Три новини з ЄС, які доводять: слова про “непохитну підтримку” України — це лише риторика
21 Березня 2025 09:30
РОЗБІР ВІД 
На Мюнхенській безпековій конференції США чітко вказали Євросоюзу, що безпека Європи – це її особиста проблема. Після цього риторика європейських посадовців кілька днів повнилася гучними заявами про те, що Європі час прокидатися і нарешті починати дбати про власну безпеку.
У контексті російсько-української війни європейські лідери наввипередки почали генерувати ідеї про те, як вони візьмуть підтримку України на себе та яким саме чином допомагатимуть їй здобути справедливий мир. Ішлося і про миротворців (які перебуватимуть в тилу), і про закриття неба над Україною британською авіацією, і про ракети Taurus, і навіть про те, що значна частина запланованого 800-мільярдного оборонного пакету ЄС дістанеться Україні.
Через місяць європейська риторика залишається все такою ж солодкою по відношенню до України, однак на ділі Євросоюз приймає рішення і чинить дії, які надзвичайно важко назвати допомогою Україні у захисті Європи.
Вже за кілька днів після Мюнхенської конференції виявилося, що Бельгія передасть Україні 30 літаків F-16 не до кінця 2025 року, як було заплановано і обіцяно, а до кінця 2028-го. Озвучена причина: США затримують надсилання літаків F-35, які мають замінити F-16 у бельгіському військовому авіапарку. 30 літаків F-16 – це вагома цифра, і вони могли б значно покращити українське становище в небі, зокрема й дуже відчутно посилити систему протиповітряної оборони. Тепер Україна не може розраховувати на ці літаки аж до 2028 року.
Пізніше виявилося, що в ухваленому оборонному пакеті на 800 мільярдів євро для України нічого особливо й не прописано. Згадується лише, що українські оборонні компанії входять до одного “пулу” з європейськими, а отже купівля у них зброї є пріоритетною разом із компаніями ЄС.
У цей же час виявилося, що протягом третього року повномасштабної російсько-української війни ЄС витратив більше коштів на російські викопні палива, ніж на фінансову допомогу Україні. За цей час Євросоюз купив російських нафти та газу на 21,9 млрд євро. Ця сума на одну шосту перевищує 18,7 млрд євро, які ЄС виділив Україні як фінансову допомогу у 2024 році.
Про ракети Taurus протягом останнього місяця ми теж нічого не чули.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
Три свіжі “вітаннячка” з ЄС як символ “непохитної підтримки”
Учора ж з чергового саміту Євросоюзу надійшло відразу три новини, які вкотре підтверджують, що європейська підтримка України є “потужною і непохитною” лише на словах. На ділі ж Євросоюз 20 березня підготував Україні наступні “подарунки”.
ЄС остаточно відмовився від ідеї конфіскації російських активів
Євросоюз не конфісковуватиме заморожені активи рф – кілька країн виступили проти цього. Про це повідомило Deutsche Welle із посиланням на текст висновків саміту ЄС від 20 березня.
Документ свідчить про те, що Євросоюз припинив дискусію щодо конфіскації заморожених російських активів.
“Відповідно до законодавства ЄС, російські активи мають залишатися без руху доти, доки росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує їй шкоду, заподіяну цією війною”,
– йдеться в тексті, прийнятому лідерами країн Євросоюзу.
Проти конфіскації понад 200 млрд євро російських активів виступили кілька країн Євросоюзу, аргументуючи свою позицію:
- законодавством ЄС;
- небезпекою подібного прецеденту для європейської конкурентоспроможності на ринку фінансових послуг;
- необхідністю підтримувати Україну на проценти від цих коштів;
- активи є “картою” на мирних переговорах і важливим впливом на росію.
У документі йдеться про готовність ЄС і надалі посилювати тиск на росію: введенням додаткових санкцій та посиленням контролю за дотриманням наявних обмежень.
ЄС не спромігся схвалити навіть 5 млрд євро для України замість обіцяних 40 млрд
Лідери Європейського Союзу в четвер знову обмежились лише порожніми обіцянками підтримки України, проігнорувавши конкретний запит Президента Володимира Зеленського щодо виділення 5 мільярдів євро на термінову закупівлю артилерійських боєприпасів, повідомив Reuters.
“Нам потрібні кошти для артилерійських снарядів, і ми дуже цінували б підтримку Європи у розмірі принаймні п’яти мільярдів євро якнайшвидше”,
— наголосив Зеленський під час відеозв’язку з лідерами ЄС у Брюсселі.
Це прохання пішло в небуття. Замість конкретних дій європейські лідери обмежились черговою загальною заявою про “продовження регулярної підтримки” та “активізацію зусиль”. При цьому жодної чіткої відповіді на запит про 5 мільярдів євро так і не прозвучало.
Особливо показовим є те, що головна дипломатка блоку Кая Каллас раніше пропонувала виділити аж 40 мільярдів євро військової допомоги Україні у 2025 році, але зараз ЄС не зміг узгодити навіть восьму частину від цієї суми.
Голова саміту Антоніо Коста лише туманно згадав про якісь “15 мільярдів євро допомоги за останні тижні” (імовірно йдеться про програму Ukraine Facility) та висловив сподівання на збільшення цих зобов’язань у майбутньому.
ЄС готує нові, ще жорсткіші, обмеження для українського цукру
“Вишенькою на торті” учорашньої “непохитної підтримки” стала новина про те, що Європейська комісія планує різко скоротити імпорт цукру з України. Виробники ЄС поскаржилися, що великі поставки стали причиною обвалу цін на цукор, повідомили три джерела агентству Reuters, тож тепер у ЄС планують ще більш обмежити і так уже доволі символічний режим вільної торгівлі України з ЄС.
Як повідомляють джерела, намір знизити імпорт цукру був озвучений єврокомісаром з питань сільського господарства Крістофом Хансеном під час зустрічі з лідерами французьких фермерських профспілок та представниками галузі на сільськогосподарській виставці в Парижі наприкінці лютого.
Хансен не сказав точно, наскільки може бути скорочено імпорт, але зазначив, що він буде “значно нижчим” за нинішній рівень. Він також заявив, що вирішуватиме питання іншого імпорту з України, наприклад, зерна, не розкриваючи деталей.
Заступник міністра економіки України Тарас Качка під час онлайн-конференції минулого тижня висловив надію на справедливу сільськогосподарську угоду між ЄС та Україною.
“ЄС розуміє, що ми не можемо битися головою об стіну і повертатися до умов торгівлі, які були 10 років тому”,
– сказав він.
Насправді ж, мабуть і Тарас Качка розуміє, що цей випадок яскраво демонструє різницю між риторикою та реальними діями ЄС щодо України. Коли економічні інтереси європейських виробників опиняються під загрозою, заяви про солідарність швидко замінюються обмежувальними заходами, які завдають удару по українській економіці в час, коли вона найбільше потребує підтримки. Європейські фермери стверджують, що імпорт з України підриває місцеві поставки, знижує ціни та ускладнює продажі для них – і цього аргументу достатньо, щоб повернутися до протекціонізму, незважаючи на складну ситуацію в Україні.
У чинному положенні про безмитну торгівлю України з ЄС є “запобіжники”, які захищають європейських виробників. Зокрема, Європейська комісія може застосувати будь-які заходи, які вважає за потрібне, якщо через імпорт з України виникнуть “значні порушення” на ринку ЄС або ринках однієї чи кількох держав-членів ЄС. У такому випадку Єврокомісія може запустити “екстрене гальмування” для особливо чутливих сільськогосподарських продуктів. Цей перелік включає в себе такі товари:
- птиця;
- яйця;
- цукор;
- овес;
- крупа;
- кукурудза;
- мед.
Однак для Єврокомісії прописали не лише опції, але й обов’язки. Якщо імпорт вказаних товарів перевищить середні обсяги імпорту, зафіксовані у другій половині 2021 року та за весь 2022 та 2023 роки, митні тарифи мають бути відновленими протягом 14 днів.
Таким чином, ЄС практично повернув квоти на імпорт багатьох українських товарів, хоча й на досить високому рівні.
Нинішня угода діє до 5 червня 2025 року. Тож, навіть якщо буде укладена нова, з 5 червня варто очікувати ще більш жорстких умов.
Резюме
Такими були для України три головні новини-меседжі від 20 березня з Євросоюзу, головного сьогоднішнього партнера, союзника і друга України, який буде її підтримувати у війні “стільки, скільки треба”.
Читайте нас у Telegram: головні новини коротко
