива», який намагався позиціонувати себе як проєвропейський, хоча існували докази його співпраці з Росією.
Додатковим ударом по проросійському флангу стало рішення ЦВК Молдови напередодні голосування зняти з перегонів ультраправу партію «Велика Молдова». Хоча її назва залишилася у бюлетенях, усі подані за неї голоси були оголошені недійсними. Це фактично «нейтралізувало» частину радикального електорату. Особливої гостроти ситуації додавала риторика лідерки партії Вікторії Фуртуне, яка відкрито заявляла про претензії на південні райони Одещини.
У підсумку, попри значну підтримку проросійських сил, Молдова вкотре обрала шлях європейської інтеграції. Перед Санду та її партією тепер стоїть завдання виправдати цей кредит довіри – не лише у сфері відносин із ЄС, а й у проведенні глибинних внутрішніх реформ.
Для України результати виборів мають особливе значення: Кишинів і надалі залишатиметься прогнозованим і дружнім партнером. Це означає, що ще одне потенційне джерело дестабілізації на українському кордоні наразі вдалося відвернути.
У коментарі «Комерсант Український» політолог Станіслав Желіховський пояснив, у чому полягає успіх партії Санду та чому ця перемога така важлива для України.
«На парламентських перегонах, які відбулися вчора, перемогу здобула правляча партія «Дія і Солідарність» президентки Майї Санду. І зараз говорять про приблизно 50% голосів, що може забезпечити їй монобільшість у парламенті. І ми бачимо, що російські сили опинилися далеко позаду, і це дуже добрий сигнал, перше, для самої Молдови. Тобто можна сподіватися на те, що офіційний Кишинів продовжуватиме надалі свій прозахідний, проєвропейський курс розвитку. А так само, я думаю, що Кишинів буде надалі мати тісні відносини з Києвом, з Україною, і таким чином ми зможемо разом рухатися до Європейського Союзу без якихось потрясінь для нас. Тому що були ризики того, що все ж таки проросійські сили зможуть повернутися знову до влади у Молдові, і таким чином це був би ще один геополітичний фронт, проросійський геополітичний фронт біля кордонів України, тільки вже з південно-західного боку», – сказав політолог.
На його думку, це нічого хорошого не віщувало. Адже Україні потрібно, щоб цей регіон був стабільний, щоб він був «налаштований проєвропейськи, протиросійський, щоб нас Молдова підтримувала в боротьбі з російською агесією».
«І дуже важливо, що Молдова, вона знаходиться в такому важливому регіоні, Дунайсько-Чорноморському. І, вочевидь, РФ, вона дуже хотіла мати цей плацдарм для себе, тому що Придністров’я для неї явно недостатньо. А якби були в Молдові проросійські сили, то це, по-перше, зупинило би з великою вірогідністю європейську інтеграцію Молдови, так як ми це бачимо на прикладі Грузії. Ну, а, по-друге, офіційний Кишинів був би дуже лояльним до Москви, і це мало би наслідки, власне, якраз таки в містах біля України, біля Одеської області, біля Чорного моря.
Росія дуже велику ставку робила на такий розвиток подій. На щастя, цього не сталося, і це вже можна вважати доконаним фактом. І далі сподіваємось на тісну співпрацю.
Єдине, що зараз залишається інтрига, що буде далі з нашою спільною європейською інтеграцією. Все ж таки ми зараз знаходимося, скажімо так, в одному пакеті або в одній зв’язці з Молдовою. Раніше ми рухалися до Європейського Союзу втрьох. Я хочу нагадати, що існував такий формат, як асоційоване тріо. Вже про нього зараз ніхто не говорить, власне, через те, що Грузія вже випала з цього формату. А Молдова і Україна залишилися.
Але Україна стикається перед загрозою того, що Угорщина, може блокувати надалі вступ до Європейського Союзу і відповідно відкриття цих переговорних кластерів, які б дозволили нам би рухатися до нашої омріяної мети.
У Молдові з цим питанням значно простіше, але бачимо, що поки що відкриття кластерів було поставлене на паузу. Я думаю, що це було через той консенсус, який був в місці раніше, а це консенсус Києва, Кишинева та Брюсселя. Щоб це не породило негативних наслідків в контексті поглядів українського суспільства або не давало можливість Росії на цьому спекулювати і давати їй тішитися з тої ситуації, що Україна все ж таки не змогла реалізувати свої євроінтеграційні амбіції. І, до речі, була інформація, що можливо нас би роз’єднали ще до парламентських перегонів в Молдові, тому що це б надало б Майї Санду додаткових електоральних балів і вона б таким чином змогла б, її політична сила ПАС змогла б перемогти і це закріпило б власне той стан речей в молдовській політиці, який мав місце в останні роки. І таким чином Молдова могла б надалі інтегруватися до ЄС. Зараз бачимо на цей крок… такого варіанту розвитку подій не було, і в Молдові, скажімо так, яка має цей прозахідний курс, все ж таки все одно перемогла Майї Санду, і часто, якраз таки, завдяки тому, що громадяни Молдови, які проживають і в самій Молдові і поза її межами, все таки не хотіли нового розвороту Кишинева у бік Москви» – пояснив Станіслав Желіховський.
«А от що буде далі? От тут питання. Мені здається, не все так буде просто. Я думаю, що поки що, можливо, і відтягуватимуть наші європейські партнери відкриття переговорних кластерів і для України, і для Молдови, тобто офіційно поки що нічого не буде. Але в будь-якому випадку потрібно буде показати громадянам Молдови, що вони зробили правильний вибір. Тому що вони сподіваються на те, що Молдова все таки буде інтегрована до Європейського Союзу і це надасть можливість країні краще розвиватися.
І це зрозуміло. Але якщо зараз буде таке гальмування, це може викликати розчарування і все ж таки проросійські сили зможуть на цьому грати всередині Молдови і Москва почне підживлювати це все.
Тому тут зараз ми всі постаємо перед серйозною дилемою, що робити далі. Я не виключаю, що такий статус-кво матиме місце до квітня місяця, тобто поки не відбудуться в Угорщині їхні вже парламентські перегони. І буде видно, чи зміниться влада в цій країні чи ні, тому що з великою долею ймовірності до квітня місяця офіційний Будапешт буде блокувати нам подальший рух до Європейського Союзу, мається на увазі Україні. Якщо зміниться влада там, і прийдуть сили, які будуть більш проєвропейсько налаштовані, і не такі актиукраїнські, а будуть виступати за нормальні відносини з Україною, це надасть можливість відкрити кластери, переговірні кластери Україні, щоб вона надалі рухалася до ЄС, і, відповідно, Молдові. Тобто це, я думаю, зроблено буде одномоментно.
Якщо ж цього не відбудеться, і партія Віктора Орбана знову переможе, і він, відповідно, знову стане прем’єр-міністром країни, це проблема для всіх нас. І мені здається, що матимуть місце ризики, що нас все ж таки роз’єднають: будуть висловлювати прикрість, жаль з цього приводу, але все ж таки європейські партнери підуть на це. Я думаю, що це питання відстоюватиме і Румунія, можливо, підтримуватиме, щоб Молдова далі рухалася до ЄС. Можливо, ніхто тиснути не буде, але все ж таки тут важливо, щоб Молдова змогла зберегти проєвропейський курс, щоб партія ПДС і сама президентка Майя Санду не втратили підтримки в країні, власне, щоб не надати додатково якихось важелів для проросійських сил.
Тому, мені здається, тут дійсно серйозна ситуація, тобто півроку, думаю, що можливо, ще воно в такому підвішеному стані буде, можливо, якщо не зміниться щось, в кращий бік для всіх нас. А далі вже буде все залежати від того, як пройдуть вибори в Угорщині», – підсумував він.
Нагадаємо, під час виборів у Молдові було зафіксовано майже 250 порушень.
